Фінансове середовище, яке оточує банк, динамічно змінюється: впроваджу-ються нові технології, посилюється конкурентна боротьба за клієнтів, коригу-ються засоби регулювання банківської діяльності тощо. Отже, існує об'єктивна

необхідність в управлінні ризиками шляхом нагляду і контролю за банківською діяльністю. Прагнучи максимізувати прибуток, керівництво банку водночас намагається уникнути збитків. Ці два прагнення певною мірою суперечать одне одному, що зумовлено протилежністю інтересів вкладників і власників (акціоне-рів) банку. Власники орієнтуються на отримання максимального доходу й ладні йти на ризик, аби одержати додатковий прибуток. Для вкладників найголовніше — зберегти свої кошти, довірені банку. Підтримка оптимального співвідношення між дохідністю і ризиком — одна з основних і найскладніших проблем в управ-лінні кредитною діяльністю.

На мою думку, для вирішення питання проблемної заборгованості необхід-но й доцільно зробити такі кроки:

- заборонити зміну процентної ставки за довгостроковими кредитами і при-в'язати її до ставки Національного банку тільки на момент кожної сплати відсот-ків. Норматив довгострокового кредитування може і не виконуватися, але тільки у разі, якщо на банк немає нарікань із боку потенційних позичальників про не-надання кредиту за умов усіх наявних перспективних проектів, надійних партне-рів, науково обгрунтованого бізнес-плану тощо. Таким чином, уведення цього нормативу дасть змогу банку перспективно інвестувати позичальників із метою їхнього подальшого піднесення, для економіки в цілому — це шанс технічного переозброєння підприємств, модернізації матеріально-технічної бази, підвищен-ня їх конкурентоспроможності та шанси виходу на зовнішні ринки. Отже, реалізація, на наш погляд, цієї пропозиції дасть змогу економіці в цілому роз-в'язати багато проблем її функціонування і відкриє реальні шанси розвитку;

- необхідно частіше переглядати структуру кредитного портфеля і вести постійну роботу з клієнтом щодо погашення проблемної заборгованості при неприйнятності зазначених вище пропозицій для керівництва банку;

- організувати постійний моніторинг проблемних клієнтів і здійснення невпинного аналізу діяльності своїх позичальників;

- заміщати при пропозиції договору застави власне сам договір застави договором на зворотний викуп предмета запропонованої застави, що забезпе-чить більшу зацікавленість позичальника в погашенні й навіть недопущенні проблемної заборгованості, адже позичальник може і не допустити проблем-ної заборгованості, але втратити через затримку хоча б на один день погашен-ня заборгованості предмет застави;

- дозволити банкам оформляти цей вид заборгованості векселями власної емісії, що знизить залежність банку від наслідків впливу непогашення заборгованості у повному обсязі;

- впроваджувати довгостроковіше кредитування проблемних клієнтів, їхніх потреб під жорстким контролем банку;

- впроваджувати кредитування клієнтів певними траншами під виконання ними вимог банку та за результатами діяльності на ринку й залежно від необхід-ності позичальника в тій чи іншій кількості кредитних ресурсів.

Висновки.

Дослідження кредитних операцій “Промінвестбанку”, наданих юридичним особам свідчить про позитивні і негативні сторони роботи банку в даній сфері. Різноманітність наданих кредитів говорить про диверсифікованість кредитного портфеля банку, проте деякі кредити недопрацьовані з точки зору умов надання, тому вони користуються меншим попитом у клієнтів, а банк недоотримує бажаних доходів.

Також на основі проведеної роботи можна відмітити, що сучасний механізм банківського кредитування в зв’язку із нестабільною економічною ситуацією в країні набув багатьох специфічних рис.

На етапі розвитку кредитної заявки надзвичайно велике значення має якість забезпечення кредиту, тобто дотримання Закону України “Про заставу”. А саме: угоди повинні бути нотаріально посвідчені, заставне майно застраховане, прийняття майна не тільки на суму виданих позик, але і з врахуванням відсотків кредиту, здійснення опису заставного майна. На цьому ж стані сучасна економічна невизначеність вимагає здійснення аналізу кредитоспроможності клієнта і оцінки ризику майбутньої позики. Тобто зростання рівню кредитного ризику змушує сучасний механізм кредитування реагувати з максимальною швидкістю і адаптування до існуючих вимог.

На іншому етапі – етапі використання кредиту та здійснення контролю за цим процесом також присутні характерні риси сучасного механізму кредитування. Здійснюється жорсткий контроль з цільовим використанням кредиту та в межах ліміту (кредитна лінія), за вчасною і в повному обсязі сплатою відсотків, за погашенням кредиту. Всі строки обумовлюються строками при складанні кредитного договору і їх недотримання може тягнути за собою певні штрафні санкції, які також фіксуються в угоді.

Звичайно, що кожний з етапів механізму кредитування має і свої певні недоліки, але найчастіше, вони обумовлені суто технічними проблемами (досить довгий термін розгляду кредитної заявки, труднощі з відкриттям позичкового рахунку і ін.). Більш значущими є недоліки, що притаманні механізму кредитування взагалі і які знаходять свій прояв при здійсненні кожного етапу банківського кредитування. До таких недоліків можна віднести недостатнє кредитування розвитку виробництва, значне перевантаження короткострокових кредитів, надто висока вартість кредитів для позичальників внаслідок високих процентних ставок по кредитах (60-100%) комерційних банків.

Крім того, в якості недоліку механізму кредитування можна відмітити і недостатньо раціональну та ефективну організацію роботи з позичальниками. Тобто присутні певні прорахунки у організації аналізу кредитоспроможності позичальників, у оцінці якості забезпечення позики, у складанні кредитних договорів.

Всі ці недоліки справляють значний вплив на результативність здійснених кредитних операцій, погіршуючи отриманий ефект, і тому перед всіма учасниками кредитного ринку постають завдання по усуненню їх та подальшому вдосконаленню механізму кредитування. Певні шляхи можуть бути запропоновані НБУ (політика рефінансування). Крім того, безпосередні учасники кредитних відносин – банківські установи, повинні дотримуватися всіх вимог сучасної економічної ситуації, але, разом з тим, певним чином і визначати її, підтримуючи кредитними ресурсами розвиток виробництва,