%
1 | 4
2 | 10
3 | 18
4 | 36
5 | 72
Більше 5 | 100
Враховуючи дані таблиці 3.1, можна розрахувати суму залучених строкових депозитів після заходу.
Розрахуємо суму залучених строкових депозитів після заходу за формулою:
ДСПЗ=ДСДЗ*(1-0,36), (3.1)
де ДСдз – сума строкових депозитів до заходу;
ДСпз – сума строкових депозитів після заходу.
ДСПЗ=1620527*(1-0,36)=1037137 (тис.грн.)
За допомогою формули 4.2 визначимо загальну суму залучених коштів після впровадження заходу:
ЗКПЗ=ЗКДЗ-ДСДЗ*0,36, (3.2)
де ЗКПЗ – сума залучених коштів після заходу;
ЗКДЗ - сума залучених коштів до заходу.
ЗКПЗ=2269637-1620527*0,36=1686247 (тис.грн.)
За допомогою формул 2.1, 2.7, 2.9, 2.10, 2.11 та 2.12 розрахуємо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати розрахунків занесемо у таблицю 3.2.
Таблиця 3.2 – Вплив зниження відсоткової ставки по строкових депозитах на фінансовий стан банку
№ з/п | Показник | До заходу | Після заходу | Темп росту, %
1 | Коефіцієнт надійності, % | 12,8 | 17,2 | 134,4
2 | Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів | 0,89 | 0,66 | 74,2
3 | Коефіцієнт активності залучених строкових депозитів | 0,63 | 0,41 | 65,1
4 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи | 1,44 | 1,07 | 74,3
5 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель | 0,63 | 0,84 | 133,3
6 | Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель | 1,14 | 1,37 | 120,2
Як видно з таблиці 3.2 завдяки впровадженню заходу досить суттєво зміняться показники фінансового стану банку. Так, зросте коефіцієнт надійності з 12,8 до 17,2 або на 34,4 %. Також зростуть коефіцієнти активності використання залучених коштів та строкових депозитів у кредитний портфель відповідно на 33,3 % та 20,2 %.
Зменшення інших коефіцієнтів, наведених у таблиці 3.2, зовсім не свідчить про погіршення фінансового стану банку, а тільки про зменшення активності по залученню коштів, зокрема строкових депозитів.
Розрахуємо економічний ефект від впровадження даного заходу. Розрахунок та його результати зобразимо у вигляді таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Розрахунок економічного ефекту від впровадження заходу
№ з/п | Показник | Значення
До заходу | Після заходу
1 | Відсоткова ставка по строкових депозитах, % | 16 | 12
2 | Строкові депозити, тис.грн. | 1620527 | 1037137
3 | Нараховані відсотки по строкових депозитах, тис.грн. | 259284 | 124456
Отже, впровадження даного заходу не тільки поліпшить фінансовий стан банку, але і призведе до збільшення доходу по пасивних операціях на 134828 тис.грн. ( 259284-124456 ).
Захід №2 – Збільшення розміру статутного капіталу за рахунок емісії акцій
Проведений у попередніх розділах аналіз також показав, що однією з причин погіршення фінансового стану банку є порівняно низька забезпеченість власними коштами. Саме тому пропонується збільшити розмір статутного капіталу за рахунок емісії акцій.
Станом на 1 січня 2006 року обсяг статутного капіталу банку становив 108 млн.грн. Пропонується збільшити його обсяг на 42 млн.грн
На основі формул покажемо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати зобразимо у вигляді таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Вплив збільшення розміру статутного капіталу на показники фінансового стану банку
№ з/п | Показник | До заходу | Після заходу | Темп росту, %
1 | Коефіцієнт надійності | 12,80 | 14,60 | 114,1
2 | Коефіцієнт фінансового важеля | 7,82 | 6,83 | 87,3
3 | Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів | 11,30 | 13,00 | 115,0
4 | Коефіцієнт захищеності доходних активів власним капіталом | -0,44 | -0,41 | 107,3
5 | Коефіцієнт мультиплікатора капіталу | 23,70 | 17,06 | 72,0
Як свідчать дані таблиці 3.4 впровадження даного заходу спричинить позитивну зміну наведених показників. Так, коефіцієнт надійності зросте на 14,1 % і складе 14,6. Зниження коефіцієнта фінансового важеля на 12,7 % свідчить про зростання можливостей банку по залученню коштів. Також на 15 % зросте коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів. Зниження коефіцієнта мультиплікатора капіталу свідчить про більшу ступінь покриття активів власним капіталом.
Що стосується економічного ефекту від впровадження даного заходу, то він в першу чергу буде пов’язаний з тим, що власні кошти більш дешевші, ніж залучені, а тому їх використання веде до збільшення прибутку банку.
Окрім цього використання власних коштів є менш ризикованим, ніж залучених, що також дуже важливо в діяльності комерційного банку.
Отже, впровадження запропонованих заходів не тільки покращить фінансовий стан банкую, але і принесе певний економічний ефект у вигляді збільшення прибутку. [7, с.32]
3.2 Резерви поліпшення фінансового стану банку
Резервами поліпшення фінансового стану комерційного банку виступають можливості даного банку щодо покращення свого фінансового становища.
Фінансовий стан банку в основній мірі залежить від наявності у нього (банку) тих чи інших ресурсів, а також напрямків вкладень цих ресурсів. Тому резерви поліпшення фінансового стану банку можна класифікувати по джерелах інвестування ресурсів банку та напрямках їх вкладень, адже зміна (збільшення чи зменшення) будь-якого з них веде до зміни одного чи групи показників, що характеризують фінансовий стан. [15, с.202]
На основі викладеного вище наведемо класифікацію резервів поліпшення фінансового стану банку.
По джерелах інвестування:
Власні кошти:
статутний капітал;
резервний капітал;
чистий прибуток;
нерозподілений прибуток минулих років;
переоцінка основних засобів.
Залучені кошти:
кошти до запитання;
строкові депозити;
міжбанківські кредити;
кредитори.
По напрямках вкладень:
Високоліквідні активи:
грошові кошти в касі і на коррахунку в НБУ;
коррахунки в інших банках;
строкові депозити в інших банках;
Доходні активи:
надані міжбанківські кредити;
надані кредити;
інвестиції в державні цінні папери;
інвестиції в акції;
Іммобілізовані активи:
малоцінні та господарські матеріали;
основні засоби і капіталовкладення;
нематеріальні активи;
дебітори.
Так, згідно наведеної вище класифікації, резервом покращення фінансового стану банку може виступати збільшення статутного капіталу за рахунок емісії акцій, продажу