Також ТзОВ “АКР” може купувати, брати у заставу, одержувати від уступки, дарування, орендувати або іншим способом одержувати майно або права на нього від юридичних чи фізичних осіб.

За рахунок прибутку товариство задовольняє соціальні, економічні інтереси учасників товаристві та членів трудового колективу.

Для забезпечення діяльності товариства при його заснуванні було створено статутний фонд у розмірі 42180 грн. Участь в товаристві ґрунтується на майновому вкладі в статутний фонд. Вклади у статутний фонд приймалися в формі грошових внесків в національній валюті.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавчими актами України. Після сплати податків та обов’язкових платежів, розрахунку з працівниками, чистий прибуток використовується на виплату дивідендів засновникам, розширення матеріально-технічної бази підприємства та інші цілі згідно договору і статуту.

Згідно з штатним розписом, на фірмі числиться 22 працюючих. Керівництво ТзОВ “АКР” здійснює його директор, який є водночас і власником підприємства, комерційний директор та головний бухгалтер. Крім того, персонал підприємства включає юриста, завідуючого складом, товарознавця, бухгалтерів, продавців, охоронця.

Організаційну структуру ТзОВ “АКР” графічно зображено на Додатку А

1.2 Системи оподаткування в Україні

В узагальненому вигляді системи оподаткування діяльності приватних підприємців, передбачені чинним законодавством, можна розділити на три групи:

? загальна система оподаткування

? обкладення єдиним податком

? обкладення фіксованим податком

Вибір приватними підприєцями системи оподаткування їх доходів багато в чому визначається дотриманням вимог законодавства з виконання критеріїв їх віднесення до категорії суб'єктів малого підприємництва або платників фіксованого податку. При повному дотриманні вимог законодавства у більшості випадків необхідно переходити на сплату податку за однією із спрощених систем оподаткування. Але це правило "працює" не завжди.

На вибір системи оподаткування, крім необхідності дотримання максимального рівня обсягів валового доходу та інших обмежень, значний вплив справляють структура витрат приватного підприємця, співвідношення доходів і чисельності найманих працівників та інші менш істотні фактори. Наприклад, у структурі витрат вирішальну роль для вибору податку відіграють витрати на оплату праці. Чисельність найманих працівників безпосередньо впливає на суму податку при використанні спрощених систем оподаткування, тому збільшення суми податку на доходу повинно забезпечуватися відповідним зростанням доходів приватного підприємця.

Менш істотним фактором можна було б назвати спрощення порядку обчислення та сплати податку при використанні єдиного або фіксованого податку. Однак багато приватних підприємців застосовують спрощені системи оподаткування навіть тоді, коли сума податку, яка сплачується ними порівняно із загальною системою оподаткування, вище на 10, а то й на 20 %. Сплачуючи більшу суму податку, вони віддають перевагу економії сил, часу і фактично обходяться без штрафів.

Застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (за винятком єдиного податку для юридичних осіб), підприємець сплачує податок у конкретно визначеному розмірі, який не залежить та не змінюється від величини отриманих доходів.

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності становить сплата певної суми, яка замінює сплату певного кола податків та зборів.

Підприємці помилково вважають, що перехід на спрощену систему оподаткування дасть можливість сплачувати менше податків порівняно із загальною системою оподаткування.

У кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є низка переваг, таких як спрощений порядок обліку доходів та витрат та розрахункових операцій, а також скорочений порядок та процедура податкової звітності, що дає можливість оформлювати всю необхідну для звітності документацію без додаткової спеціальної бухгалтерської освіти.

Негативним у цьому випадку є те, що залежно від виду спрощеної системи оподаткування передбачені певні обмеження, а саме по видах та місці провадження діяльності, кількості найманих працівників, розміру отримуваної виручки.

Загальна система оподаткування

Характеризуючи загальну систему оподаткування, можна сказати, що остання максимально враховує економічні показники діяльності підприємства - в більшості випадків у платника податків з невисокими показниками доходу не виникає великих податкових зобов'язань. Підприємства, що мають збитки у звітному періоді, часто взагалі не сплачують основних податків (для порівняння: якби такі підприємства знаходилися на єдиному податку, то зобов'язання б наставало незалежно від наявності чи відсутності збитків, а залежно від обсягу виручки).

Дана система базується на тому, що доходи від здійснення підприємницької діяльності, а також інші доходи, одержувані громадянами, підлягають обкладенням прибутковим податком за ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян". При використанні загальної системи оподаткування доходом приватних підприємців є сукупний чистий доход. Він визначається як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій і натуральних формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними із одержанням доходу.

До складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, відносяться витрати, які включаються до складу валових витрат або підлягають амортизації згідно із Законом України від 22.05.1997р. № 283/97- ВР "Про оподаткування прибутків підприємств". Головною особливістю витрат є їх безпосередній зв'язок з одержанням доходів. В основному це положення стосується матеріальних витрат.

Наприклад, приватний підприємець надає послуги з ремонту житлових приміщень. Для виконання замовлень з ремонту ним одержано і оплачено 1,5 тонни цементу за ціною 200 грн. За тонну на суму 300 гривень. У звітному періоді на виконання ремонтних робіт відпущено 0,8 тонни цементу на суму 160 гривень. З них на виконання робіт, завершених виробництвом і оплачених у звітному місяці, згідно з актами виконаних робіт витрачено 0,5 тонни цементу на суму 100 грн. Відповідно до суми витрат при розрахунку оподатковуваного доходу за звітний період буде включена вартість цементу, використаного для одержання у цьому