на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Мито вноситься до державного бюджету України.

При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України [2;ст19].

Застосування митних тарифів як економічного інструменту захисту на кордоні має відповідні переваги, оскільки, по-перше, тарифи потенційно мають менший негативний ефект, ніж кількісні обмеження (залежно від рівня тарифів і квот). Тариф відповідає підвищенню ціни продукції для іноземних товарів. Залежно від його рівня він може бути компенсований за рахунок відносної ефективності інших витрат виробництва/ збуту. Кількісні обмеження, З іншої сторони, — абсолютний показник. У разі, коли кількісний ліміт досягнутий або вичерпана квота, ринок закривається. По-друге, для інших країн та їх суб'єктів завжди є можливість побачити тарифи, їх розмір визначено і завжди є можливість його зменшити шляхом переговорів. Таким чином, тарифи більш прозорі, ніж кількісні обмеження.

Відповідно до законодавства України надаються пільги щодо сплати мита. Необхідно зазначити, що на цей час продовжується практика надання пільг цілим галузям народного господарства. Цей суб’єктивний фактор також впливає на ефективність заходів митно-тарифного регулювання і у деяких випадках може зводити до 0% ефективність введення того чи іншого заходу.

Від сплати мита звільняються:

транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів;

предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;

валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України;

товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали;

предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів України і законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких предметів;

товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;

товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;

товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території України та тимчасово ввозились на цю територію;

товари (крім підакцизних), що імпортуються всеукраїнськими та міжнародними об'єднаннями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у статутній діяльності яких передбачено надання соціальної і медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємствами та організаціями, засновниками яких є ці об'єднання, за умови, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять не менше 75% загальної чисельності членів об'єднань і працюючих на цих підприємствах [1;ст19].

Перелік всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх підприємств і організацій, перелік імпортованих ними товарів і граничні обсяги їх ввезення в Україну затверджуються Кабінетом Міністрів України;

у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року при ввезенні на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання (далі - товарів), що використовуються для будівництва суден підприємствами суднобудівної промисловості, визначеними відповідно до статті 1 Закону України