Рис. 2.10. Структура кредитів наданих АКБ “Укрсоцбанк” протягом 2001-2003 років в залежності від виду валюти (див. додаток В).

Рис. 2.10. демонструє тенденцію до збільшення обсягів кредитів як в національній, так і в іноземній валютах, проте кредити в національній валюті все-таки займають більшу питому вагу в загальній структурі наданих банком кредитів. Так, обсяги кредитів, наданих в національній валюті, становили: в 2001 році – 521031 тис. грн., в 2002 році – 917560 тис. грн., в 2003 році – 1282915 тис. грн.; обсяги кредитів, наданих в іноземній валюті, становили: в 2001 році – 480950 тис. грн., у 2002 році – 624558 тис. грн., в 2003 році – 752697 тис. грн.

Отже, враховуючи фактори, що впливають на диференціацію відсоткової ставки, в системі АКБ “Укрсоцбанк” спостерігається відносно стабільна відсоткова політика протягом останніх років. Кредитні ставки залишаються на рівні 22-24% як для юридичних, так і для фізичних осіб. Плата за кредит диференціюється в залежності від суми кредиту, терміну надання, виду валюти, цілей кредитування та інших важливих чинників.

Банком пропонується широкий вибір видів та умов надання кредитів фізичним та юридичним особам, що може задовольнити потреби клієнтів з

різними фінансовими можливостями, незалежно від сфери та обсягів діяльності. Також банк приймає різноманітні форми забезпечення позичок, що пропонуються клієнтами та відповідають кредитній політиці банку.

Аналіз показав, що АКБ “Укрсоцбанк” проводить помірковану кредитну політику. Кредитний портфель протягом досліджуваного періоду збільшується за усіма видами кредитів та становив в 2001-2003 роках 50-51,6% в загальній структурі активів. Найбільшим попитом користуються кредити юридичним і фізичним особам, а також органам державного управління, доходи за даними видами кредитів теж найбільші. Слід зазначити, що клієнти банку надають перевагу кредитам короткострокового призначення та в національній валюті.

Все це забезпечує банку місце в п’ятірці найбільших банків України та сприяє збільшенню кількості клієнтів та довіри до банку.

Оцінка можливостей отримання кредиту юридичною

особою (на прикладі ТзОВ “Данея”)

Для укладення кредитної угоди банку необхідно ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто його здатність повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення.

Збереження основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінювання якості потенційного позичальника є одним із важливих етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення має встановлення обґрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не зможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїх основі не є обґрунтована.

Одним з елементів оцінювання кредитоспроможності є з’ясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку зосереджується на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов’язань перед іншими кредиторами в минулому.

Необхідно ретельно вивчати фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва і використання основного й оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська, статистична і фінансова звітність позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду користування позичкою.

Оскільки банк як кредитор може мати різних клієнтів – підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки – оцінювання їх кредитоспроможності здійснюється неоднаково.

Критерії оцінювання фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно, його внутрішніми положеннями щодо проведення активних (кредитних) операцій та методикою оцінювання фінансового стану позичальника з урахуванням результатів аналізу їх балансів, звітів про фінансові результати тощо.

Фінансовий стан позичальника банк оцінює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі – не рідше одного разу на

три місяці, а якщо позичальником є банк – не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з положенням НБУ “Про порядок оформлення та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” від 06.07.2000р. вимоги щодо оцінювання фінансового стану позичальника, рекомендовані НБУ, є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії такої оцінки, що підвищують вимоги до позичальників з метою адекватного оцінювання кредитних ризиків та належного контролю за ними.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значущості) серед інших показників, які можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником зобов’язань за кредитними операціями.

Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Головним джерелом інформації про фінансовий стан потенційного позичальника є його звітність: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про наявність майна, а також розрахунки певних показників, зроблених на підставі цієї звітності. Але це не вичерпує усіх відомостей про клієнта. Є ще інші джерела, до яких належать архіви банку, інформація від інших фінансово-кредитних установ, економічна преса тощо.

Для оцінювання фінансового стану позичальника – юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності 5,19, 21:

платоспроможність;

фінансова стійкість;

рентабельність ;

показники ділової активності.

Платоспроможність позичальника визначається за показниками (коефіцієнтами) ліквідності:

миттєва – КЛ1;

поточна – КЛ2;

загальної – КЛ3.

(2.1.)

Даний коефіцієнт показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити на даний момент наявними грошовими коштами. Він є найбільш жорстким коефіцієнтом платоспроможності і ліквідності. Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 – не менше 0,2.

Наступним коефіцієнтом ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності:

(2.2.)

Цей коефіцієнт показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити, якщо для цього