КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Податкова система”

на тему:

Мито як фіскальний інструмент поповнення державного бюджету

Зміст стор.

Вступ

Розділ 1. Мито в структурі податку на споживання

Мито як податок на споживання

1.2 Особливості митного оподаткування

Розділ 2. Мито як фіскальний інструмент поповнення

державного бюджету

2.1 Механізм митного оподаткування

2.2 Митні контролюючі органи

2.3 Роль митних платежів у поповненні державного бюджету

Розділ 3. Митне регулювання як засіб стабілізації

економіки

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів і транс-портних засобів, які переміщуються через митний кордон країни. Це, переміщення може бути зв'язане з ввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну і регулювальну функції. Регулювальна функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника (мито на імпорт); заохочення або обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

Мито стягується на основі Митного кодексу України і Закону України "Про єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992р.

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари чи інші предмети, що ввозяться на митну територію України чи вивозяться за її межі.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є спожи-вачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного ко-рдону мито сплачує суб'єкт господарювання.

На фінансову діяльність імпортерів-суб'єктів господарюван-ня будуть справляти вплив: визначення об'єкта оподаткування, роз-мір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що перемішу-ється через митний кордон.

Сплачують ввізне мито також громадяни України, іноземні громадяни і осо-би без громадянства за предмети вартістю, що перевищує 200 Євро, і за одиничний неподільний предмет вартістю понад 300 Євро.

Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за кур-сом Національного банку на день подання митної декларації.

Законом визначені 3 види ставок мита:

1. Адвалерні, що нараховуються у відсотках до митної вар-тості оподатковуваних товарів та інших предметів.

2. Специфічні, що нараховуються у твердих сумах на одиницю оподатковуваних товарів чи інших предметів.

3. Комбіновані, які поєднують у собі адвалерні і специфічні мита.

На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в Євро з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними групами, як і ставки акцизного збору. Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

Мито, що стягується митними органами, повністю вноситься до державного бюджету України.

Розділ 1

Мито в структурі податку на споживання

1.1 Мито як податок на споживання

Мито являє собою податок на товари та предмети, що переміщуються через митний кордон України. Розрізняють вивізне і ввізне мито [1;ст7].

Вивізне мито нараховується на товари при вивезенні їх за межі митної території України. Це мито встановлено на обмежену кількість товарів і головною метою, якою керується держава при встановленні ставок вивізного мита, є, у першу чергу, обмеження вивезення окремих товарів за межі України шляхом підвищення їх вартості після здійснення експорту. Сьогодні вивізне мито встановлено на живих тварин, шкірсировину, насіння олійних культур окремих видів, відходи металів (див. Додаток В).

Згідно з Законом ввізне мито нараховується на товари при їх увезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим:

до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги в сплаті мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги в їх сплаті встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України (у цей час ці ставки не використовуються);

до решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

На товари може встановлюватися також сезонне мито на строк не більше чотирьох місяців. До особливих видів мит віднесено компенсаційне, антидемпінгове та спеціальне мита.

Закон України "Про Митний тариф України" містить Митний тариф України — звід ставок ввізного мита, які прямо впливають на ціни товарів, що імпортуються, і на рівень внутрішніх цін у країні, що безпосередньо відображається на результатах господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності тощо.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

Спецільне мито ;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується:

- як засіб захисту українських виробників;

- як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних