їх надають комерційні банки суб’єктам господарювання, домінують короткострокові (таблиця 2.1.1.). Питома вага довгострокових кредитів протягом 4 років (1999-2002) залишалася на рівні 11%, і лише у 2003 році з’явилися перші ознаки тенденції до зростання цього показника, але загострення фінансової кризи, підвищення темпів інфляції знову знизили питому вагу вищеназваних кредитів.
Таблиця 2.1.1.
Кредити, надані комерційним банкам суб’єктам господарювання України, за строками погашення [20, 35]
На кінець періоду | Короткострокові | Довгострокові | Усього
Млн.грн. | % | Млн.грн. | % | млн.грн. | %
1999 | 396 | 98 | 11 | 3 | 406 | 100
2000 | 1381 | 89 | 176 | 11 | 1558 | 100
2001 | 3643 | 89 | 434 | 11 | 4078 | 100
2002 | 4845 | 89 | 607 | 11 | 5452 | 100
2003 | 6522 | 89 | 773 | 11 | 7295 | 100
Упродовж останніх років на кредитному ринку України спостерігається також тенденція до зростання обсягу наданих кредитів у іноземній валюті. Стабільно зростає відносна частка цих кредитів у портфелі комерційних банків (таблиця 2.1.2.)Крім того значний вплив на здійснення механізму кредитування тривалий час справляв той факт, що кредитні ресурси комерційних банків, яких потребувала реальна економіка, були спрямовані на кредитування уряду шляхом придбання комерційними банками додаткових пакетів ОВДП. Сьогодні, інтерес КБ до ОВДП дещо послаб через проведення конверсії та зниження доходності, потік кредитів у реальний сектор економіки не змінився в сторону збільшення, оскільки високі відсоткові ставки, обов’язковість забезпечення позики високоліквідними засобами, зниження кількості кредитоспроможних позичальників і багато інших факторів, фактично, роблять неможливим розвиток кредитування.
Таблиця 2.1.2.
Кредити, надані комерційним банкам суб’єктам господарювання України, за видами вимог [20, 37]
На кінець періоду | У національній валюті | В іноземній валюті | Усього
Млн.грн. | % | Млн.грн. | % | млн.грн. | %
1999 | 385 | 95 | 21 | 5 | 406 | 100
2000 | 1199 | 77 | 359 | 23 | 1558 | 100
2001 | 3029 | 74 | 1049 | 26 | 4078 | 100
2002 | 4102 | 75 | 1350 | 25 | 5452 | 100
2003 | 5195 | 71 | 2100 | 29 | 7295 | 100
Внаслідок тих особливостей, які притаманні сучасній кредитній політиці практично всіх банків сформувався і певний механізм кредитування позичальників. Не останню роль у процесі його формування відіграє НБУ, який регламентує і регулює діяльність комерційних банків у всіх напрямках, в тому числі і в сфері кредитування. оскільки на сьогоднішній день значно зростає величина кредитного ризику, тобто збільшується частка у кредитному портфелі незавершених і прострочених кредитів, НБУ підвищує вимоги до резервування під можливі втрати за кредитними операціями, наполягає на обов’язковому забезпеченні кредитів високоліквідними активами позичальника, тобто прагне знизити ймовірність втрат як кредитора, так і в позичальника.
Сучасний механізм кредитування включає в себе певні умови кредитування, принципи кредитування, етапи кредитування, методи, процедуру надання, документацію, порядок погашення кредиту.
Умови кредитування вже певним чином висвітлювались у попередньому викладенні як свого роду вимоги, які ставляться до базових елементів кредитування – суб’єктам, об’єктам і забезпеченню кредиту.
Це означає, що банк не стане кредитувати будь-якого клієнта, він обере тих, кому можна його надати і бути впевненим, що позика буде своєчасно повернена і за її використання сплачений позичковий процент. Для цього на сучасному етапі банк здійснює оцінку кредитоспроможності позичальника, вивчає ліквідність його балансу, ринок продукту товаровиробника, рівень управління рахунком, досвід роботи з ним.
Об’єктом кредитування не може бути будь-яка потреба позичальника, а тільки та, яка пов’язана з його тимчасовими платіжними труднощами, викликана необхідністю розвитку виробництва і обігу продукту.
Забезпечення, як третій базовий елемент системи кредитування, як вже вказувалося, повинно бути якісним і повним. Звичайно, є випадки, коли кредит надається під гарантію чи поруку, але навіть тоді банк повинен бути впевненим в тому, що позика буде своєчасно повернена.
Об’єктивною умовою кредитування є вираження інтересів обох сторін кредитної угоди. Банки, що виникають з інтересів потреб господарства, орієнтуються на задоволення потреб клієнта. “Метою кредитування є створення передумов для розвитку економіки позичальника, його конкурентноздатності і прибутковості, неперервності виробництва і обігу” [9, 95]
Разом з тим, інтереси клієнта не є вирішальним, головним фактором здійснення кредитних операцій. Умовами кредитування повинно бути і врахування інтересів іншої сторони – банка кредитора. У банка завжди є вибір, куди краще вкласти власні і акумульовані капітали. Але в сучасних умовах його можливості є часто обмеженими. Як відомо, банки працюють в конкретних межах, які визначаються сукупністю ресурсів, наявних в даний момент, нормативами економічного регулювання. Обсяг кредитів, які можуть бути надані клієнтам, завжди залежать від обсягу власних і залучених коштів, пропорції між ними, поточних нормативів ліквідності, вимоги збалансованості активів і пасивів по строкам, розміру грошових ресурсів, які перераховуються в резерв на кореспондентський рахунок в НБУ і ін.
Дотримання вищевказаних умов є невід’ємною складовою ефективного функціонування механізму кредитування на сучасному етапі, що сприяє досягненню цілей, поставлених учасниками кредитних відносин.
2.2. Принципи банківського кредитування.
Механізм кредитування включає також принципи кредитування. Згідно положення “Про кредитування” основними з них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим