Суб'єктом управління фінансового менеджменту є комплекс підрозділів, які за допомогою різноманітних форм управлінсько-го впливу забезпечують ефективне управління фінансами в ко-мерційному банку. До них належать: аналітичні служби, служби планування, казначейство, служби контролю. Очолює ці служби в банку, як правило, головний фінансовий менеджер.

Основні функції фінансового менеджменту накладають відби-ток на його організаційну структуру, яка повинна сприяти по-слідовній реалізації функції фінансового планування, фінансово-го аналізу, регулювання та фінансового контролю в комерційному банку. Крім того, організаційна структура фінансового мене-джменту має враховувати особливості об'єкта управління: необ-хідність управління ліквідністю, ризиками і прибутковістю.

Фінансовий менеджмент є однією з підсистем менеджменту в комерційному банку і об'єднує в собі низку взаємопов'язаних функцій: фінансового планування, фінансового аналізу, регулю-вання, фінансового контролю. Тут і далі аналіз, планування, регу-лювання і контроль будуть розглядатися стосовно управління фінансами, тому:

- з усієї системи економічного аналізу виокремлюється тільки
фінансовий аналіз;

- у системі планування розглядається тільки фінансове, а стратегічне й тактичне — лише як підґрунтя для формування фінансових планів;

- регулювання розглядається як комплекс казначейських фун-кцій;

- в системі контролю виокремлюється сфера фінансового кон-тролю.

Докладніше функціональну модель фінансового менеджмен-ту можна зобразити у вигляді трирівневої схеми (див. рис. 1.1), в якій у кожній з функцій фінансового менеджменту вирізняють-ся окремі блоки, необхідні для успішного управління фінансами в комерційному банку.

Функціонування фінансового механізму управління в комерцій-ному банку передбачає постійну взаємодію функцій планування, ана-лізу, регулювання і контролю в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом і структурними підрозділами банку для досягнення цілей і виконання поставлених завдань. [10, с.192]

Рис 1.1 – Фінансовий механізм управління в комерційному банку

Фінансове планування ґрунтується на стратегічному плані роз-витку банку щодо визначення концепції його розвитку, форму-вання стратегічних цілей банку та на тактичному плані (бізнес-плані) на майбутній період (як правило рік) стосовно визначен-ня заходів і встановлення конкретних завдань з досягнення стра-тегічних цілей, розроблення тактики виконання поставлених завдань (стратегії розвитку бізнесу) тощо. Фінансовий план міс-тить:

- розробку й узгодження фінансової моделі банку;

- формування прогнозного балансу ресурсів і вкладень, розрахунок прогнозних фінансових результатів, складання плану руху
капіталу, плану банківських операцій, плану розробки і впрова-дження нових банківських продуктів та послуг;

- формування бюджету банку на рік у його дохідній і витратній
частинах;

- встановлення лімітів видатків на утримання банку, визначення мінімальної, достатньої маржі та дохідної частини бюджету, розрахунок податкових платежів і обов'язкових відрахувань;

розрахунок прогнозних показників і нормативів.

Фінансовий аналіз у комерційному банку містить:

- визначення значень показників і нормативів діяльності банку, встановлених зовнішніми регулятивними органами;

- визначення й аналіз указників, що характеризують процес
управління активами і зобов'язаннями банку в цілому та управління окремими видами його активних операцій з урахуванням
забезпечення ліквідності вкладених у них коштів;

- визначення й аналіз показників, що характеризують процес
управління комісійними і торговельними операціями банку;

- визначення значень внутрішніх показників і нормативів, що
регулюють ступінь ризику (у тому числі ризику ліквідності) бан-ківських операцій;

- визначення й аналіз показників прибутковості діяльності
банку та ефективності процесу управління капіталом (власними
коштами) банку;

- визначення й аналіз показників ефективності окремих підрозділів банку та окремих видів операцій, аналіз чинників, що
впливають на показники ефективності. [9, с.117]

Особливістю фінансового аналізу діяльності банку є те, що дані аналізу використовуються як база для всіх інших функцій.

Так, результати попереднього аналізу — оцінні показники — використовуються в процесі фінансового планування, результати оперативного аналізу — в процесі прийняття рішень при вико-нанні регулятивних функцій, результати подальшого і перспек-тивного аналізу використовуються при виконанні контрольних функцій, а також у процес прийняття рішень щодо майбутнього розвитку банку.

Регулювання містить:

- оперативне управління прибутковістю банку;

- оперативне управління фінансовими ризиками банку;

- оперативне управління коштами з метою підтримання необхідної ліквідності банку.

Управління прибутковістю банку є кінцевою метою управлін-ня фінансами банку. Під управлінням прибутковістю розумієть-ся як ефективність роботи банку в цілому, так і ефективність окремих видів операцій. При цьому слід враховувати, що, по-пер-ше, фінансові операції башу практично завжди пов'язані з ризи-ком. Ризик означає, що може бути отриманий прибуток, менший від очікуваного, або операція призведе до збитків. Отже, заходи, вжиті для зменшення або повного виключення ризику при про-веденні тієї чи іншої операції, будуть сприяти збільшенню мож-ливого прибутку.

У структурі коштів банку основну частину складають залучені кошти (зобов'язання) депозити до запитання, строкові депозити юридичних та фізичних осіб, позикові кошти, взяті в інших банків або інвесторів (у тому числі шляхом випуску боргових зобов'я-зань). Ця обставина при управлінні фінансами банку зумовлює важливість проблеми ліквідності вкладених у банк коштів, або, інакше кажучи, здатність банку вчасно виконувати зобов'язання щодо повернення вкладених у нього коштів і виплати відповід-ного доходу. Таким чином, невід'ємною частиною управління фі-нансовими операціями з метою забезпечення їх прибутковості є вживання заходів, що знижують ступінь пов'язаного з ними ри-зику, і заходів із забезпечення ліквідності банку.

Фінансовий контроль зводиться до перевірки відповідності результатів діяльності банку заданим параметрам і містить:

- контроль за дотриманням нормативів ліквідності банку;

- контроль за дотриманням лімітів і показників, установлених
з урахуванням різних фінансових ризиків;

- контроль за виконанням планових завдань, що відображають необхідні обсяги та ефективність операцій банку.

Інформаційною базою фінансового менеджменту є внутрішня і зовнішня інформація, необхідна для прийняття фінансових рішень у комерційному банку. До інформаційної бази належать:

1) внутрішня інформація бухгалтерського обліку (фінансово-го, управлінського, статистичного характеру); внутрішньобанківські правова і нормативна бази;

2) зовнішня економічна інформація (фінансового,