Курсова робота на тему: “Плата за землю і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”

Вступ

Для існування будь – якої держави потрібні відповідні фінансові ресурси, які акумулюються в бюджетних і позабюджетних централізованих фондах. В умовах ринкової економіки господарювання податкова форма такої централізації стає домінуючою. Економічні відносини, пов’язані з податками, в тій чи іншій мірі торкаються всього населення країни, тому теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи є об’ктом дослідження не лише спеціалістів (економістів, юристів, керівників всіх рівнів, підприємців тощо), але і громадян країни.

Система оподаткування країни почала формуватися з 1991 року. Попри незмінність основоположних принципів побудови цієї системи, закладених в Законі України “Про систему оподаткування”, деякі її елементи постійно змінюються: вносяться доповнення, уточнення, поправки.

Тема курсової роботи “Плата за землю і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. На даний час проблема сплати податків за використання землі та з власників транспортних засобів та інших самохідних машин є реальним шляхом до зміцнення економіки України. Саме тому тема курсової роботи є актуальною в умовах сучасного розвитку країни.

При підході до вивчення теми ставимо перед собою мету: розглянути систему оподаткування за землю та з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Із поставленої мети випливають завдання:

опрацювати нормативно – правову базу досліджуваного питання;

вказати шляхи і методи стягнення податків за використання землі та з власників транспортних засобів;

на основі опрацьованого матеріалу зробити висновки.

Об’єктом дослідження є нормативно – правова база з нарахування податків за землю і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Зміст

Вступ

Розділ І.Плата за землю в Україні

Основи поземельного оподаткування в Україні

Елементи побудови плати за землю: платники, об’єкти оподаткування, пільги щодо сплати.

Механізм розрахунку земельного податку

Порядок сплати податку, відповідальність платників

Облік операцій з нарахування та сплати податків.

Розділ ІІ. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів

2.1. Нормативна база податку з власників транспортних засобів

2.2. Платники податків.

2.3. Пільги щодо податку.

2.4. Об’єкти оподаткування.

2.5. Ставки оподаткування.

2.6. Облік нарахування та сплати податків з транспортних засобів.

Висновки

Використана літера

Розділ І. Плата за землю в Україні

Основи земельного оподаткування в Україні

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких зроблено, визначається до її здійснення в порядку визначеному законодавством.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об’єктами земельних відносин є землі в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України. Набувши чинності 1 січня 2002 року, він установив приватну власність на землю та п’ятирічний мораторій на операції з купівлі та продажу земельних наділів. До 2010 року розмір ділянки, що належить одній людині, не повинен перевищувати 100 га. Крім того, передбачається 20-річний мораторій на продаж землі іноземцям.

Земельне законодавство України базується на таких принципах:

поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу та основного засобу виробництва;

забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

невтручання держави в здійснення громадянами, юридичним особами та територіальними громадянами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

забезпечення раціонального використання та охорони земель;

забезпечення гарантій прав на землю;

пріоритету вимог екологічної безпеки.

Основним законодавчим актом, що регулює порядок земельного оподаткування, визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закони України “Про плату за землю” від 13.03.1992 р. №2535-ХІІ у редакції закону України від 19.09.1996 р. №378/96-ВР.

Згідно з даним Законом, використання землі в Україні є платним, а формами плати за землю є земельний податок та орендна плата.

Сьогодні в Україні земельне оподаткування носить досить проблемний характер, так як Законом про плату за землю встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Виходячи з цього збиткові підприємства мають сплачувати податок, не зважаючи ні на що, доки залишаються власниками чи користувачами землі.

Елементи побудови плати за землю: платники, об’єкти оподаткування, пільги щодо сплати

Плата за землю – це податковий платіж, який стягується з власника землі або землекористувача, розмір якого безпосередньо залежить від величини земельної ділянки, граничної оцінкової ставки та призначення землі.

Платниками земельного податку є власники землі і землекористувачі, крім орендарі та інвесторів – учасників угоди про розподіл продукції. Коли земельні ділянки орендуються у громадян та юридичних осіб, у власності яких ці земельні ділянки перебувають, земельний податок сплачується орендодавцями. Орендар при цьому сплачує орендодавцю орендну плату, яка фактично компенсує сплату земельного податку.

Об’єктом плати за землю виступає земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності від кількох осіб, плата за землю нараховується кожному