товарів.

Обмежуючий вплив акцизів на обсяги виробництва (і як наслідок — на обсяги споживання) застосовується, як правило, щодо "соціально небезпечних" товарів, го-ловним серед яких є алкоголь. Механізм обмежуваль-ного регулювання за допомогою акцизу можна описати наступним чином. Вилучаючи у підприємства частину виручки, акциз негативно впливає на фінансовий резуль-тат діяльності підприємства, зменшуючи його зацікав-леність у виробництві підакцизної продукції. Скорочення виробництва (а отже, і ринкової пропозиції) підакцизної продукції відповідно до теорії попиту і пропозиції стиму-лює зростання цін і при інших рівних умовах — падін-ня попиту. Однак ефективність даного напрямку регу-люючого впливу акцизу суттєво залежить від того, на-скільки ефективно здійснюється державний-контроль за сферою обігу підакцизної продукції, наскільки міцні перешкоди для її проникнення на ринок без оподатку-вання акцизом.

Другий напрям регулюючого впливу акцизу — стиму-лювання зростання ефективності виробництва, підвищен-ня якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів — на практиці реалізується шля-хом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стиму-лює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.

Вплив через акциз на рентабельність виробництва окремих товарів дає змогу певним чином знизити інтерес виробників до входження у такі сфери бізнесу, як вироб-ництво алкоголю, тютюну, добуток мінеральної сирови-ни. Ці виробництва об'єктивно володіють значною рента-бельністю через низькі витрати і високу ринкову ціну готової продукції. Акциз вилучає в бюджет частину понаднормативного прибутку, з однієї сторони, і пере-шкоджає "перегріву" економіки у даних виробничих сферах — з іншої.

Наявність акцизного збору пояснюється також можли-вістю за допомогою диференціації ставок регулювати рівень рентабельності підакцизних товарів і враховувати ті зміни, які відбуваються на споживчому ринку внаслі-док введення нових чи підвищення існуючих ставок даного податку.

Таким чином, акцизний збір — непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів.

Акцизний збір дозволяє через цінові механізми не-прямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Справляння акцизного збору передбачає вирішення фінансових проблем держави за рахунок забезпечених верств населення. Воно пом'якшує регресивність подат-ків на споживання в цілому.

На відміну від ПДВ, платниками акцизного збору, в основному, є тільки виробники підакцизних товарів (резиденти і нерезиденти), у тому числі з давальницької сировини. Подальші продавці включають в ціну товару суму акцизного збору, яка оплачена виробником, але своїх сум не нараховують.

Крім виробників підакцизних товарів, акцизний збір сплачують:—

будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпор-тують на митну територію України підакцизні товари;—

фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію Украї-ни у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу;—

юридичні або фізичні особи, які купують (орендують в інші форми володіння, користування або розпоряджен-ня) підакцизні товари у податкових агентів.

Під податковим агентом розуміють суб'єкт підпри-ємницької діяльності, який створений у формі підпри-ємства з іноземною інвестицією, а також його дочірні підприємства, філії, відділення, право якого на звіль-нення від оподаткування окремими податками і зборами було підтверджено рішенням суду і уповноваженого здійс-нювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, а також вносити суми акциз-ного збору, стягнуті з його платників до бюджету.

Об'єктом оподаткування акцизним збором є:—

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом продажу, обміну їх на інші товари, безплатної передачі або з частковою оплатою їх;—

обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників; " :—

митна (коли її немає — закупівельна) вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту або в порядку обміну чи безкоштовної передачі.

У світовій практиці акцизного, оподаткування для визначення сум податку застосовують три види ставок:

а) специфічна — податок встановлюється у твердих сумах з одиниці товару ;

б) адвалерна — ставка податку встановлюється у відсотках до вартості підакцизного товару;

в) змішана — ставка встановлюється поєднанням поперед-ніх видів ставок.

Елементи справляння акцизного збору відображено ( Додаток №1)

2.Механізм обчислення акцизного збору.

Акцизний збір нараховується у відсотках до вартості товарів у відпускних цінах, а для імпортних товарів - до митної вартості плюс митний збір і мито за ставками, визначеними залежно від виду підакцизного товару.

Порядок обчислення і сплати акцизного збору здійснюється згідно з Інструкцією щодо порядку стягнення податку на додану вартість та акцизного збору України № 68 від 14 лютого 1997 р.

Згідно з наказом Державного митного комітету України №19 від 17.01.96 р. "Нарахування і стягнення податку на додану вартість і акцизного збору при митному оформленні предметів (товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами" акцизний збір нараховується і стягується на предмети (товари), що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню збором відповідно до переліку і за ставками, визначеними постановою Верховної Ради України № 3951-ХІІ від 4 лютого 1994 р. і постановою Кабінету Міністрів України № 526 від 5 серпня 1994 р.( Додаток № ).

Не підлягають оподаткуванню акцизним зборам при ввезені (пересилці) на митну територію України:

а) горілчані вироби в кількості І л;

б) вино в кількості 2 л;

в) тютюнові вироби в кількості 200 сигарет (або 200 грамів цих виробів);

г) транспортні засоби, ввезені на митну територію України до 1 січня 1996 р. або придбані до цієї дати (за