основою; вона активною буде при наявності ІНТЕРНЕТ та ІНТРАНЕТ; повинен стимулюватися маханізм функціонування та розвитку БІП; вона забезпечуватиме оптимізацію співвідношення функцій системи аудиту та власних з компонентами інших систем і т.ін.
Можна назвати такі властивості системи аудиту, які підвищують її гнучкість:*
наявність ГСУРСА;*
наявність персоналу, що володіє сучасними інформаційними технологіями і готовий до розвитку адаптивних властивостей системи аудиту, в якій він працює;*
наявність ІНТЕРНЕТу та ІНТРАНЕТу;*
програмне забезпечення, що автоматизує облік, аналіз та аудит відкрите до безперервного удосконалення;*
наявність сучасних ПК та засобів оргтехніки тощо.
Зрозуміло, що гнучкість систем аудиту буде залежати визначально від гнучкості її окремих складників.
У зв'язку з тим, що здійснення аудиту дуже тісно пов'язане із законодавчими актами, також традиційними схемами обробки інформації, нормативними інформаційними компонентами, то підвищення гнучкості систем аудиту не повинно приводити до нерозв'язаних конфліктних ситуацій, а тим більше до зриву виконання питань інформаційного забезпечення об'єктів аудиту згідно прийнятого регламенту.
Шляхи підвищення гнучкості системи аудиту варто розглядати в таких аспектах: організаційний аспект; технічний аспект; кадровий аспект; програмний аспект; інформаційний аспект; інші аспекти.
Окреслено основні контури, в якості постановки питання, шляхів підвищення адаптивних властивостей систем аудиту. Успішне розв'язання даного буде мати з кожним роком все більші вигоди, так як ростуть вимоги до оперативності, якості, аналітичності інформації, що продукується системою аудиту, також зростають вимоги щодо проведення аудиторських перевірок в умовах ринкової економіки та НТР. Таким чином, підвищення гнучкості системи аудиту є засобом покращення її адаптивних можливостей відповідно до вимог розвитку сучасної економіки.
Окрім підвищення гнучкості системи аудиту в цілому на конкретних підприємствах доцільно застосовувати експертні системи внутрішнього аудиту,
які дають можливість забезпечити три види аудиторських перевірок:
Аудит бухгалтерських фінансових звітів з метою перевірки слушності їх складання;
Аудит на відповідність установленим вимогам з метою перевірки доцільності дій адміністрації (проведення другої і наступних емісій цінних паперів, випуск облігацій, нарахування дивідендів тощо) на підставі норм, стандартів і правил;
Аудит господарсьї діяльності або аудит ефективноті роботи адміністрації, що складається з аналізу економіки підприємства і розробки ефективної фінансової стратегії;
Останній вид аудиторської діяльності є нічим іншим, як функцією економічної експертної системи, а саме:
розпізнавання економічної ситуації, що склалася, її аналіз, визначення діагнозу та найближчих ціле, досягнення яких забезпечить повернення до бажаної траєкторії розвитку виробництва;
вироблення шляхів досягнення сформульованих цілей без урахування та з урахуванням резервів виробництва.
Специфіка аудиторської діяльності визначає додатковий набір блоків економічної експертної системи, пов’язаних з контрольними функціями. Склад експертної системи внутрішнього аудиту подано на рис. 3.7.
Отже, слід зазначити, що застосування експертної системи внутрішнього аудиту на конктерному підприємстві допоможе під час прийняття рішень уникнути типових помилок, якими нерідко супроводжується практика управління, а саме:
Підміна загального частковим, головного – другорядним, визначального – випадковим. Це особливо яскраво виражається в гіпертрофованому перебільшенні ролі одного чинника і пояснень за його допомогою стану підприємства;
Хибність висновків за випадковою аналогією. Розумові висновки за аналогією нерідко приводять до важливих висновків, однак при
цьому необхідно притримуватися ряду логічних правил;
Рис. 3.7 – склад експертної системи внутрішнього аудиту на підприємстві
3) Перебільшення ролі математики. Обмеженість математичних моделей спричиняється ілюзіями, що створюють видимість благополуччя. Будь-які розрахунки не в змозі охопити всі умови функціонування підприємства. Тому математичні моделі можуть лише збагатити знання про процечи, що відбуваютьтся, але не замінити їх.
Отже, слід зазначити, що застосування експертної системи внутрішнього аудиту на конктерному підприємстві допоможе під час прийняття рішень уникнути типових помилок, якими нерідко супроводжується практика управління, а саме:
Підміна загального частковим, головного – другорядним, визначального – випадковим. Це особливо яскраво виражається в гіпертрофованому перебільшенні ролі одного чинника і пояснень за його допомогою стану підприємства;
Хибність висновків за випадковою аналогією. Розумові висновки за аналогією нерідко приводять до важливих висновків, однак при цьому необхідно притримуватися ряду логічних правил;
Перебільшення ролі математики. Обмеженість математичних моделей спричиняється ілюзіями, що створюють видимість благополуччя. Будь-які розрахунки не в змозі охопити всі умови функціонування підприємства. Тому математичні моделі можуть лише збагатити знання про процечи, що відбуваютьтся, але не замінити їх.
ВИСНОВКИ
Створення ринку цінних паперів України вимагає врахування відомих загальносвітових принципів та стандартів функціонування фондового ринку.
Щоб фондовий ринок України став ефективним механізмом обігу цінних паперів, сприяв економічному розвитку і забезпечував належні умови для розміщення інвестицій та надійний захист інтересів інвесторів, його створення та подальше функціонування повинно будуватися принципах справедливості, урегульованості, рівності і т.д.
Держава повинна сприяти впровадженню передових технології необхідних для підтримки ринку цінних паперів. Фондовий ринок України має стати складовою частиною світового ринку фінансових ресурсів, надаючи іноземним інвесторам надійний механізм для здійснення інвестицій в економіку України.
Тому дана тема є актуальним питанням сьогодення, дослідженню якого і присвячена дана робота, яка структурно складається з трьох розділів.
В першому розділі розкрито основні теоретичні засади здійснення операцій з цінними паперами в Україні.
Основну увагу приділено вивченню функціонування ринку цінних паперів в Україні, зокрема досліджено функції та види цінних паперів, що можуть бути в обігу на території України, вивчено особливості первинного і вторинного ринків цінних паперів, які мають визначальне значення саме для обліку, аналізу і аудиту.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів, в тому числі й посередницька щодо їх випуску та обігу, здійснюється юридичними і фізичними особами винятково на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством.
До юридичних осіб, які займаються організацією торгівлі на ринку цінних паперів, можна віднести фондові біржі, позабіржові системи, саморегулюючі організації та інші.
Для забезпечення захисту внутрішнього інвестора, слід встановити жорстку
