DDU-Івано-Франківськ – імпорт, де покупцем є українська сторона, яка сплачує всі митні зобов’язання, а продавець надає транспорт та пов’язані з цим послуги (з вказанням в інвойсі транспортних послуг).

Ще використовують умову CPT (charge paid to – доставка сплачена до…), як приклад:

CPT-Мілан – експорт, де продавцем є «СпіллОвер», який і надає транспорт (з вказанням в інвойсі транспортних послуг та страховки), і сплачує вартість митного оформлення.

CPT-Івано-Франківськ – імпортна операція, де продавець забезпечує транспортом і сплачує всі митні витрати.

Також підприємством використовується умова EXW (ex work (warehouse) – франко-завод):

EXW-Мілан – імпорт, де покупцем є ТзОВ «СпіллОвер», а продавець не має обов’язків по транспортуванню. Завантаження відбувається, в даному випадку, Мілані з заводу, і фактурна вартість збільшується на вартість перевезення до кордону України.

Коли договір вже укладений, на його основі складається рахунок-фактура – інвойс [додаток 2], з яким в подальшому оформляють вантажо-митну декларацію (ВМД) [додаток 3].

Відповідно до Митного кодексу України, товари, що декларуються повинні бути класифіковані згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковим для підприємств і громадян.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Тут товари систематизовано за розділами (21), групами (97), товарними позиціями, підпозиціями, категоріями та підкатегоріями, що виражено певним кодом.

Даний код складається з 10 цифр і для детальнішої класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки коду. Таким чином, розділ позначається римськими цифрами (напр. VI), група – арабськими (VI 28), підгрупи позначають також римськими (VI 28 I), позиція має чотири цифри (VI 28 I 2804), підпозиція додає ще дві цифри (VI 28 I 2804 29), ще дві - категорія (VI 28 I 2804 29 10), і останнім є підкатегорія (VI 28 I 2804 29 10 00).

УКТЗЕД має детальну систему опису та правил кодування товарів. В основу утворення різних класифікаційних угруповань закладено різні ознаки товарів. Під час формування розділів використовуються такі ознаки: походження матеріалу, з якого вироблено товар, призначення, хімічний склад.

Під час формування груп закладено принцип послідовного оброблення товарів від сировини, напівфабрикатів до готових виробів, що створює умови для застосування УКТЗЕД у митних тарифах.

Під час формування позицій та підпозицій у кожній групі часто застосовується своя послідовність ознак. Але в усій сукупності можна виділити чотири основних: ступінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого вироблено товар, значення товару у світовій торгівлі.

Код товару є тим покажчиком, по якому нараховують мито, а підставою для нарахування мита є сформована митна вартість, відповідно до діючих методів (митна вартість повинна бути об’єктивною, процес її визначення не повинен призвести до зупинки підприємства, і всі непорозуміння, щодо неї вирішуються шляхом переговорного процесу). Кожен окремий код несе в собі інформацію про ставку мита, розмір ПДВ та перелік необхідних документів, для належного декларування і випуску у вільний обіг за певних товарів, які перетинають митний кордон України.

ВМД являє собою уніфікований адміністративний документ. Який містить курс валюти контракту на момент здійснення декларування, рахунки в банку, що обслуговує експортера. А також наступні графи:

В графі 1 вказується тип декларації і характер угоди (тип – імпорт або експорт).

Графа 2 містить інформацію про відправника (експортера).

Кількість додаткових аркушів.

Відвантажувальні специфікації.

Скільки найменувань товарів.

Кількість місць, які буде займати товар у транспортному засобі.

Довідковий номер.

Інформація про одержувача (імпортера).

Особа відповідальна за фінансове врегулювання (як правило це експортер).

Країна першого призначення.

Код торговельної країни.

Загальна митна вартість.

14. Інформація про декларанта.

15. Вказується країна відправлення.

16. Код країни відправлення.

17. Код країни призначення.

18. Інформація про транспортний засіб.

19. Кількість контейнерів.

20. Умови поставки (згідно відповідного контракту).

21. Транспортний засіб на кордоні.

22. Код валюти розрахунків та загальна фактурна вартість.

23. Курс валюти розрахунків.

24. Характер угоди і валюта в якій вона відбувається (характер – купівля/продаж за валюту І групи класифікатора НБУ(21), експорт між резидентом і нерезидентом за гривні (10), імпорт між резидентом і нерезидентом за гривні (40), бартер (51), послуга (82)).

25. Вид транспорту на кордоні.

26. Вид транспорту в межах країни.

27. Місце завантаження/розвантаження.

28. Фінансові та банківські відомості (назва і адреса банку експортера, в даному випадку це Державний експортно-імпортний банк України).

29. Інформація про митницю на кордоні.

30. Місце огляду товару.

31. Вантажні місця і опис товару.

32. Номер товару, що був записаний в попередній графі.

33. Код товару.

34. Код країни походження.

35. Вага брутто (кг).

36. Відмітка про преференцію, якщо така застосовується.

37. Процедура.

38. Вага нетто (кг).

39. Квота.

40. Загальна декларація/попередній документ.

41. Зазначається додаткова одиниця виміру.

42. Фактурна Вартість.

44. Інформація про подані документи.

45. Митна вартість.

46. Статистична вартість.

47. Графа нарахування мита та митних платежів.

48. Відстрочення платежів.

49. Найменування складу

50. Довіритель (на практиці – перевізник).

51. Митниця країни транзиту.

53. Митниця в країні призначення.

54. Місце і дата декларування.

Окрім ВМД, для належного оформлення товарів, необхідно мати регламентуючі документи міністерств та відомств відповідно до групи товарів (а отже і до коду товару).

Так, відповідно до коду товару, законодавством України передбачено різні форми контролю:

Екологічний контроль (регламентуючі документи Міністерства ЕкоБезпеки).

Радіологічний контроль (регламентуючі документи Міністерства ЕкоБезпеки).

Ветеринарний контроль (регламентуючі документи управління ветеринарної медицини).

Фітоконтроль (регламентуючі документи Міністерства Аграрної Політики – Головна Державна інспекція з карантину рослин).

Санітарний контроль (регламентуючі документи Міністерства Охорони Здоров’я).

Стандартизація (сертифікація – Державний стандарт України).

Гемологічний контроль (абразивних матеріалів) (гемологічний центр Міністерства Фінансів).

Походження товарів (Торгово-Промислова Палата).

Сертифікат походження[додаток 4] може надавати преференції відповідно до міжурядових угод. Відповідно нараховується преференційне мито,