Моральне зношування основного капіталу, викликане появою виробництва машин даної конструкції, називають моральним зношуванням першого роду.

Моральне зношування основного капіталу, викликане появою машин більш продуктивних і більш дешевих з розрахунку на одиницю потужності називається моральним зношуванням другого роду. Моральне зношування відбувається незалежно від фізичного. Машина може бути зовсім новою, але морально застарілою. Вартість основного капіталу, яка переноситься па заново створені товари і повертається до підприємця в грошовій формі після реалізації товарів, утворює амортизаційний фонд.

Загроза знецінення основного капіталу в результаті його морального зношування спонукає капіталістів вживати заходів до того, щоб вартість основного капіталу окупилася задовго до його фізичного зносу[.16. с.28].

Серед заходів, здійснюваних з цією метою найбільш поширеним с прискорення амортизації основного капіталу. Амортизація основною капіталу — це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги). що виробляються. Відрахування па заміщення вартості зношеної частини основною капіталу

називають амортизаційними. Встановлений у законодавчому порядку річний

процент заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають нормою амортизації. Високі темпи науково-технічного прогрес. прискорення морального зносу основних фондів ведуть до того, їло дер/кава збільшує норму амортизації в законодавчому порядку. Це називається-політикою прискореної амортизації, що широко застосовується в розвинутих країнах.

Проте штучне завишення норми амортизації веде до подорожчання продукції і послаблення конкурентноздатності даного підприємства. Тому прискорення амортизації основного капіталу здійснюється, як правило, шляхом відрахування в амортизаційний фонд частини прибутку. Зовні може видатись, що це не вигідно для капіталіста. Насправді це вигідно.

Суми, що віднесені на амортизаційний фонд, не обкладаються податком. Якщо ж вартість основного капіталу окупиться до його фізичного зносу, то він продовжує діяти як даремна сила природи. Проте і надалі його вартість переноситься частинами на заново створювані товари відповідно до середньої норми амортизації. Це додатковий прибуток для капіталіста. Крім того, держава може встановити нові, більш високі норми амортизації 16, с .29].

Нормою амортизації називається відношення щорічної суми амор-тизаційних відрахувань до величини основних виробничих фондів. Раніше норми амортизації обчислювалися, виходячи із строків фізичного зношування техніки. Якщо, наприклад, машина розрахована на 10 років, то щорічна норма амортизації становить 10 % величини основних фондів. Тепер у ряді галузей з метою прискорення технічного прогресу нерідко встановлюються вищі норми амортизації—до 20 % і більше. Так у США в 1981 р. були запроваджені нові строки амортизації машин і устаткування (для транспортних засобів—3 роки. устаткування —5 років, виробничих будівель і споруд —1 5 років).

Суть прискореної амортизації полягає в тому, що підприємцю дозволяється списувати вартість устаткування за такими ставками, які перевищують норму рівномірних відрахувань. Так якщо строк функціонування устаткування становить 10 років, то підприємець може списувати не 10 % а, наприклад, 20 % залишкової вартості.

Слід розрізняти просте й розширене відтворення основних фондів. Просте відтворення, тобто відтворення у натурі засобів праці, забезпечується за рахунок амортизаційного фонду підприємства. Розширене відтворення — збільшення основних фондів як у натурі, так і за вартістю — забезпечу ється за рахунок капіталовкладень, чистого доходу підприємства.

Проте амортизація може бути фактором розширеного відтворення. По-перше, засоби праці, що вибули з ладу, замінюються новими, більш продуктивними, по-друге, амортизація відбувається безперервно, а заміна засобів праці у натурі — періодично, через певні відрізки часу. Протягом цього часу амортизаційні суми можуть бути використані для купівлі додаткових засобів праці, тобто використовуються як фонд нагромадження. розширеного відтворення.

За сучасних умов в економіці України порушений нормальний процес відтворення основних виробничих фондів. Нове капітальне будівниці по майже припинено, а застаріла техніка не замінюється новою. Як фонд нагро-мадження, так і фонд амортизації перетворюється у фонд споживання. використовується на невиправдане підвищення заробітної плати й суспільних фондів споживання [6, с.30].

Швидкість обороту різних частин основних фондів неоднакова. Адже до складу основних фондів належать засоби праці з різною довговічністю. 11 [об обчислити оборот основних виробничих фондів у цілому, слід підрахувати середню величину обертів його складових частин.

У практиці господарювання необхідно обчислювати загальний оборот усіх виробничих фондів - і основних і оборотних, їх загальний оборот є середній оборот різних його складових.

З технічним прогресом питома вага основних виробничих фондів зростає, що продовжує тенденцію до уповільнення їх обороту і збільшення

втрат від морального зношування. Щоб запобігти ним цим негативним явищам необхідно інтенсифікувати використання техніки, запроваджувати багатозмінну роботу і т. д.

ВИСНОВКИ

Сучасні інтереси економічного зростання України полягають не стільки в примусовому збільшенні амортизаційних відрахувань, скільки і в максимальній лібералізації амортизаційної системи, розширенні прав і власників основних фондів щодо обрання найбільш прийнятного режиму амортизаційних списань у межах встановленого регламенту.

Для забезпечення можливості управління процесами відтворення основних фондів на державному рівні необхідно:

1. Статті щодо амортизації основних фондів виключити із Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", розробити і затвердити окремий закон "Про знос і амортизацію основних фондів".

2. Розмежування основних фондів здійснювати по п'яти функціональних групах: 1) будівлі і споруди, 2) передавальні пристрої, 3) машини і обладнання, 4) транспортні засоби, інструмент, інвентар. конторське обладнання, 5) інші основні засоби. У складі групи "машини і обладнання" виділити підгрупи: силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання (технологічне), вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої. засоби автоматизації і лабораторне устаткування.

3. Встановити диференційовані норми зносу і амортизації для груп і підгруп у залежності від походження, основного галузевого призначення і

фактичної галузевої приналежності, з урахуванням галузевих