діяльність щодо організації торгівлі на ринку цінних паперів - це надання послуг, які безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод з цінними паперами на їх біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів, в тому числі й посередницька щодо їх випуску та обігу, здійснюється юридичними і фізичними особами винятково на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

До юридичних осіб, які займаються організацією торгівлі на ринку цінних паперів, можна віднести фондові біржі, позабіржові системи, саморегулюючі організації та інші.

Отже, фондові біржі - це спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту, пропозицій на них, надання місця, системи і засобів як для первинного розміщення, так і для вторинного обігу цінних паперів. Вони мають працювати за єдиними правилами та за єдиною технологією електронного обігу цінних паперів, визначеними Національною фондовою біржею.

Цінні папери, допущені до котирування на фондовій біржі, повинні обслуговуватися системою Національного депозитарію.

Історія бірж нараховує близько п'яти століть, хоча окремі фахівці стверджують, що перша біржа в Японії існувала в першому столітті до нашої ери.

Перша біржа міжнародного рівня була створена в Антверпені 1531 року. Вона мала власне приміщення, над входом до якого було написано: " для торгових людей усіх народів і мов". Характерною ознакою Амстердамської біржі було те, що вона була товарною та фондовою одночасно (створена в 1602 році). На ній здійснювалась торгівля акціями голландської Вест-Індійської компанії. Лондонська фондова біржа виникла в ХVІІ ст., Нью-Йоркська - в 1792 році. В 1703 році з'явилася перша біржа в Російській імперії (Санкт-Петербург), в 1763 році - перша біржа в Україні (Одеса).

Зміст поняття "фондова біржа", в історичному плані, зазнавав постійних змін. На перших порах фондовими біржами називалися спеціальні місця, де збиралися продавці та покупці цінних паперів і здійснювались угоди купівлі-продажу. Для обох сторін було зручно зустрічатися в певному місці, знаючи про те, що там вони зможуть знайти партнерів по угоді.

Надалі фондові біржі стали перетворюватися в заклади, що спеціалізувалися на наданні послуг в організації та матеріальному забезпеченні торгівлі цінними паперами. Це вплинуло на способи укладання та здійснення угод купівлі-продажу, які стали укладатися в конкретні дати і час. Стали більш чітко визначатися коло учасників біржової торгівлі та перелік цінних паперів, на купівлю-продажу яких дозволялося укладати угоди на біржі.

Поступово головними учасниками цих акцій стали посередники. До емітентів, котрі бажали, щоб їхні цінні папери котирувалися на біржі, ставилися все більш високі вимоги щодо розмірів статутних фондів, загальної кількості цінних паперів, фінансової та господарської спроможності і т. д.

Отже, однією з функцій фондових бірж стає функція впорядкування процесу біржової торгівлі цінними паперами. Фондові біржі, таким чином, стали перетворюватися в інститути, які регулюють порядок допуску цінних паперів до котирування на біржі, до участі в торгах, укладання та виконання угод. Комп'ютеризація біржової торгівлі зробила фондові біржі ще більш досконалим інструментом регулювання ринку цінних паперів. Поступово еволюційний розвиток фондових бірж , з "місць" торгівлі в "заклади", вступив в наступну (сучасну) фазу - перетворення цих бірж із "закладів" в складні, організаційно оформлені та добре оснащені комп'ютерними засобами "системи" торгівлі цінними паперами.

Фондова біржа є, по суті, організаційним ринком цінних паперів, який функціонує на підставі офіційно зареєстрованих правил ведення торгівлі, за якими угоди щодо розміщення та купівлі-продажу цінних паперів або їх похідних здійснюються обмеженою кількістю біржових посередників.

У разі формування статутного капіталу біржі довгостроковими (не менше року) державними цінними паперами, їх частка не повинна перевищувати 30 %.

Формування статутного капіталу недержавними цінними паперами для фондової біржі не дозволяється. Частка статутного капіталу, що належить одному акціонеру - торговцю цінними паперами, не може перевищувати 5 %.

Суми біржових та реєстраційних зборів повинні включати податок на добавлену вартість. Державне мито щодо укладених угод повинне сплачуватися окремо в розмірах, встановлених законодавством. Правилами фондової біржі повинні бути передбачені положення про членів біржі, що відкрили (зареєстрували) свої брокерські контори. Ці положення мають містити вимоги до статусу і функцій брокерських контор, контролю за їх діяльністю та вимоги щодо платоспроможності, ліквідності і стабільності фінансового стану брокерських контор; фінансування брокерськими конторами витрат на діяльність біржі; норм професійної етики при взаємодії брокерських контор на біржі; оплата клієнтами послуг брокерських контор, відкриття ра-хунків клієнтам; інформування власників рахунків; управління цінними папера-ми за дорученням власників; розмір біржових та реєстраційних зборів.

Фондову біржу можуть створити не менше як