Антидемпінгове мито застосовується:

- відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту "(330-14) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду [1;ст13]

Компенсаційне мито застосовується:

- відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту "(331-14) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України. Мито вноситься до державного бюджету України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України. Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі її, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ставки мита встановлюються:

- у процентах до митної вартості;

- у грошовому вимірі в ECU на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.

Процентні ставки встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні. Їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.

1.2 Особливості митного оподаткування.

Відповідно до законодавства України в рамках митно-тарифної політики України визначаються:

принципи формування митного тарифу та інших видів мита та податків транспарентність, сталість, передбачуваність, мож-ливість оперативного реагування);

вид ставок, які застосовуються (адвалерні, специфічні або комбіновані);

рівень ставок мита та інших видів еквівалентних мит, по-датків та зборів, що застосовуються в регулюванні зовнішньої торгівлі;

порядок справляння мита (на загальній, пільговій, сезонній або преференційні основі тощо);

характер побудови та рівень деталізації товарної номенклатури;

перелік товарів і країн, які підпадають під дію національної схеми преференцій.

З рахуванням цього імпортний митний тариф повинен застосовуватися з метою:

створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

формування раціональної структури споживчого ринку на основі збалансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

сприяння структурній перебудові національної економіки України;

покращення стану платіжного балансу держави;

вирішення торговельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з іноземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ);

забезпечення реалізації фіскальної функції митного тарифу.

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, яку умовно можна розподілити на три рівні ставок мита, що існують на даний час. Кожний рівень має відповідати стадії обробки продукції — сировина, напівфабрикати та готові вироби. Цей розподіл на рівні також у цілому відповідає побудові Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі — ГС) та Товарної номенклатури багатьох країн світу.

Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то за модель можна взяти ту, граничний рівень якої на цей час найбільш пристосований до економічних умов та проблем пострадянських країн, і зокрема становить:

сировини та матеріалів — 0—5 %;

напівфабрикатів та комплектуючих виробів — 5—15 %;

готових виробів — 15—ЗО %.

Принципи побудови імпортного тарифу, які застосовуються в Україні:

"ескалація митного тарифу" — підвищення ставок мита відповідно до зростання ступеня обробки продукції;

"ефективний митний тариф" — встановлення низьких ста-вок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні привести до раціоналізації тарифу і поступового зниження ставок імпортного мита у міру підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що передусім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно зменшити ставки імпортного мита на сировину та комплектуючі, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути зумовлено торговельно-політичними міркуваннями. Митний тариф України побудовано на Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка розроблена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (Н8 1996) та Комбінованій номенклатурі ЄС.

Рівень ставок ввізного мита було збережено на 90 % товарних позицій, щодо інших — були враховані пропозиції галузевих міністерств та відомств та рішення Митно-тарифної ради України.

У зв'язку із запровадженням в тарифному регулюванні УКТЗЕД існує можливість використання класифікації товарів на рівні 9 та 10 знаків УКТЗЕД для зменшення/підвищення ставок ввізного мита для конкретних товарів, які як правило класифікуються у "буферних" товарних позиціях.

Митний тариф України налічує 10 основних тарифних коридорів, зокрема:

тарифні пільги у вигляді 0 % ставки ввізного мита —16,2%;

мінімальні ставки ввізного мита 1—2 % — 9,2 %;

мінімальні ставки ввізного мита 5 % — 25,5