У разі настання строків погашення зобов’язань позичальник повертає кредиторам не тільки запозичені кошти і відсотки за кредит, але і відшкодовує всі витрати, пов’язані з організацією та здійсненням кредитної операції у тій сумі та в строк, які обумовлені у кредитному договорі.

Повернення кредиту, сплата відсотків, комісійних, які покривають витрати банків-учасників кредитної операції, здійснюються пропорційно їх ролі та частки участі, що передбачена консорціумною угодою.

Різновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит, при якому в угоді беруть участь 2 або більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальниками і узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитний договір із позичальниками для всіх учасників умовами.

2. Положення “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (позиками) комерційних банків”, затверджено Постановою Правління НБУ від 16.12.98 р. № 520 та “Порядок бухгалтерського обліку формування і використання раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України”, затверджений вищевказаною постановою.

Згідно з Положенням комерційні банки зобов’язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи надані депозити, кредити іншим банкам, суб’єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими гарантіями та поручительствами.

Не здійснюється нарахування резерву за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку.

Резерв про кредитні ризики розподіляється під стандартну заборгованість за кредитами та резерв під нестандартну заборгованість (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні і сумнівні). Резерв формується в залежності від ступеню ризику в тій валюті, в якій враховується заборгованість.

3. Постанова Правління НБУ “Про встановлення тимчасового порядку кредитування в іноземній валюті” від 20.11.98 р. № 489.

Відповідно до неї комерційні банки-резиденти можуть надавати кредити в іноземній валюті резидентам – експортерам товарів (робіт, послуг) для забезпечення діяльності, пов’язаної з виробництвом таких товарів (виконанням робіт, наданням послуг), у тому числі з частковим або повним конвертуванням їх у гривні, або конверсією в іншу іноземну валюту згідно з умовами укладених договорів та за умови мобілізації валютних ресурсів на відповідний строк. Погашення таких кредитів здійснюється згідно з умовами кредитних договорів за рахунок надходжень в іноземній валюті від експорту товарів (робіт, послуг) позичальників. Крім цього комерційні банки можуть надавати кредит в іноземній валюті резидентам на придбання товарів критичного імпорту, які входять до переліку, затвердженого КМУ, та на придбання енергоносіїв при цьому погашення кредитів може здійснюватися як за рахунок надходжень в іноземній валюті, так і шляхом купівлі іноземної валюти в порядку, встановленому чинним законодавством.

В сукупності нормативних актів з питань регулювання банківського кредитування можна виділяти і інші документи, які тим чи іншим чином регламентують дану сферу діяльності банків, але основними є вищеназвані. Норми, які містяться у нормативних документах є правовими засадами здійснення банками кредитних операцій, вони впливають на формування кредитної системи країни, її кредитного ринку, сукупності кредитних відносин, що складаються між його суб’єктами. Завданням і Верховної Ради, і КМУ, і НБУ на сьогоднішньому етапі є максимальна адаптація тих рішень, що приймаються до потреб економічного розвитку, до вимог сучасної складної економічної ситуації. У відповідності із пріоритетними напрямками грошово-кредитної політики повинна реалізовуватися програма відновлення і розвитку виробництва, де не останню роль відіграє і проблема банківського кредитування як можливого джерела фінансових ресурсів.

Роздiл 2 Сучасний механізм банківського кредитування

2.1 Основні риси механізму кредитування в теперішній час

Механізм кредитування представляє собою сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил з допомогою яких досягаються цілі, встановлені банківськими установами – кредиторами і позичальниками – юридичними або фізичними особами. Механізм кредитування не є сталим, постійним за своїм характером, він надзвичайно чутливо реагує на зміни у економічному секторі суспільного життя на правові рішення у галузі кредитування. Виходячи з пріоритетів кредитної політики банківського сектора економіки формується і відповідний механізм кредитування. Розглянувши напрямки кредитної політики, ми зможемо уявити на яких засадах структурується сучасний механізм банківського кредитування.

До таких напрямків відносять:

1. Комерційні банки кредитують позичальників переважно на короткий термін, проте останнім часом формується тенденція поступового зростання питомої ваги довгострокових кредитів.

2. Об’єктами кредитування є переважно юридичні особи, обсяги кредитів фізичним особам і підприємцям не перевищують в % від загальної суми виданих кредитів.

3. Абсолютна сума виданих кредитів у іноземній валюті протягом останніх років стабільно зростає разом з питомою вагою цих кредитів у кредитному портфелі комерційних банків.

4. Динаміка розподілу загальної суми виданих кредитів між державними, колективними і приватними підприємствами в останні роки свідчить про пріоритетність для комерційних банків кредитування підприємств недержавної форми власності.

5. Кредитні ресурси комерційних банків спрямовуються переважно на фінансування поточної діяльності підприємств, експортно-імпортних і внутрішніх торговельних операцій. Кредитування інвестиційної діяльності не перевищує 8% від загальної суми кредитного портфеля комерційних банків.

6. Структура кредитного портфеля за галузями економіки є розбалансованою внаслідок домінування кредитів, спрямованих у промисловість і торгівлю. Питома вага кредитів у будівництво, транспорт і сільське господарство в цій структурі становить від 3 до 4% на кожну галузь, що цілком відповідає стану глибокої економічної кризи.

Серед кредитів, що