у розмірах, передбачених Декретом кабінету Міністрів України від 9 квітня 1993 року №34-93 “Про ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” з урахуванням статті 18 Закону України “Про державний бюджет України на 1995 рік” збільшених у 1,5 рази.
2.2. Платники податку
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в Україні справляється відповідно до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року в редакції Закону від 18.02.1997 р. зі змінами та доповненнями.
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (транспортного податку) є юридичні особи (резиденти та нерезиденти), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які мають зареєстровані в Україні транспортні засоби.
Платниками зазначеного податку є юридичні та фізичні особи(Як українські, так і іноземні, а також особи без громадянства), які мають власні транспортні засоби, зареєстровані в Україні. До платників податку належать також власники моторних човнів, мотосаней тощо, що сплачують податок до місцевих бюджетів за місцем перебування власників транспортних засобів. До числа платників належать філії та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб. Тому обчислювати та вносити до бюджету податок з власників транспортних засобів повинні саме юридичні особи.
Податком з власників транспортних засобів оподатковуються транспортні засоби, що у встановленому порядку підлягають реєстрації з одержанням реєстраційних знаків (державних) для участі в дорожньому русі. Реєстрація, перереєстрація або технічний огляд транспортних засобів без пред’явлення квитанціїзане вчасно сповістити про це органи Державної податкової адміністрації. Необхідно звернути увагу на те, що Рекомендаціями про порядок обліку платинків нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (затвердженими Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Державтоінспекцією, Держтехоглядом і Держфлотом України) встановлено обов’язкове щорічне проходження технічного огляду тим транспортом (як юридичних, так і фізичних осіб), що використовується в комерційних цілях. Якщо для таких транспортних засобів передбачено проведення техогляду два або більше разів на рік, податок сплачується перед проходженням першого з таких техоглядів.
2.3. Пільги щодо податку
Порівняно традиційну систему пільг можна поділити на дві групи. Перша – платники, яких повністю звільнено від сплати податку. Це підприємства автомобільного транспорту загального користування, державні бюджетні установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски або автомобілі з ручним керуванням тощо. Друга група – платники, для яких ставка податку скорочується на 50 відсотків (пожежні машини, машини швидкої допомоги тощо). Закон дає право місцевим органам державної влади звільняти повністю або частково від сплати податку окремих платників за наявності вагомих причин. Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” передбачено такі пільги щодо цього податку:
Від сплати транспортного податку звільняються:
підприємства автомобільного транспорту незалежно від форм власності, що займаються перевезенням пасажирів, на які визначено тарифи оплати за проїзд;
навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджету стосовно навчальних транспортних засобів;
сільськогосподарські підприємства в половинному розмірі – за колісні трактори, автобуси та спецмашини для перевезення не менше 10 людей.
Щодо громадян, то транспортний податок не сплачується або за один легковий автомобіль з об’ємом двигуна до 2500 см3, або за один мотоцикл з об’ємом двигуна до 650 см3, або за один моторний човен чи катер (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м:
інваліди;
ветерани війни;
ветерани праці;
учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС;
громадяни, які володіють легковими автомобілями, виробленими на території СНД і поставленими на облік в Україні до 1990 р. включно – в половинному розмірі.
Звільняються від сплати податку на 50 %:
сільськогосподарські підприємства – товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти (спеціалізація підприємства визначається статутом або загальним класифікатором галузей господарства Міністерства статистики України);
громадяни, у власності яких є легкові автомобілі (код 87.03), вироблені у країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно.
Податок з власників транспортних засобів не справляється за транспортні засоби, якщо вони не перебувають на обліку Державтоінспекції або інших органах, які проводять їх реєстрацію, перереєстрацію або техогляд. Якщо право користування транспортним засобом передано за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником від його імені або особою, якій воно передано, якщо це передбачено в доручені на право користування транспортним засобом за місцем проживання власника.
2.4. Об’єкти оподаткування
Враховуючи те, що податок на транспортні засоби справляється з власників транспортних засобів, що зареєстрували їх, однією з вимог постанови Кабінету Міністрів україни №1388 від 7 вересня 1998 року “Про затвердження правил державної реєстрації й обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок” є обов’язковість реєстрації транспортних засобів протягом десяти діб після їх придбання, одержання або появи обставин, що вимагають внесення змін до реєстраційних документів. Відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року “Про дорожній рух” (ст. 34) державній реєстрації й обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично – дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілі, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи і мотоколяски.
Об’єктами оподаткування є:
колісні трактори;
автомобілі для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія;
легкові автомобілі;
автомобілі з електродвигуном;
вантажні автомобілі;
автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів