Також згідно договору необхідна була специфікація продукції на відгрузку. Вона складається із назви продукції, одиниці виміру, кількості продукції, ціни і суми. Потім дається наказ комірникам, які пишуть і складають звіт виготовленої продукції на заводі. Далі отримуємо дані від водія машини: пункт призначення, номер машини, вага брутто, нетто. І вже на основі цього складається рахунок-фактура (інвойс), до якого входять адреси фірм, інформація про продукцію, а також умови поставки та вид транспорту і його номерні знаки.

Далі здійснюються наступні види контролю:

Ветеринарний контроль (регламентуючі документи управління ветеринарної медицини).

Фітоконтроль (регламентуючі документи Міністерства Аграрної Політики – Головна Державна інспекція з карантину рослин).

Санітарний контроль (регламентуючі документи Міністерства Охорони Здоров’я).

Стандартизація (сертифікація – Державний стандарт України).

Гемологічний контроль (абразивних матеріалів) (гемологічний центр Міністерства Фінансів).

Екологічний контроль, здійснюється під час погрузки машини (регламентуючі документи Міністерства ЕкоБезпеки).

Радіологічний контроль, здійснюється під час навантаження машини (регламентуючі документи Міністерства ЕкоБезпеки).

Потім видається товарно-транспортна накладна CMR, яка дає дозвіл і завізовує в накладній печатку і дає протокол радіологічного контролю.

Торгово-промислова палата видає сертифікат походження.

Наступним документом є вантажо-митна декларація. Вона має 5 примірників - 3 для митниці, 1 для статистики, 1 для декларанта.

Також брав участь в заповненні ВМД, щоправда від іншого контракту.[додаток 7]

Документи, що подаються в декларації для митниці:

CMR.

Рахунок-фактура.

Договір, доповнення до договору.

Регламентуючі документи.

Довідка з банку і податкової.

Облікова карта акредитації фірми в зоні діяльності митниці.

На митному посту проводиться догляд багажу. Під час завантаження контейнерів проводиться виклик інспектора на завантаження продукції. Він може перевірити розміри і вагу вантажу. Після завантаження опломбовує машину. Він також перевіряє чи вірно декларант визначив код товару, відповідно до УКТЗЕД, а отже і вірність нарахування мита. Також інспектор може перевірити вартість товарів. Якщо здійснюється перерахунок, то за кошти декларанта, за одним із методів:

за ціною угоди щодо товарів.

за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів.

на основі віднімання вартості (від ціни одиниці товару віднімають витрати на комісійні винагороди, суми ввізного мита, податки збори, звичайні витрати (на території України)).

на основі додавання вартості.

резервний метод.

Висновки: критичні зауваження стосовно роботи підприємства.

Устаткування, окрім нещодавно закупленого, а це біля 60% - зношене. Також є нове італійське обладнання, яке потребує тільки італійських комплектуючих, які є недешевими і за них потрібно сплачувати ввізне мито.

На мою думку, проблемою є те, що відділ ЗЕД займається тільки декларуванням товарів, що перетинають митний кордон України. У відділі ЗЕД ВАТ «Плай» працює один працівник, який згідно підписаних контрактів в м.Києві оформляє необхідні документи. Проте, є поодинокі випадки коли угоди складаються самостійно.

Недоліком роботи підприємства в сфері ЗЕД є те, що не розробляються стратегії самостійного виходу на інші ринки, немає чіткої програми щодо самостійного здійснення ЗЕД.

Проте, з другої сторони по-іншому і бути не могло, тому що ВАТ «Плай» є дочірнім, підконтрольним підприємством і здійснює свою діяльність як структурний підрозділ ТОВ «СпіллОвер».

Так на заході підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, чітко усвідомлюють, що розвиток закордонного виробництва суттєво впливає на процедуру формування організаційної структури. Це виявляється тому, що органи управління ЗЕД на західних фірмах посідають провідні місця в системах їх менеджменту.

Тому, як рекомендація для ВАТ «Плай», слід розглянути організаційну структуру західної фірми, що здійснює ЗЕД виглядає приблизно так, в залежності від ступеня централізації та децентралізації влади:

Ще одне зауваження, щодо роботи підприємства, з мого боку, є те, що менеджером з виробництва є підданий Великої Британії. Безумовно, з першого погляду нічого негативного тут немає – людина впроваджує основи західного менеджменту та його підходи і принципи. Дозволю собі зауважити, що західні підходи та методи менеджменту є добре прорахованими та прагматичними в теорії. А практичне застосування їх в Україні вимагає досконалого знання національних особливостей ведення бізнесу в нашій державі.

Останній і найнегативніший момент – існує недовіра, зі сторони західних власників, до українського менеджменту. Власне тому на підприємстві і працюють іноземні менеджери, які, як зауважують його українські співробітники, не завжди діють на принципах дотримання і поваги Українського законодавства. Ще є багато зауважень, щодо, так званого, «зворотного зв’язку» між керованою і керованими підсистемами. Таким чином, зауваження з боку українських працівників, щодо роботи іноземних менеджерів – залишаються просто зауваженнями і ніхто до них не прислухається, і нічого з цього приводу не робить.

Іноземні менеджери постійно скорочують кількість працюючих, зменшуючи фонд заробітної плати і підвищуючи рентабельність виробництва, але на практиці, коли за одним цехом закріплюються 3 працівника (де необхідно біля 10) – навряд чи зросте ефективність виробництва.