за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюється платіжними дорученнями позичальника, а за умови ви визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальником сплати боргу він стягується з гарантів (поручителів). Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами при укладанні угоди” [31]
Мороз А.Н. у книзі “Основи банківської справи” відмічає наступні способи погашення кредиту:
одночасним внеском по закінченню терміну позики;
рівномірними внесками на протязі всього періоду дії кредитної угоди;
шляхом направлення на погашення кредиту виручки від реалізації продукції. У випадку погашення кредиту рівномірними внесками розробляється графік погашення у відповідності із строками оборотності того виду капіталу, на формування якого надається позика” [25, 115]
Порядок і конкретні строки погашення кредиту передбачаються в кредитному договорі. Якщо позика надається не одночасно, а по мірі здійснення витрат, то строки та суми її погашення можуть оформлятися строковими зобов’язаннями чи зобов’язаннями дорученнями. При настанні строку погашення позики, оформленої строковим зобов’язанням, позичальник повинен надати банку доручення на списання відповідної суми зі свого рахунку для сплати боргу.
Практика породжує багатоманітні варіанти погашення позики, в тому числі:
епізодичне погашення на основі строкових зобов’язань;
погашення по мірі фактичного накопичення власних коштів і зниження потреби в кредиті з розрахункового рахунку позичальника;
систематичне погашення на основі заздалегідь фіксованих сум (планових платежів);
зарахування виручки, поза розрахунковим рахунком, в зменшення позичкової заборгованості;
відстрочка погашення кредиту;
перенесення простроченої заборгованості на особливий рахунок;
списання простроченої заборгованості за рахунок резервів і ін.
Прикладом погашення кредиту по мірі фактичного накопичення власних коштів і зниження потреби в позичкових коштах можуть бути сільськогосподарські підприємства, які відчувають потребу в кредиті у зв’язку з сезонним характером робіт.
Як відомо, ці підприємства, які спеціалізуються, наприклад, на вирощування продуктів рослинництва, активно використовують кредити з початку року в зимовий та весняний періоди; як правило, на цьому етапі не відбувається погашення кредиту, воно настає в процесі збирання врожаю та реалізації сільськогосподарської продукції. В міру накопичення власних коштів, надходжень виручки від продажу дана група позичальників отримує можливість розрахуватися з банком по раніш отриманим позикам (конкретні строки повернення кредиту в даному випадку фіксуються чи в строкових зобов’язаннях, отриманих від клієнта, чи в кредитному договорі). Подібні погашення позики можуть настати і у промислового підприємства, які здійснює сезонні витрати (цукрові заводи).
Систематичне погашення кредиту на основі заздалегідь фіксованих сум має місце при використанні оборотно-платіжних позичкових рахунків, при достатньо інтенсивному платіжному обороті. В цих випадках для повернення систематично отримуваного кредиту відбувається списання коштів з розрахункового рахунку для погашення створеної позичкової заборгованості також систематично в формі так званих планових (заздалегідь визначених на квартал чи місяць) платежів. Списання цих сум з розрахункового рахунку можна здійснювати (за домовленістю з клієнтом) щоденно, один раз в 3-5 робочих днів. Чим більше банк кредитує об’єктів кредитування, тим в більшій сумі повинно відбуватися і систематичне погашення кредиту в формі планових платежів. Розмір планового платежу необхідно передбачити в кредитній угоді.
Зарахування виручки, поза розрахунковим рахунком, в зменшення позичкової заборгованості в певній мірі є альтернативним по відношенню до попереднього засобу повернення кредиту. У першому випадку вся виручка від реалізації надходить на рахунок клієнта і вже з нього систематично списувалися суми в погашення позичкової заборгованості. тут вже вся виручка від реалізації іде в погашення позичкової заборгованості.
В практиці кредитування досить часто можна зустріти випадки, коли клієнт з різних причин не може своєчасно погасити надану йому позику. В цьому випадку можливою є відстрочка повернення кредиту. В міжнародній практиці розповсюджена відстрочка на строк від 15 до 30 днів. У вітчизняній практиці кредитування зустрічалися приклади відстрочення повернення кредиту на строк до 6 місяців і більше. Природнім є те, що в умовах значної інфляції такі тривалі строки відстрочки не прийняті без змін умов кредитної угоди.
Перенесення простроченої заборгованості на особливий рахунок виникає у випадку, коли час відстрочки вичерпано чи вона є неможливою внаслідок безперервності у найближчі строки повернути позику. Перенесення простроченого боргу на інший рахунок означає, що з цього моменту клієнт буде сплачувати банку значно більший позичковий процент.
Списання простроченої заборгованості за рахунок резервів банку здійснюється у випаду, коли борги клієнта є безнадійними, коли банк довгий час не отримує плату за раніш надані позики, да і саме повернення практично неможливе. В цьому випадку списання боргів клієнта здійснюється за рахунок коштів банку., акумульованих у вигляді резервів. таке списання відображає прямі збитки банка від його кредитної діяльності.
Розглянуті варіанти погашення позичкової заборгованості дозволяють класифікувати цей процес в залежності від ряду критеріїв (таблиця2.4.1.).
Якими ж є джерела погашення кредиту?
Найбільш розповсюдженим (і кінцевим) джерелом погашення кредиту є власні грошові кошти позичальника, однак в цілому ряді випадків їх стає недостатньо. В таких випадках джерелом повернення раніш наданої позики може бути надання нового кредиту, під новий об’єкт, інше забезпечення, іншу заставу. Допускається складання нового кредитного договору з більшим забезпеченням. Але в сучасних складних економічних умовах такий варіант практично не застосовується.
Таблиця 2.4.1.
Класифікація процесу погашення позичкової
заборгованості в залежності від ряду критеріїв [22, 98]
За повнотою повернення | Повне погашення кредиту
Часткове погашення кредиту
За частотою погашення | Разове погашення кредиту
Багаторазове погашення кредиту
За часом здійснення погашення | Систематичне погашення кредиту
Епізодичне погашення кредиту
За строками погашення
