незадовільним – якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника більше ніж на 180 днів.

Комерційні банки мають як мінімум один раз на квартал здійснювати оцінювання фінансового тану наявних позичальників та щомісяця – оцінку стану обслуговування боргу. Відповідно до присвоєної позичальнику категорії надійності та визначеного рівня погашення ним кредитної заборгованості й відсотків здійснюється класифікація кредитного портфеля та визначається категорія кредитної операції (див. табл. 2.4.).

Таблиця 2.4. Класифікація кредитних операцій банків за ступенем ризику.

Погашення

заборгованості

Категорія

(клас) позичальника | Добре | Слабке | Незадовільне

А | Стандартна | Під контролем | Субстандартна

Б | Під контролем | Субстандартна | Сумнівна

В | Субстандартна | Сумнівна | Безнадійна

Г | Сумнівна | Безнадійна | Безнадійна

Д | Безнадійна | Безнадійна | Безнадійна

Досвід роботи багатьох банків свідчить, що оптимальним можна вважати кредитний портфель, в якому консолідована заборгованість за позичками розподілена так 30:

стандартні позички – 22%;

під контролем – 38%;

субстандартні – 30%;

сумнівні – 5%;

безнадійні – 5%.

З метою мінімізації збитків від неповернення наданих кредитів комерційні банки зобов’язані здійснювати щомісячне формування резерву для відшкодування можливих втрат за наданими позиками. Резерв формується банками відповідно до розміру чистого кредитного ризику та встановленого коефіцієнта резервування. При цьому чистий кредитний ризик визначається шляхом зменшення суми загальної заборгованості за кредитними операціями, класифікованими за ступенями ризику, на вартість прийнятого забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав).

Отже, основною метою контролю якості кредитного портфеля, в основу якого і покладено процедуру класифікації наданих кредитів, є:

зменшення кредитного ризику за кожною конкретною позикою;

зменшення втрат за позиками на рівні кредитного портфеля банку в цілому.

В ході кредитного моніторингу працівники відповідного банківського підрозділу повинні своєчасно розпізнавати та оперативно відстежувати тенденції негативних змін у діяльності позичальника. Найбільш поширеними факторами, що свідчать про погіршення кредитоспроможності позичальника, виступають:

порушення графіка погашення заборгованості за кредитом та процентів;

негативні тенденції зміни значень фінансових показників;

зростання обсягів позареалізаційних доходів та витрат;

збільшення частки готівкового обороту;

поява картотеки;

несвоєчасне надання поточної інформації;

відсутність аудиторських висновків щодо достовірності фінансової звітності позичальника.

Але для виконання головного завдання, яке стоїть перед процедурою кредитного моніторингу, недостатньо тільки відстежувати негативні фактори діяльності позичальника. Банк повинен ретельно розробляти та активно вживати адекватних заходів з метою подолання негативних тенденцій.

Такими заходами для банку є:

реструктуризація кредиту (зміни умов погашення позики);

залучення консультантів з відповідних питань;

зниження рівня заборгованості за рахунок більш ефективного управління оборотним капіталом;

продаж активів;

пошук додаткових джерел залучення коштів;

одержання додаткового забезпечення;

призначення представників банку на керівні посади підприємства-позичальника.

Ці та інші побічні дії дозволять банку більш виважено підходити до визначення оптимального розміру резерву для відшкодування можливих втрат за наданими позиками та своєчасного запобігання потенційним збиткам від неповернення кредитів.

У цілому якісне, професійне та послідовне виконання всіх необхідних процедур основних етапів банківського кредитування є необхідною умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності й ліквідності банківської діяльності.

Таблиця 2.5. Структура кредитного портфеля АКБ “Укрсоцбанк” в розрізі заборгованості за позичками (див. додаток К).

Кредити | 2001 | 2002 | 2003

тис.

грн. | % | тис.

грн. | % | тис.

грн. | %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Кредитний портфель: | 1001981 | 100 | 1542118 | 100 | 2035611 | 100

- стандартні кредити | 834433 | 83,2 | 1406412 | 91 | 1889646 | 92,8

- пролонговані кредити | 81348 | 8,3 | 92527 | 6,9 | 98625 | 4,8

- прострочені кредити | 51587 | 5,1 | 27758 | 1,7 | 31560 | 1,6

- сумнівні кредити | 34613 | 3,4 | 15421 | 1,0 | 15780 | 0,8

З таблиці 2.5. видно, що в структурі кредитного портфеля найбільшу частку займають стандартні кредити, їх питома в 2001 році становить 83,2%; в 2002 році – 91%; в 2003 році – 92,8%. Нестандартні кредити займають досить незначну частку в кредитному портфелі і спостерігається їх зменшення протягом трьох років.

Для наглядності динаміка змін кредитного портфеля в залежності від заборгованості за позиками зображені на рис. 2.12. – 2.15.

Рис. 2.12. Динаміка стандартних кредитів в кредитному портфелі АКБ “Укрсоцбанк” протягом 2001-2003 років (див. табл. 2.5.).

З графіка 2.12. спостерігається тенденція до збільшення стандартних кредитів в АКБ “Укрсоцбанк”, як в абсолютному, так і у відносному значенні. Зокрема в 2001 році такі кредити становили 834433 тис.грн., в 2002 році – 1406412 тис.грн., в 2003 році – 1889646 тис.грн. Таке збільшення стандартних кредитів свідчить про ретельний відбір потенційних позичальників, а також про високий рівень організації процесу кредитного моніторингу та банківського контролю за погашенням процентів і основної суми боргу.

Графік 2.13. показує зміни частки пролонгованих кредитів в кредитному портфелі. Протягом трьох років при незначному зростанні абсолютного значення таких кредитів, спостерігається тенденція до стрімкого зменшення їх частки в загальній структурі кредитного портфеля банку. Так, в 2001 році частка пролонгованих кредитів становила 8,3%; в 2002 році – 6,9%; в 2003 – 4,8%. Така ситуація свідчить про те, що банк вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і своєчасного погашення позики, оскільки порушення термінів негативно впливає на підтримання фінансової стабільності банку.

Рис. 2.13. Динаміка пролонгованих кредитів в структурі кредитного портфеля АКБ “Укрсоцбанк” протягом 2001-2003 років (див. табл. 2.5.).

Рис. 2.14. Динаміка прострочених кредитів у кредитному портфелі АКБ “Укрсоцбанк” протягом 2001-2003 років (див. табл. 2.5.).

На рис. 2.14. прослідковується різке зменшення