План.

Вступ

1. Методичні основи обліку і аналізу ефективності використання виробничих фондів підприємства

Поняття, оцінка і класифікація ОВФ

Спрацювання, амортизація і відтворення ОВФ

Характеристика показників використання ОВФ

Структура, нормування і ефективність використання оборотних фондів

2. Аналіз використання виробничих фондів на підприємстві за 2001 – 2003 роки

2.1. Загальний аналіз основних ТЕП ВАТ “Едельвейс”

2.2. Оцінка ефективності використання основних виробничих фондів

2.3. Оцінка ефективності використання оборотних фондів підприємства

2.4. Резерви покращення ефективності використання виробничих фондів

3. Шляхи і заходи покращення ефективності використання виробничих фондів

3.1. Впровадження нової техніки

3.2.Запровадження маловідходної та безвідходної технології

Висновки і пропозиції

Перелік літературних джерел

Вступ.

Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні (рис. 1.1). Проте засоби виробницт-ва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено дво-ма обставинами. По-перше, елементи засобів виробницт-ва стають виробничими фон-дами лише з моменту їхнього безпосереднього використан-ня у виробничому процесі.

По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість.

Складовим частинам виробничих фондів властиві певні харак-терні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фон-ди й обґрунтовано тлумачити сутність та значення цих економіч-них категорій для відтворювальних процесів.

Рис. 1.1 Склад і взаємозв’язок засобів виробництва та виробничих фондів.

1. Методичні основи обліку і аналізу ефективності використання виробничих фондів підприємства.

Поняття, оцінка і класифікація ОВФ.

Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функ-ціонують у виробництві тривалий часу своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) части-нами в міру спрацювання.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість про-дукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Вартісна оцінка

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників госпо-дарської діяльності підприємства за певний період.

У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацьовуванням засобів праці, постійною зміною умов їхнього відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів. Основні фонди підприє-мства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки — за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану основних фондів — за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість основних фондів — це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Наприклад, нове вироб-ниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошто-рисною вартістю його будівництва; первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, крім оптової ціни, включає витрати на його транспортування й установку на місці використання.

Відновлена вартість основних фондів — це вартість їхнього від-творення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі ви-трати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Зі зміною умов виробництва й цін на ті самі елементи засобів праці між перві-сною (початковою) та відновленою вартістю основних фондів вини-кає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку й поточно-го регулювання процесу відтворення основних фондів, правильно-го розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю.

Останню переоцінку основних фондів народного господарства України проведено за станом на 1 травня 1992 р.

Повна (первісна й відновлена) вартість основних фондів — це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю осно-вні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього пері-оду їхнього функціонування.

Залишкова вартість основних фондів характеризує реальну їхню вартість, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції (ви-конаної роботи, наданої послуги). Вона є розрахунковою величи-ною і визначається як різниця між повною первісною (відновле-ною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спра-цювання основних фондів. Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використову-ють для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визна-чення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

Балансова вартість групи основних фондів підприємства на по-чаток розрахункового року (БВ^) обчислюється за формулою

БВоф = БВо + Вноф +Вкр + Врек – Вв - АВо,

де БВо — балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;

Вноф — витрати на придбання нових основних фондів;

Вкр — вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

Врек — витрати на реконструкцію виробничих приміщень і мо-дернізацію устаткування;

Вв — вартість виведених з експлуатації основних фондів протя-гом року, що передував звітному;

АВо — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

Для визначення первісної (балансової) вартості виробничих ос-новних фондів на початок наступного за звітним року потрібно враховувати абсолютні величини введення в дію та вибуття протя-гом звітного року, оскільки останні мають діяти (не діяти) протя-гом усього наступного року незалежно від дати введення чи вибут-тя основних фондів у звітному році.

Класифікація і структура.

Необхідною умовою правильного обліку й плану-вання відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне зна-чення має видова класифікація, згідно з якою всі основні фонди за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально речового складу розподіляються на певні види (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Видова класифікація