Переваги матричної структури:

високий ступінь адаптації до змін у середовищі;

наявність ефективних механізмів координації між багатьма складними і взаємопов’язаними проектами.

Недоліки матричної структури:

обмежена сфера застосування;

виникнення конфліктів на підставі “боротьби за владу” між функціональними керівниками і керівниками проектів.

11. Сутність і теоретико-прикладні засади мотивування, арсенал мотиваційних засобів менеджера.

Після визначення перспектив організації та завершення її побудови особливого значення набувають питання створення максимальної зацікавленості працівників у результатах діяльності організації, тобто мотивування.

Мотивування — вид управлінської діяльності, який забезпечує про-цес спонукання себе та інших працівників до діяльності, що спря-мована на досягнення особистих цілей і цілей організації.

У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи:

Мотивація ґрунтується на двох категоріях: потреби — відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь і винагороди — те, що людина вважає цінним для себе.

Потреби поділяють на первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні); винагороди — на внутрішні (отримують у процесі роботи, від змісту трудового процесу, відчуття самоповаги тощо) і зовнішні (зумовлені заробітною платою, просуванням за службовою ієрархією, кабінетом, службовим авто, додатковою відпусткою тощо).

Теорії мотивацій поділяють на дві групи:

Змістові теорії мотивації

Теорія потреб М. Туган-Барановського : Виділяються фізіологічні, статеві, симптоматичні, а також практичні потреби. Особливе значення відіграють приналежність до народностей, моральні та релігійні погляди

Теорія потреб А. Маслоу : Поділ потреб на первинні та вторинні. Поведінка людей визначається потребами нижчого порядку. Після задоволення потреб їх мотивуюча дія припиняється.

Теорія потреб Д. Мак-Клелланда: Поведінку людини мотивують такі потреби: влади, успіху, причетності. Увага на потреби високого порядку, оскільки потреби нижчого порядку вже задоволені.

Теорія потреб Ф. Герцберга: Виділення гігієнічних і мотиваційних факторів. Гігієнічні фактори (нижчий порядок) запобігають виникненню незадоволення роботою. Мотиваційні (вищий порядок) впливають на поведінку.

Теорії, які відображають процес винагородження. Вони акцентують увагу не лише на потребах, а й безпосе-редньо на процесі стимулювання, визначенні умов, за яких процес мотивування буде ефективним.

Теорія очікувань В. Врума ґрунтується на очікуванні певної події. Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує отримати роботу.

Теорія справедливості С. Адамса

Комплексна процесійна теорія Л. Портера і Е. Лоулера

Теорія результативної валентності Дж. Аткінсона

Теорія партисипативного управління

Менеджер повинен володіти і вміло використовувати широкий арсенал мотиваційних засобів, основними з яких є:

1. Інформування про результати праці. Така інформація потрібна рядовим працівни-кам, корисна менеджерам, яким доводиться всебічно аналі-зувати досягнення і прорахунки своїх підлеглих.

2. Мотивування у процесі обміну досвідом та знання-ми між менеджером і підлеглими.

3. Мотив першого дня роботи. На працівника протя-гом тривалого періоду відчутно впливає враження від озна-йомлення з майбутньою роботою. Тому необхідно дбати про доброзичливу атмосферу в перші години, дні, тижні роботи нового співробітника колективу.

4. Розкриття перспектив службового зростання. Якщо лю-дина бачить перед собою перспективу службового просування, то схильна ці сили спрямувати на підвищення кваліфікації.

5. Справедлива оплата праці. Для дотримання прин-ципу справедливого розподілу фонду оплати праці необ-хідно застосовувати однакові показники оцінки роботи для всього персоналу.

6. Професійна гордість. У людей, які пересвідчилися, що їх успіх помічений і належно оцінений, зростає віра у свої сили, готовність до нових досягнень.

7. Участь у прийнятті рішень. У процесах розроблен-ня і прийняття рішень бажана участь рядових виконав-ців. Вона стимулює Їх ініціативу як на цьому етапі, так і на етапі виконання рішення.

8. Еластичність робочого часу. Час, протягом якого пра-цівник повинен перебувати на робочому місці, орієнтую-чись на потреби колективу (колег, начальника) чи на об-слуговування відвідувачів, не збігається з часом, протягом якого він виконує свої завдання без контакту з людьми. Тривалість другої частини робочого дня (у певних межах) працівник може встановлювати самостійно.

9. Недирективна консультація. Вона постає як добро-зичливе вислуховування підлеглого, який перебуває у стані емоційного напруження, що відновлює душевну рівновагу і поліпшує його стан. Отже, важливою особливістю сучасного менеджменту є підвищення ролі функції «мотивування» в діяльності менеджера, застосування найрізноманітніших форм сти-мулювання високопродуктивної праці.

-----------------------------------------------------------------------

12. Сутність, види і процес контролювання, системи контролю.

Після планування, організування і мотивування діяльності в організації виникає потреба в забезпеченні постійних спостережень за ходом виробничо-господарських процесів та у виявленні проблем, які перешкоджають її успішному здійсненню.

Контролювання — вид управлінської діяльності щодо оцінки рівня виконання завдань і досягнення цілей, виявлення відхилень, збоїв, недоліків та причин їх виникнення з метою уникнення нагромадження й повторення помилок, мінімізації втрат, подолання складних організаційних проблем тощо

Контролювання як вид управлінської діяльності (процес) реалізується на засадах виконання контрольних операцій (контролю).

Контроль — елемент і чинник управління економічними суб'єктами, процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки відповідності їх стану законодавчим нормам, визначеним стратегіям, цілям, програмам розвитку тощо.

Як важливу категорію менеджменту контроль класифікують за різними ознаками.

1.3а змістом: фінансовий, виробничий, маркетинговий та ін.

Фінансовий контроль постає як система спостережень, перевірок, досліджень ефективності функціонування та розвитку фінансових ресурсів. Він зорієнтований на фінансову сферу підприємств, фінансові системи інших суб'єктів управлінських рішень, правильність і своєчасність виявлення відхилень, визначення необхідності у корективах тощо.

Виробничий контроль полягає в порівнянні показників виробничого планування із фактичними даними, а також в аналізуванні відхилень. Основними критеріями при цьому є строки виготовлення, якість продукції, ефективність використання виробничих потужностей, аналіз витрат виробництва. За періодичністю