Банківський контроль за погашенням кредитів

Оцінивши надійність фінансового стану позичальника та якість забезпечення кредиту, комерційний банк переходить до підготовки укладення кредитного договору і розробки його умов. На цьому етапі здійснюється структурування позики, у процесі якого банк визначає основні характеристики кредиту: вид кредиту, суму, термін, спосіб погашення, забезпечення, ціну кредиту.

Після закінчення роботи по структуруванню кредиту банк переходить до переговорів про укладання кредитного договору з клієнтом. Проект кредитного договору в пакеті з усією кредитною документацією подається в Кредитний комітет для прийняття остаточного рішення щодо надання кредиту. У разі позитивного рішення уповноважені керівники банку та підприємства-позичальника підписують кредитний договір, який є офіційною підставою для безпосереднього перерахування банком грошових ресурсів на користь позичальника.

Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може бути змінений в односторонньому порядку без згоди сторін. Договір містить наступні розділи (див. додатки Ж, З):

предмет і суму договору (уточнюється мета кредиту, його сума, строк надання позики, величина річних відсотків, вказується номер і дата укладення договору);

умови забезпечення кредиту (договір застави (див. додаток И), договір поруки (гарантія), цінні папери або інші документи, зазначається, що кредит, наданий банком, забезпечується всім належним позичальникові майном і коштами);

порядок надання і погашення позики (розкривається конкретний механізм видачі і погашення позики із зазначенням терміну);

зобов’язання банку і позичальника (банк зобов’язується відкрити позичальникові певний позичковий рахунок для видачі кредиту, позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі та забезпечити повернення одержаного кредиту і сплату нарахованих відсотків зі свого поточного рахунка у встановлені строки відповідно до строкових зобов’язань);

права банку і позичальника (банк має право у разі недоотримання позичальником умов договору розірвати його і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу у відсотках до суми позички, позичальник має право достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи відсотки за його користування, попередньо повідомивши про це банк);

санкції у разі невиконання умов договору;

порядок розгляду спірних питань (вони вирішуються згідно з чинним законодавством в господарському суді);

особливі умови (наприклад, порядок внесення змін у договір, зміни у договорі оформляються угодою сторін);

строк дії договору (строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення позики та відсотків за нею);

юридичні адреси та реквізити сторін;

підписи сторін.

У західних країнах до тексту кредитного договору часто включають так звані зобов’язальні умови, заборонні умови, а також обмежувальні умови. До зобов’язальних умов відносяться умови, що покладають певні зобов’язання на керівництво підприємства-позичальника. Це, наприклад, надання банкові через певні проміжки часу фінансових звітів підприємства, а також іншої необхідної фінансово-облікової інформації; підтримання позичальником фіксованої величини оборотного капіталу вище певного мінімального рівня; забезпечення стабільності керівного складу підприємства на час дії договору тощо. Заборонні умови – це дії, які позичальник зобов’язується не здійснювати під час кредитної операції без попереднього погодження із банком. Йдеться, наприклад, про заборону підприємству-позичальнику проводити реорганізацію і зміну юридичного статусу в період дії кредитного договору; заборону позичальнику на продаж або надання в оренду активної частини його основного капіталу; заборону виступати гарантом іншого позичальника тощо. Обмежувальні умови кредитного договору дозволяють підприємству-позичальнику певні дії, але лише в заздалегідь встановлених межах. Це, наприклад, обмеження величини дивідендів, які акціонерні товариства мають право виплачувати власним акціонерам під час реалізації кредитного договору; обмеження величини премій, доплат до заробітної плати, матеріальних допомог, що виплачуються працівникам тощо.

Видача кредиту відбувається шляхом оплати з кредитного рахунка платіжних документів за об’єкти кредитування чи перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на підставі розпорядження кредитного відділу.

Одразу після надання грошових коштів у кредит банк приступає до найважливішого та визначального етапу кредитування – кредитного моніторингу та контролю якості кредитного портфеля (див. розділ І).

Головним завданням кредитного моніторингу є відстежування зміни кредитоспроможності позичальника та визначення конкретних дій, які необхідно вжити у разі виникнення проблем. В основу процесу кредитного моніторингу покладено процедуру аналізу поточного фінансового стану позичальника (згідно з першим етапом механізму оцінки кредитоспроможності) та оцінки якісних показників його діяльності. Поряд із цим ретельно вивчається а аналізується інформація про здійснення позичальником поточних платежів з погашення процентів та основної суми кредиту.

Так, за станом погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за ним обслуговування боргу вважається 12:

добрим – якщо заборгованість за кредитом і відсотки за ним сплачуються у встановлені строки чи з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки за ним сплачуються в установлені строки чи з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки за ним сплачуються в установлені строки чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;

слабким – якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але