кредитів і залучених депозитів

6 | Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань | Приблизно 0,2

При оцінці та аналізі ліквідності банку розраховані коефіцієнти порівнюють з їх оптимальними значеннями, які наведені в таблиці 1.2, та аналізують їх динамку. [7, с.8]

1.2.4 Показники оцінки ефективності управління

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (в тому числі доходних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарсько фінансової діяльності банку під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за обсягом невеликий, не може характеризувати рівень окупності, тобто виникає необхідність визначати рівень ефективності управління банком поряд з прибутком ще і доходом.

За цим принципом і сформована система основних показників, які найбільш детально характеризують ефективність управління банком як по доходності, так і прибутковості.

Рентабельність по доходу:

загальний рівень рентабельності – характеризує розмір балансового прибутку на 1 грн. доходу:

, (1.23)

де ПБ – балансовий прибуток;

ДЗ – дохід

коефіцієнт окупності витрат доходами – показує на скільки окуповуються витрати банку його доходами:

, (1.24)

де ВЗ – загальні витрати

чиста процентна маржа – розкриває рівень доходності активів від процентної різниці:

, (1.25)

де ДП – процентні доходи;

ВП – процентні витрати;

- середньорічні загальні активи

чистий спред – розкриває рівень доходності активів від процентних операцій:

, (1.26)

де ПО – отримані проценти;

ПС – сплачені проценти;

ПН – надані позики;

ДП – підпроцентні депозити

інший операційний доход – свідчить про рівень доходності активів від інших нетрадиційних послуг та інших доходів:

, (1.27)

де ДІ – інші доходи

“мертва точка” прибутковості банку – показує мінімальну доходну маржу для покриття всіх витрат, після якої банк починає заробляти прибуток:

, (1.28)

де ВП – непроцентні витрати;

ДН – непроцентні доходи;

- середньорічні недоходні активи

продуктивність праці (в гривнях) – характеризує рівень доходу на одного середньорічного працівника:

, (1.29)

де СП – середньорічна кількість працівників

Рентабельність по чистому прибутку:

рентабельність активів (в %) – характеризує рівень окупності чистим прибутком середньорічних активів:

, (1.30)

де ЧП – чистий прибуток

рентабельність доходних активів – свідчить про рівень окупності чистим прибутком середньорічних доходних активів в цілому:

, (1.31)

де - середньорічні доходні активи

рентабельність загального капіталу – показує рівень окупності середньорічного загального капіталу:

, (1.32)

де - середньорічний загальний капітал

рентабельність статутного (акціонерного) капіталу – показує рівень окупності чистим прибутком середньорічного акціонерного капіталу:

, (1.33)

де - середньорічний акціонерний капітал

рентабельність діяльності по витратах – рівень окупності чистим прибутком всіх витрат банку:

, (1.34)

продуктивність праці середньорічного працівника – показує рівень чистого прибутку, що припадає на одного середньорічного працівника:

, (1.35)

1.3 Методика аналізу показників, що характеризують фінансовий стан банку

Аналіз та оцінку фінансового стану банку проводять в наступній послідовності:

Проводиться загальний аналіз балансу банку, структури та динаміки його пасивів та активів.

На даному етапі використовується метод рядів динаміки, який є одним з найважливіших методів аналізу. За допомогою цього методу можна уникнути випадкових висновків. Для характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують показники абсолютного приросту (?Y), темпів росту (Т), темпів приросту (?Т). Приведемо формули, які будуть використовуватись при даному методі.

Абсолютний рівень - абсолютний розмір членів ряду динаміки:

Y, Y1, Y2,…, Yi-1, Yi, Yi+1, Yn

Абсолютний приріст (ланцюговий) – різниця абсолютних рівнів двох суміжних періодів:

?Yi= Yi - Yi-1 (1.36)

Абсолютний приріст (базисний) - різниця абсолютних рівнів даного і базисного періодів:

?Yi= Yi – Y0 (1.37)

Для визначення степеня покращення показників використовуються темпи росту та темпи приросту (%).

Темп росту (ланцюговий) – відношення абсолютних рівнів даного та попереднього періодів:

Трл = (1.38)

Темп росту (базисний) – відношення між розглянутим і базисним рівнями:

Трб = (1.39)

Темп приросту (ланцюговий):

?Трл = Трл – 100 % (1.40)

Темп приросту (базисний):

?Трб = Трб – 100 % (1.41)

Аналіз структури активів та пасивів банку.

На даному етапі в процесі аналізу структури активів та пасивів використовується метод порівняння, який є найбільш поширеним та основним прийомом, який застосовується в аналізі. Даний прийом дозволяє оцінити роботу підприємства, визначити відхилення від планових показників, установити причини відхилень і виявити резерви. З порівняння починається розв’язання багатьох аналітичних задач і саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню.

Основні види порівнянь, які застосовуються при аналізі:

- порівняння явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (чи періоди), який приймається за базовий;

- порівняння фактичних (звітних) даних за аналізований період з плановими (базовими) показниками;

- порівняння звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);

- просторові порівняння з показниками роботи аналогічних підприємств-конкурентів та ін.

Порівняння вимагає забезпечення порівнянності аналізованих показників, що є одним з найскладніших завдань економічного аналізу.

Одним з найбільш поширених є визначення структури – розрахунок частки показника в загальній сумі у відсотках. Даний метод має широке застосування у різних сферах аналізу, коли є багато показників одного виду, одної групи, тощо. Структура визначається наступним чином:

dx1 = (X1 / У Xi) · 100% (1.42)

де: dx1 – частка Х1 в загальній сумі Х;

X1 – один з показників у загальній групі;

У Xi – сума всіх показників даного виду;

Аналіз фінансового стану банку.

На даному етапі проводиться оцінка та аналіз фінансової стійкості банку, його ділової активності, ліквідності та ефективності управління. Методика проведення даного аналізу наведена у пункті 2.2.

4) Кореляційно-регресійний аналіз.

Одним з найпоширеніших серед економіко-математичних методів є кореляційно-регресійний аналіз - дозволяє досить точно (хоч і наближено) виявити зв’язок між окремими факторами і результативним показником, коли між ними