інструмент ринкових відносин.
Нині потрібна науково обґрунтована концепція розвитку страхової справи у напрямках:
створення правового поля для забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг, регулювання страхової діяльності та дотримання прав і зобов’язань усіх сторін, що беруть участь у страхуванні;
визначення форм і напрямків страхової діяльності, які найточніше відповідають сучасному стану в економіці та потребам як страховиків і страхувальників, так і держави;
обґрунтування засобів та форм державного контролю і регулювання страхового ринку, включення страхування до переліку важливих фінансових інструментів регулювання економіки;
створення умов стабільності розвитку страхових підприємств;
забезпечення пріоритетного розвитку тих видів страхування, що сприяють фінансовій стабілізації в державі;
створення конкурентного середовища між суб’єктами, що здійснюють страхову діяльність;
забезпечення гарантії компенсації коштів юридичним і фізичним особам у разі настання страхового випадку;
створення системи обліку та звітності страхової діяльності з метою формування банку достовірної інформації та її доступності.
Неабияке значення для ефективного функціонування фінансової системи має підсистема “Фінансовий ринок”. Фінансовий ринок має у своєму складі ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів і ринок фінансових послуг, що лише формується в Україні. Упродовж 1999 року інтенсивного розвитку набув лише один напрям фінансового ринку - ринок цінних паперів.
Прийняття Указу Президента України “Про інвестиційні компанії” дало поштовх до розвитку спільного інвестування в цінні папери, що створює механізм захисту дрібних інвесторів. На фондовому ринку нині працює 500 торговців цінними паперами, які отримали відповідні дозволи.
Розроблена й подана на розгляд урядова концепція створення та розвитку фондового ринку України. Її погоджено з відповідними відомствами, фондовою біржею та Асоціацією торговців цінними паперами.
Протягом 1999 року закінчено формування законодавчої бази для випуску державних цінних паперів, які забезпечують державні не інфляційні засоби фінансування бюджетного дефіциту.
Створення повноцінного фінансового ринку потребує прискореного розвитку ринку кредитів і ринку грошей. Надалі ці напрямки матимуть сприятливі умови для свого удосконалення й активніше впливатимуть на стабілізацію фінансового стану в державі.
Функціонування кожної зі складових фінансової системи держави можливе лише за умов чіткого законодавчого урегулювання їхньої взаємодії та якщо вони доповнюють одна одну. Так, наприклад, при недоліках в організації фінансової діяльності підприємницьких структур, їхньої збитковості зменшуються надходження до бюджетної системи, централізованих позабюджетних фондів, страхових і резервних фондів. Це звужує фінансові можливості держави, зумовлюючи дефіцит бюджету. Дефіцит бюджету може призвести до зростання інфляції або державного боргу, що негативно позначиться на діяльності всіх учасників фінансового ринку.
Схожих взаємозумовлених як негативних, так і позитивних варіантів може бути багато. Важливо в цьому разі своєчасно їх спрогнозувати та розробити заходи щодо їх локалізації.
4. Місце та сукупна структура діяльності економіста з фаху фінансів підприємництва.
Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких належить фінансам. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової освіченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На тлі фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти у суспільстві, необхідність донесення фінансових знань усім і кожному.
Економіка вчить нас, що треба шукати найкращого розміщення наявних ресурсів. Отже, на фінансистах лежить відповідальність за пошуки найкращих і найдешевших джерел фінансування і вкладання коштів у найефективніші активи. Для цього вони намагаються знайти й використати такий наявний капітал, що принесе найвищу віддачу за найменшого ризику. Добре чи погано працює фінансист, визначати інвеститорам, бо, врешті, все відбивається на вартості акцій. Грамотний фінансист уникає надмірного ризику для досягнення високих прибутків.
Фінансисти краще працюють, коли знають, як ефективніше реагувати на зміни попиту, пропозицій і цін (мікро фактори), а також на зміни більш загальних економічних показників (макро фактори). Хто опанував їх, здобуває потужний інструмент ефективного фінансового планування.
Перш ніж фінансисти вирішують вкладати гроші, вони ретельно вивчають, як впливають зміни у попиті, пропозиції і цінах на діяльність фірми. Усвідомлення природи цих факторів допомагає менеджерам приймати найвигідніші оперативні та довгострокові рішення. А точніше, у такий спосіб менеджери краще визначають, коли саме слід випускати акції, облігації та інші цінні папери.
Прибутковість реалізації продукції значною мірою залежить від того, як менеджери уміють проаналізувати і оцінити попит та пропозицію ринку. Врахування ринкової пропозиції пов’язане з контролем рівня витрат на виробництво, де найголовнішим є підтримання витрат на такому рівні, щоб можна було встановити конкурентноспроможні ціни на продукцію. Для цього слід закуповувати найкращу техніку чи обладнання та наймати найкваліфікованіших робітників. Мета – досягти найвищого прибутку. Низькі витрати дають фірмі змогу тримати конкурентоспроможні ціни на свою продукцію та контролювати певну частину ринку і водночас мати достатній доход.
Знання принципів економіки корисне й тоді, коли треба продати якомога більше продукції. Розуміння змін попиту та відповідне реагування на них, дають змогу менеджеру повністю скористатися перевагами ринкових ситуацій. Для цього досвідчені менеджери розробляють та впроваджують надійні, дійові статистичні методи, які дають змогу передбачити зміни попиту і визначити, коли і в якому напрямку вони підуть.
Але не