з теорії чисел, середнє геометричне n чисел менше або дорівнює їх середньому арифметичному, причому рівність настає лише у разі, якщо чис-ла однакові. Середнє зважене є різновидом середнього арифметичного і може бути більшим, меншим або дорівнювати йому залежно від співвідношення сум ваг при числах, які є більшими чи меншими за середнє арифметичне. Таким чи-ном теоретично можуть існувати випадки, коли середнє зважене менше від се-реднього геометричного.
На мій погляд, існує логічний взаємозв'язок між змінами індексу відносної податкоспроможності регіону і відносною зміною кількості населення регіону. Кількість населення в економічно розвиненіших регіонах є більшою. Тому сума ваг (кількості населення) у регіонів з високими значеннями індексу відносної по-даткоспроможності є більшою. А отже, значення індексу відносної податкоспро-можності, розраховане за формулою (3.10), буде вищим від значення, розраховано-го за формулою (3.8).
Таким чином, якщо регіон проводить активну політику, спрямовану на під-вищення податкоспроможності, то при розрахунку індексу відносної податко-спроможності за формулою, затвердженою КМУ, значення Кі буде штучно зави-щено і навпаки. Звичайно, таке завищення не призведе до значного дисбалансу регіональних бюджетів, однак, на наш погляд, усі економічні механізми, шо міс-тять "антистимули", мають удосконалюватися з метою усунення останніх.
Розглянемо далі процедури, що регламентують порядок розрахунку коефі-цієнта вирівнювання. Коефіцієнт вирівнювання є важливим складником меха-нізму визначення бюджетних трансфертів, на який покладено функції реалізації на практиці принципу економічної ефективності при організації міжбюджетних відносин.
У статті 98 БКУ зазначено:
коефіцієнт вирівнювання застосовується до розрахованого за формулою
обсягу дотації вирівнювання і визначається у межах від 0,6 до одиниці;
при цьому загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій
вирівнювання, має бути тотожним загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, переданих до ДБУ з місцевих бюджетів при застосуванні коефіцієнта вирівнювання.
коефіцієнт вирівнювання застосовується для місцевих бюджетів, що передають кошти до державного бюджету. Значення альфа, пере-буває у межах від 0,9 до 1,0 і визначається за формулою:
(3.11)
Коефіцієнт вирівнювання дорівнює одиниці для всіх дотаційних бюджетів.
На наш погляд, великим недоліком формули розрахунку коефіцієнта вирів-нювання, як утім і всієї методики розрахунку трансфертів, є неурахування інф-ляції. Наприклад, відносно високі темпи інфляції у 1999 році (19,2%), 2000-му (25,8%), 2001-му (12,3%) роках могли призвести до того, що доходи третього ба-зового року порівняно з першим стали вищими не стільки за рахунок об'єктив-них економічних чинників, скільки за рахунок інфляційного складника. У ціло-му індекс інфляції за два роки: 1999 і 2000 становив 1,4995(1,192 х 1,258); 2000 і 2001 - 1,4127(1,258x1,123).
Легко підрахувати, аби регіон одержував максимальний економічний стимул (див. формулу (3.11)) необхідно, щоб відношення ( було біль-шим або дорівнювало 1,21. Якщо доходи регіону хоча б на 60% враховують індекс інфляції, то все одно таке збільшення перевищує 1,21. Тобто коефіцієнт вирівнювання регіону-донора в 2002 році залежить лише від інфляції.
Щоб не виникала подібна ситуація, треба або якимось чином коригувати показники на величину інфляції, або використовувати безрозмірний відносний показник. На нашу думку, доцільніший другий варіант, а таким показником є індекс відносної податкоспроможності.
У 2003 році при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів використо-вувались механізми коригування доходів депресивних регіонів, причому в розра-хунках застосовувався коефіцієнт динаміки індексу відносної податкоспромож-ності Kdin.
Однак коефіцієнт динаміки індексу відносної податкоспроможності цілком можна використовувати при розрахунку коефіцієнта вирівнювання. На мій по-гляд, при розрахунку коефіцієнта вирівнювання регіону-донора можна викорис-товувати таку формулу:
(3.12)
де Кі - розрахункове значення індексу відносної податкоспроможності на плановий період;
Kdin— коефіцієнт динаміки індексу відносної податкоспроможності в попе-редні 4 роки (змінне середнє показників динаміки індексу відносної по-даткоспроможності):
(3.13)
Таким чином, значення коефіцієнта вирівнювання для регіону-донора бу-де тим меншим, чим більшим буде розрахункове значення індексу відносної
податкоспроможності в плановому періоді і чим вищим буде значення коефі-цієнта Kdin. Регіон отримає вагомі стимули до підвищення рівня збирання по-датків і поліпшення "історії" індексу відносної податкоспроможності. Важливо, що при розрахунку коефіцієнта вирівнювання (див. формулу (3.13)) підсилюється роль динаміки індексу відносної податкоспроможності (для цьо-го значення коефіцієнта Kdin підноситься до другого степеня) і послабляється роль індексу відносної податкоспроможності. Ці операції здійснюються з метою підвищення мотивації регіонів до забезпечення позитивної динаміки індексу від-носної податкоспроможності.
Основні висновки і пропозиції нашої роботи.
Відповідно до положень Бюджетного кодексу України індекс відносної по-даткоспроможності є коефіцієнтом, що визначає податкоспроможність адміні-стративно-територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показником по Україні в розрахунку на одну людину, і розраховується на основі фактичних даних щодо виконання відповідного бюджету за три останніх бюджетних пері-оди. Затверджена Кабінетом Міністрів України формула розрахунку індексу від-носної податкоспроможності штучно завищує його значення, особливо, якщо упродовж базового періоду відносна податкоспроможність регіону зростала. Роз-рахунок індексу відносної податкоспроможності, на наш погляд, доцільно здій-снювати як середнє геометричне фактичних значень коефіцієнтів відносної по-даткоспроможності за три базових періоди.
Коефіцієнт вирівнювання уже практично не виконує покладену на нього функцію економічної ефективності. Пропоную при розрахунку коефіцієнта вирівнювання для регіонів-донорів використовувати формулу, засновану на ви-користанні коефіцієнта динаміки індексу відносної податкоспроможності. Та-кий підхід економічно осмисленіший і обгрунтованіший порівняно із нині зас-тосовуваними механізмами.
Звуження з 2003 року інтервалу детермінації коефіцієнта вирівнювання з 0,8—1,0 до 0,9—1,0 є ще одним виявом політики зрівнялівки бюджетних дохо-дів регіонів-донорів і регіонів-реципієнтів. Коефіцієнт вирівнювання практич-но не виконує покладену на нього функцію економічної справедливості. Про-поную при розрахунку коефіцієнта вирівнювання для регіонів-донорів використовувати межі, встановлені в БКУ, — 0,6 – 1,0 і тим самим відновити стимоли регіонального економічного розвитку і вважаю це одним з методів досконалення бюджетного вирівнювання.
3. 3 Проблеми і шляхи вдосконалення системи бюджетного вирівнювання в Україні на регіональному