Ринок як умова і об'єкт маркетингу, цільовий ринок і засоби його вибору, аналіз конкурентів і конкуренції.

Ринок – сукупність покупців та продавців , які намагаються та здатні купити, заінтересовані у продажу товарів і схильні до обміну.

Ринкове середовище підприємства складається із зовнішніх чинників, які прямо або побічно впливають на цілі, структуру, плани, методи, процеси та заходи, що реалізуються ним. Аналіз середовища становить дослідження цих чинників, відносин між ними, а також їхніх наслідків і потенційного впливу на діяльність підприємства. Термін "аналіз ринкового середовища" часто використовують разом з іншими, такими як "відстеження ринкового середовища", "збір даних про конкурентів", "дослідження зовнішньої інформації", "пошук маркетингової інформації" тощо.

Аналіз ринкового середовища включає збір ринкової інформації, аналіз та прийняття рішень в контексті функціонування підприємства в його маркетинговому оточенні, що постійно змінюється. Результати аналізу ринкового середовища використовують як матеріал для прийняття управлінських рішень і тими, хто приймає їх на стратегічному рівні (власники підприємств, топ-менеджери), і функціональними керівниками та менеджерами середньої ланки.

Підходи до вибори цільового ринку:

односегментна концентрація – один товар певній групі споживачів. +:спеціалізація д-ті, ефект задоволення потреб споживачів, концентрація коштів, простота упр.; -:загостр.конк боротьби, вис.ризик звуження сегменту.

товарна спеціалізація – 1 товар для всіх сегментів.

вибіркова спеціалізація – критерієм є рівень прибутку.

сегментна спеціалізація - комплекс товарів для однієї групи споживачів.

повне охоплення ціл.ринку – прагнення бути лідером даного ринку.

Аналіз конкурентів Для ефективного планування конкурентних маркетингових стратегій компанія з'ясовує про своїх конкурентів усе можливе. Вона повинна постійно порівнювати свої товари, ціни, канали розподілу і засоби просування з тими, які використовують її найближчі конкуренти. Таким чином компанія може визначити сфери потенційних конкурентних переваг і можливих збитків. Компанії повинні знати: хто їхні конкуренти; які їхні цілі, які стратегії вони застосовують; сильні і слабкі аспекти конкурентів; можливу реакцію конкурентів.

Визначення конкурентів компанії Підходи до визначення конкурентів компанії:

з погляду індустрії;

з погляду ринку.

Багато компаній визначають своїх конкурентів з погляду індустрії, в якій вони працюють. Індустрія – група компаній, які пропонують товари або групу товарів, що великою мірою є взаємозамінними. Якщо в межах певної індустрії ціна на один з товарів підвищується, це призводить до підвищення попиту на інший товар. Компанії також можуть підходити до визначення конкурентів з погляду ринку. У такому разі вони визначають конкурентів у сфері спільних завдань як компанії, які намагаються задовольнити ті самі потреби споживачів або надати послуги тим самим споживачам, що й ця компанія. Ринкова концепція конкуренції відкриває очі компанії на загальний ряд її реальних і потенційних конкурентів.

Компанії можуть проводити аналіз індустрії і ринку, виявляючи товарно-ринкові сегменти. Кожний товарно-ринковий сегмент буде пов'язаний з різними конкурентними проблемами і можливостями.

Жодне підприємство не може обслуговувати увесь ринок , тому перед фірмою постає питання «на яких ринках працювати? Які пріоритетні сегменти слід обслуговувати?» Відповіді на ці питання підприємство може отримати після ретельного відбору цільових ринків.

Відбір цільових ринків- пошук підприємством найбільш привабливої групи споживачів, які належать до одного або декількох споріднених сегментів,для реалізації своєї продукції на цих сегментах ринку. Відбір цільових ринків здійснюється на підставі аналізу можливостей, які відкриваються перед фірмою в разі обслуговування цього цільового сегмента .Доцільно аналізувати наступна параметри: Прибутковість ринку, Місткість ринку, Стабільність попиту на товари та послуги, Платоспроможність ринку

Маркетингові можливості фірми в облаштуванні цільового ринку часто визначає маркетингову політику, яку буду здійснювати підприємство, тому виділяють різні форми політики Мр: Недиференційований маркетинг, Диференційований маркетинг, Цільовий маркетинг, Індивідуальний маркетинг

-----------------------------------------------------------------------

4. Товар як об'єкт маркетингової товарної політики, життєвий цикл товару і характеристика його етапів.

Товаром є все те, що може задовольнити певну потребу. Пропо-нується у вигляді об'єктів, послуг, осіб, місця, організації, ідеї на ринку для привернення уваги, придбання та використання. Традиційно товари поділяють: на споживчі (особистого корис-тування) і виробничого призначення. До споживчих товарів відно-сять: товари тривалого використання ; вироби короткочасного користування ; послуги — об'єкти у вигляді дій, вигід чи задоволених вимог. Величезне розмаїття товару відповідно до споживчих звичок можна згрупувати за такими ознаками: 1) товари повсякденного попиту, які споживач, звичайно, купує часто, без особливих роз-думів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою; 2) товари попереднього вибору, які споживач порівнює між собою в процесі вибору та придбання за показниками придатності, якості, ціни та зовнішнього оформлення; 3) товари особливого попиту — товари з унікальними характеристиками або окремі марочні товари, для придбання яких значна частина покупців ладна докласти додаткових зусиль; 4) товари пасивного попиту, що їх споживач не знає або знав, але, як правило, не задумується, чи варто їх ку-пувати.

Товари виробничого призначення класифікуються: 1) за рівнем прийняття рішень, необхідних для здійснення покупки; 2) за ве-личиною вартості; 3) за швидкістю споживання; 4) за роллю в процесі виробництва тощо. Сюди входять: споруди, основне та до-поміжне устаткування, сировина, компоненти, готові деталі, вироб-ничі запаси.

Створюючи товар, розробник повинен сприймати цей процес як трирівневий. Основоположним тут є рівень товару за задумом, де важать не стільки властивості даного товару, як вигоди від нього споживачеві. Товар у реальному виконанні має п'ять найістотніших характеристик: 1) рівень якості; 2) набір власти-востей; 3) специфічне оформлення; 4) марочна назва; 5) специфіч-не упакування. Товар з підсиленням припускає надання додаткових послуг та вигід: гарантій, постачання та кредитування, монтаж, обслугову-вання після продажу.

Згідно з концепцією життєвого циклу товару (ЖЦТ), розробленою у 1965