Норматив оборотних коштів на запасні частини встановлюється по кожнім виді запасних частин окремо виходячи з термінів їхнього постачання і часу використання для ремонту. Норматив може обчислюватися виходячи з типових норм на одиницю балансової вартості основних коштів, аналітичним методом на основі даних минулих років.

Норматив по МШП розраховується роздільно по інструментах і пристосуванням, малоцінному інвентарю, спеціальному одягу і взуттю, спеціальному інструменту і пристосуванням.

По першій групі норматив визначається методом прямого розрахунку виходячи з набору, що покладається, малоцінного і швидкозношуючого інструмента і його вартості. По другій групі норматив встановлюється окремо по конторському, побутовому і виробничому інвентарі. Норматив по конторському і побутовому інвентарі визначається, виходячи з кількості місць і вартості набору інвентарю на одне місце. По виробничому інвентарі - виходячи з необхідності комплекту цього інвентарю і його вартості.

Норматив оборотних коштів по спецодягу і взуттю визначається на основі чисельності працівників, яким вони видаються, і вартості одного комплекту. Норматив по цій групі оборотних коштів на складі визначається множенням одноденної витрати на норму запасу в днях, що включає транспортний, поточний і страховий запаси.

По спеціальному інвентарі і пристосуванням норматив визначається виходячи з їхнього набору, що покладається, вартості і терміну служби.

На підприємствах, що мають невелику питому вагу МШП у структурі оборотних коштів, норматив розраховується на основі відносини середніх фактичних запасів до суми витрат на виробництво.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві повинний забезпечувати ритмічний процес виробництва і рівномірне надходження готової продукції на склад. Норматив виражає вартість початих, але не закінчених виробництвом виробів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу. У результаті нормування повинна бути розрахована величина мінімального заділу, достатнього для нормальної роботи виробництва.

Величина оборотних коштів, авансованих у незавершене виробництво, неоднакова по підприємствах і галузям. Основними причинами розходжень є особливості організацій, обсяг виробництва, структура продукції, що випускається.

Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві провадиться по групам чи видам виробів для кожного підрозділу окремо. Якщо асортимент продукції різноманітний, то норматив обчислюється по основній продукції, що складає 70-80% її загальної маси.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається по формулі:

Н = В * Т * К , де

В - одноденні витрати на виробництво продукції;

Т - тривалість виробничого циклу в днях;

К - коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом розподілу витрат на випуск валової (товарної) продукції відповідного кварталу на 90.

Тривалість виробничого циклу відображає час перебування продукції в незавершеному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції і передачі на склад.

У виробничий цикл включають технологічний запас (час обробки виробу), транспортний запас (час передачі виробу від одного робочого місця до іншого і на склад), оборотний запас (час перебування виробу між операціями обробки) і страховий запас (на випадок затримки якої-небудь операції). При розрахунку нормативу виробничий цикл визначається по кожнім виді виробів у календарних днях з урахуванням числа змін роботи підприємства в добу. На підприємствах, що випускають різноманітний асортимент продукції, тривалість виробничого циклу визначається як середньозважена величина.

Коефіцієнт наростання витрат відображає характер наростання витрат у незавершеному виробництві по днях виробничого циклу.

Усі витрати в процесі виробництва підрозділяються на :

- Одноразові витрати. До них відносяться витрати, вироблені на початку виробничого циклу (витрати сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів).

- Наростаючі витрати. Інші витрати вважаються наростаючими (амортизація основних фондів, витрати електроенергії, оплата праці й ін.). Коефіцієнт наростання витрат визначається відношенням середньої собівартості виробу в незавершеному виробництві до загальної суми витрат на виробництво. Визначається коефіцієнт різними способами для виробництва з рівномірним і нерівномірним наростанням витрат.

Якщо основна частка витрат надходить у виробництво на самому початку виробничого циклу (одноразові), а інші (наростаючі) витрати розподіляються протягом виробничого циклу відносно рівномірно (у серійному виробництві), коефіцієнт визначається по формулі:

К = ( А+(0,5*Б) / А+Б ) , де

А - витрати, вироблені одноразово на початку виробничого циклу;

Б - інші витрати, що входять у собівартість продукції.

При нерівномірному наростанні витрат по днях виробничого циклу коефіцієнт визначається по формулі:

К = ( (Се*Е) + (С2*Т2) + (С3*Т3) +…+(0,5*Ср*Т) ) / С*Т , де

Се- одноразові витрати першого дня виробничого циклу;

С2, С3,... - витрати по днях виробничого циклу;

Т2, Т3... - час від моменту разових операцій до закінчення виробничого циклу;

Ср - витрати, вироблені рівномірно в плині виробничого циклу;

С - виробнича собівартість виробу;

Т - тривалість виробничого циклу.

Витрати, що наростають рівномірно (Ср), приймаються в розрахунок середньої собівартості виробу в половинному розмірі, тому що на всіх стадіях незавершеного виробництва вони знаходяться одночасно.

Норматив по статті «Витрати майбутніх періодів» обчислюються по формулі :

Н = Во + Вn - Вс , де

Во- сума витрат майбутніх періодів на початок планованого періоду;

Вn- витрати, вироблені в плановому періоді по кошторисі;

Вс- витрати, що включаються в собівартість продукції планованого періоду.

Готова продукція, виготовлена на підприємстві, характеризує перехід оборотних коштів зі сфери виробництва в сферу обігу. Це єдиний нормований елемент фондів обігу.

Норматив оборотних коштів на готову продукцію визначається по формулі:

Н = В * Д , де

В - одноденний випуск товарної продукції по виробничій собівартості;

Д - норма запасу в днях.

Норма оборотних коштів по річній продукції визначається окремо для готової продукції на складі і для товарів відвантажених, по яких розрахункові