Голова Правління Банку несе персональну відповідальність за виконання покладених на Банк функцій і має право без доручення здійснювати діяльність від імені Банку.

Виконуючи свої функції, Правління Банку:

організує роботу Правління Банку;

видає накази, інструкції, інші нормативні документи з питань діяльності Банку;

розпоряджається відповідно до чинного законодавства майном і коштами Банку, представляє Банк у всіх організаціях як в Україні, так і за її межами, встановлює порядок підписання договорів, інших угод і зобов’язань і видачі доручень від імені Банку;

затверджує штатний розклад апарату Банку, а також положення про його структурні підрозділи;

призначає і звільняє посадових осіб Банку згідно з переліком посадових осіб, визначеним Радою Банку, встановлює посадові оклади, заохочує працівників, які особливо відзначилися, накладає дисциплінарні стягнення;

розподіляє обов’язки між заступниками Голови Правління Банку;

має право доручати вирішення окремих питань, що входять до його компетенції, заступникам Голови, керівникам структурних підрозділів апарату Правління Банку і підвідомчих Банку установ і організацій.

Філії і відділення Банку не користуються правом юридичні особи, складають баланс, який входить до консолідованого балансу Банку і здійснюють свою діяльність на основі положення про ці установи, що затверджуються Радою Банку.

Філії і відділення банку виконують усі операції, передбачені його статутом, і мають право:

передавати грошові кошти, залучені ними, за плату НБУ, а також використовувати їх для кредитування населення та здійснення інших банківських операцій;

вести переговори і здійснювати співробітництво з іноземними фізичними та юридичними особами у встановленому законом порядку;

приймати участь у встановленому порядку у створенні і діяльності спільних підприємств, компаній, банків, акціонерних та інших юридичних осіб в Україні та за кордоном.

Компетенція, відповідальність, функції та інші питання діяльності установ банку визначаються в Положенні про ці установи Банку.

Установи Банку ведуть бухгалтерський облік і подають звітність відповідно до загальних Правил, що встановлюються НБУ для комерційних банків.

Конкретний порядок бухгалтерського обліку, звітності і документообороту по операціях в Банку встановлюється Правлінням Банку з урахуванням вимог відомчих документів.

Операційним роком Банку вважається період з 1 січня по 31 грудня включно.

Банк складає річний баланс та звіт прибутків, збитків по формах і в строки, що встановлені НБУ.

Контроль за додержанням Банком банківського законодавства України, економічних нормативів та інших нормативних актів, що стосуються діяльності Банку, здійснюється НБУ.

Часткове делегування повноважень Банком може здійснюватися шляхом укладення відповідних угод за рішенням Ради Банку.

Банк може бути ліквідовано або реорганізовано шляхом прийняття відповідного Закону України. У разі реорганізації Банку його майно передається правонаступнику, вказаному в цьому Законі.

2.2 Відсоткова ставка та фактори її диференціації

В сучасних ринкових умовах кредит не може видаватися безпроцентно (безоплатно). Основним видом плати за користування банківським кредитом є відсоток. Суть відсотка як економічної категорії полягає в тому, що він являє собою частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит позичковий капітал. Джерелом відсотка є додаткова вартість, що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням – норма (ставка) відсотка. Остання регулюється в основному співвідношенням попиту і пропозиції позичкового капіталу. Однак на рівень відсоткової ставки впливають також багато різноманітних факторів.

Поряд з відсотком банки встановлюють комісію, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредитування. Комісія встановлюється, як правило, у тих випадках, коли в процесі кредитування банк виконує додаткову роботу, пов’язану з оформленням позики і контролем, або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо або додаватися до процента.

Відсоткові ставки по кредитах комерційного банку можуть бути твердими і плаваючими. Тверда ставка залишається незмінною протягом всього строку дії кредитного договору, плаваюча ставка змінюється.

Рівень відсоткової ставки залежить від таких факторів 7, 36:

облікова ставка НБУ;

рівень інфляції;

термін позички;

ціна сформованих ресурсів;

ризик;

розмір позички;

попит на банківські позички;

якість застави;

зміст заходів, що кредитуються;

витрати на оформлення позички і контроль;

ставки банків-конкурентів;

характер відносин між банком і клієнтом;

норма прибутку від інших активних операцій;

необхідність отримання прибутку від позичкових операцій.

Вплив цих факторів на рівень відсоткової ставки за користування банківськими позичками є взаємопов’язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.

Облікова ставка НБУ – це базисна ставка рефінансування, яка застосовується при кредитуванні комерційних банків. Останні встановлюють відсоткову ставку по кредитних операціях, як правило, вище за облікову. Проте це не є обов’язковою нормою. Якщо банк має дешевші ресурси, він може встановити нижчі відсоткові ставки по своїх кредитах.

Рівень інфляції повинен враховуватись при встановленні як облікової ставки НБУ, так і ставки відсотка по кредитах комерційного банку, оскільки так інакше банки стимулюють збитки у зв’язку зі знеціненням грошей. Дешеві гроші (порівняно з іншими видами ресурсів) стимулюють ажіотажний попит на кредити, створюють умови для зловживань у банківській сфері та розбалансування економіки. При чому чим більший рівень інфляції, тим більша відсоткова ставка банку по кредитах, так як гроші швидко знецінюються.

Термін позички прямо пропорційно впливає на рівень відсоткової ставки за позичками банку. Чим триваліший термін користування, тим дорожчим для позичальника буде кредит. Така залежність обумовлена двома причинами:

при тривалішому терміні позики більшим є ризик втрат від неповернення боргу і від знецінення коштів, переданих у користування у зв’язку з інфляцією, що неминуча у ринковій економіці;

практика показує, що інвестиції довготривалого характеру приносять клієнту більшу віддачу ніж короткотермінові, тому піднімаючи ставку по кредитах в залежності від терміну надання банк отримує більшу частку доходів клієнтів.

Ціна сформованих ресурсів безпосередньо впливає на рівень відсоткової ставки за кредитами. Вона складається з депозитного процента й інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться