збільшення запасів і витрат, необхідних для розширення виробництва і реалізації продукції. Разом з тим кредит може використовуватись і в якості джерела коштів для збільшення основних фондів – споруд, будівель, придбання обладнання. В цьому випадку він збільшує можливості підприємств в створенні нових основних фондів, потрібних для розвитку виробництва.
Застосування банківського кредиту в якості джерела збільшення основних фондів має деякі переваги в порівнянні з використаним такого безповоротного джерела коштів, як бюджетне фінансування. Наприклад, при визначенні потреби в коштах для капіталовкладень, якi здійснюються за рахунок бюджетного фінансування, цілком можливе прагнення підприємства отримати як найбільше коштів. Навпаки, при використанні кредиту як джерела капіталовкладень прагнення до отримання більшої суми втрачає обґрунтування, оскільки кошти, що позичені, потрібно буде повертати, а користування ними оплачувати.
Крім того застосування кредиту в якості джерела коштів для капіталовкладень дозволяє більш послідовно контролювати ефективність таких витрат завдяки визначенню можливості погашення позик за рахунок прибутку від здійснюваних заходів і встановленню строків погашення позик в межах строків окупності позик, що кредитуються.
Потрібно також звернути увагу на значні можливості участі банківського кредиту у розширенні виробництва при застосуванні його в якості джерела коштів для виконання лізингових операцій, які поступово набувають розповсюдження і в Україні!
Тобто на основі вищевказаного можна відмітити, що кредит відіграє роль важеля, що сприяє безперервності виробництва і його розвитку. Але не виключеним є застосування кредиту, яке може вплинути на сповільнення виробництва і реалізацію продукції. Така можливість покладає велику відповідальність на кредиторів, які повинні прикладати необхідні зусилля для запобігання втягування коштів в задоволення необґрунтованих потреб, що разом з тим ставить під загрозу можливість повернення наданих в позику коштів.
Значною є роль кредиту в сфері грошового обігу – готівкового та безготівкового. Це відноситься до грошово-кредитних систем всіх країн. Потрібно відмітити, що мова тут іде про кредит як економічну категорію, а не безпосередньо про банківський кредит. В той самий час надзвичайно тісний зв’язок з останнім дозволяє нам приділити увагу наступним моментам. “Надходження готівкових коштів в обіг і вилучення їх з обігу відбувається на кредитному ґрунті, через банки”. [12, 225] Останнє проявляється, з однієї сторони, в тому, що випуск готівкових коштів в обіг із кас банків при видачі готівки підприємствам, організаціям, а також окремим громадянам можливий, якщо в них є залишки на рахунках в банках. Наявність таких залишків означає, що між клієнтами і банками існують кредитні відносини, в яких кредиторами є підприємства, організації і окремі громадяни. Видача готівки з рахунків в банках свідчить про погашення банком своєї заборгованості клієнтам. З іншої сторони, внесок в банки готівки, який свідчить про вилучення коштів з обігу, супроводжується збільшенням заборгованості банка своїм клієнтам. В майбутньому ці кошти, створені в результаті позичкових операцій, можуть бути використані для перерахування іншим підприємствам і організаціям, бюджету, а також для видачі готівкових коштів.
В подальшому кошти, які надійшли на рахунки покупців, включаючи і рахунки бюджету, можуть виступати як додатково як акумульовані ресурси, хоча створення таких залишків на рахунках відбулося в результаті надання позик.
Відповідно, є підстави стверджувати, що різні види грошових коштів, залучені банком в якості ресурсів, мають кредитне походження, що свідчить про важливу роль кредиту в створенні коштів для готівкового та безготівкового оборотів.
А якою ж є роль безпосередньо банківського кредиту в здійсненні безготівкового обігу? Відомо, що через неспівпадiння щоденних сум доходів і видатків у підприємств може виникати потреба в коштах для вчасного здійснення платежів. Таку тимчасову потребу може задовольнити залучення кредиту. Це свідчить про значення застосування кредиту для безперебійного безготівкового грошового обігу.
Для використання переваг застосування банківського кредиту в якості додаткового джерела коштів важливим є дотримання вимоги, яка полягає в недопущенні надання позик для покриття недоліків в роботі позичальників і забезпечення видачі позик в розмірі обґрунтованої потреби в коштах.
У закінчення цього питання можна виділити деякі напрямки, в яких роль і вплив банківського кредиту зростає:
перерозподіл матеріальних ресурсів в інтересах розвитку виробництва і реалізації продукції з допомогою операцій по наданню позики залученню коштів юридичних і фізичних осіб;
вплив на безперебійність процесів відтворення шляхом надання позик, що забезпечують усунення затримок в здійсненні таких процесів;
участь у розширенні виробництва, в тому числі з допомогою видачі
позичкових коштів на збільшення основних фондів, виконання лізингових операцій;
економне використання позичальниками як власних, так і позичених коштів;
прискорення отримання споживачами товарів, послуг та житла;
регулювання випуску в обіг та вилучення готівкових коштів на основі застосування кредиту і забезпечення безготівкового грошового обігу платіжними засобами.
Досягненню ефективних результатів застосування кредиту сприяє послідовне здійснення державної грошово-кредитної політики. Така політика в сучасних умовах, особливо, в зв’язку з інфляцією, полягає головним чином в проведенні заходів по регулюванню обсягів кредитних і грошових операцій. Важливе значення мають підтримка стійкості грошової одиниці і захист інтересів вкладників і кредиторів банку.
Заходи по регулюванню обсягів кредитних вкладень, емісії готівки сприяють підвищенню ролі кредиту, його впливу на розвиток виробництва, на вдосконалення господарської діяльності.
1.3. Правові засади банківського кредитування.
Потрібно відмітити, що на сьогоднішній день розроблена досить значна правова база з питань регулювання банківського кредитування. Існує велика кількість нормативних документів, які регулюють кредитні правовідносини.
Основним законом, яким регулюється діяльність усіх комерційних банків є Закон України “Про банки і банківську діяльність”.
Звернемося до визначення поняття кредитних правовідносин “Відносини, що виникають між банками і клієнтами з метою одержання ними банківського кредиту, регулюються нормами права і називаються кредитними