2 За забезпеченням:

а/ забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б/ гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

в/ з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво строкової організації);

г/ незабезпечені (бланкові);

3 За ступенем ризику:

а/ стандартні;

б/ кредити з підвищеним ризиком;

4 За методами надання:

а/ у разовому порядку;

б/ відповідно до відкритої кредитної лінії;

в/ гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання);

5 За строками погашення:

а/ водночас;

б/ в розстрочку;

в/ достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

г/ з регресією платежів;

д/ після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Таким чином ми ознайомилися із класифікацією банківських кредитів, що пропонується Положенням НБУ “Про кредитування” від 28.09.95 р. Тепер звернемося до класифікацій, що зустрічаються у світовій практиці, використавши інформацію з книг “Банковское кредитование”, автор Ольшаний А.І. та “Банковское дело” під редакцією Лаврушина О.І.

Банківські кредити можуть бути класифіковані:

- по основних групах позичальників отримувачами банківських кредитів виступають уряд, інші банки, міністерства, промислово-фінансові групи, підприємства, населення;

В залежності від області функціонування банківські кредити можуть бути двох видів: позики для фінансування основного чи оборотного капіталів (останні в свою чергу поділяються на кредити, які спрямовуються в сферу виробництва чи обіг ).

В практиці українських банків на даному етапі переважають позики, спрямовані на фінансування торгових та спекулятивних операцій. Тобто відбування вкладення коштів не в сферу виробництва, як це за звичай прийнято з позиції здорової економіки, а в сферу обігу, де обіговість і прибутковість операцій є вище, ніж у виробничій сфері. Особливість сучасної практики полягає і в тому, що самі товаровиробники часто позбавлені можливості звертатися в банк по позику, оскільки плата за її користування для них виявляється надто великою.

Позиковий відсоток, який сплачується є надто великим і не підлягає ні включенню у собівартість, ні виплаті з прибутку через не таку значну рентабельність операцій у виробничій сфері. Здатними сплачувати високий позичковий відсоток є головним чином торговельно-посередницькі фірми. Звідси і дизпропорції у сфері кредитних вкладень: не в бік розвитку виробництва продукції (що найбільш є важливим для стабілізації ринку та зниження темпів інфляції), а в бік сфери торгівлі:

- по розмірах кредити можуть поділятися на великі, середні та малі. Однак у міжнародній практиці відсутні єдині критерії підходу для групування кредитів з цією ознакою. Взагалі нижньою межею для середніх по сумі кредитів є 100000 доларів, а вища піднімається до 1-10 млн.доларів. Кредити на суму до 100000 доларів, напевно, слід віднести до групи малих. В Україні такий критерій не знайшов використання у групуванні кредитів, в сучасних умовах будь-який кредит характеризується певним степенем ризику і потребує контролю зі сторони банку, незалежно від розміру, але сукупний розмір кредитів, що рахується у комерційному банку на одного позичальника перевищує 10% капіталу, такий кредит вважається великим і підлягає жорсткому контролю.

- по термінах погашення кредити є до вимоги і строковими (терміновими).

Строкові кредити поділяються на коротко-, середньо- та довгострокові. Класифікація позик у відповідності з цим критерієм різних країн змінюється (таблиця2.5.4.).

Таблиця 2.5.4.

Класифікація кредитів по строках погашення [15, 123]

Класифікація по строках | Росія | США | Великобританія | Франція

Короткострокові | до 1 року | до 1 року | до 3 років | до 1 року

Середньострокові | від 1 року до 3-х років | від 1 року до 6 років | від 3-х

до 10 років | від 2-х

до 7 років

Довгострокові | понад 3 роки | понад 6 років | понад 10 років | понад 7 років

Тобто з позиції світової практики критерій тривалості строків кредитування не має єдиного для всіх еталону, в радикальній практиці короткостроковими позиками оголошувались деякі кредити, надавані на строк від 1 до 3 років.

Українські банки займаються в основному короткостроковим кредитуванням через економічну нестабільність, інфляційні процеси, непрогнозованість ситуації.

- по порядку погашення:

Кредити, що погашаються одночасно та кредити з розстрочкою платежу.

Як правило, короткостроковому кредитуванні юридичних осіб і населення, які потребують готівку для покриття поточних потреб, практикується надання кредитів, які погашаються одночасно. Мова іде про погашення основного боргу і відсотків однією сумою на момент закінчення строку кредиту.

Кредитами з погашенням в розстрочку є позики, погашення яких здійснюється двома і більше платежами (щомісяця, щоквартально). До цієї групи відносять кредити різних видів, в тому числі: фірмові (комерційні), лізингові, факторингові, форфетингові і інші.

- по видах відсоткової ставки: кредити з фіксованою чи з плаваючою процентними ставками.

Позики можуть бути надані на умовах фіксованої процентної ставки, яка встановлюється на весь період кредитування і не підлягає перегляду. Це вигідно як кредитору, так і позичальнику, оскільки обидві сторони мають можливість точно розраховувати свої доходи та видати, пов'язані з використанням наданого кредиту. Фіксовані відсоткові ставки, як правило застосовуються при короткостроковому кредитуванні.

З метою зменшення ризику недоотримання прибутку чи запобігання збиткам банки використовують позики з плаваючою відсотковою ставкою. В цьому випадку у відповідності з кредитною угодою відсоткові ставки періодично переглядаються і часто прив’язуються до рівня облікової ставки центрального банку і фактичним темпам інфляції.

Приведена класифікація банківських кредитних операцій певним чином узагальнює український і зарубіжний досвід в цій сфері, але не може вважатися вичерпною. Постійно з’являються нові види і форми банківських кредитів. І хоча ця класифікація носить досить відносний характер, оскільки на практиці будь-який кредит відповідає декільком критеріям, все таки вона