витрат. Зазначені надходження повинні розглядатись як погашення кредитування (від’ємні видатки), а не як доходи бюджету.
Справді, прийнявши на себе тягар погашення боргів підприємств-боржників та розрахувавшись з іноземними кредиторами, державний бюджет набуває еквіваленту за розміром фінансову вимогу до підприємств-боржників, тобто фактично має кредитування боржників за рахунок бюджетних ресурсів.
Описані вище статистичні операції відображені у наступній таблиці:
Т а б л и ц я. Статистичне відображення операцій
Зміст операції | Згідно з міжнародними стандартами статистики державних фінансів | Згідно з українською класифікацією
Витрати бюджету на погашення основної суми боргу за іноземними кредитами, гарантованими урядом. | Надання кредиту (видатки) | Фінансування
Витрати бюджету на сплату відсотків за іноземними кредитами, гарантованими урядом | Видатки | Видатки
Відшкодування боржниками витрат бюджету на погашення та обслуговування гарантованих урядом кредитів | Погашення кредиту (від’ємні видатки) | Доходи
Як видно з таблиці, зазначені операції консолідуються в різних основних категоріях відповідно до міжнародних стандартів статистики державних фінансів та української бюджетної класифікації. Це означає, що і визначення розміру дефіциту бюджету за неоднаковими методиками підрахунку буде різним. Так, наприклад, розмір державного боргу різними, але ж державними(!) агенціями може оцінюватися з розбіжністю не у декілька відсотків, а в декілька разів. Точніше – у 3 рази. Саме так різниться оцінка обсягу державного боргу, здійснена фахівцями Рахункової палати та Міністерства фінансів. Так, за підрахунками останнього державний борг станом на 1 жовтня 1999 року становив 71 млрд. грн., тоді як за оцінками спеціалістів Рахункової палати він сягнув уже за 220 млрд. грн.
Однією із складових реального дефіциту бюджету є не відповідність розрахунків доходної частини бюджету, зроблених Мінфіном та розрахунків зроблених Комітетом. Різниця складає 6627500 тис. грн. (Відповідна таблиця додається).
Показники доходів зведеного бюджету | Надходження за розрахунками Міністерства фінансів, тис. грн | Надходження за розрахунками бюджетного комітету, тис. грн | Різниця, тис. грн.
Податок на додану вартість | 9 190 000 | 4 486 000 | 4 704 000
Прибутковий податок з громадян | 3 940 000 | 3 940 000 | 0
Податок на прибуток підприємств | 3 792 500 | 3 044 000 | 748 500
Плата за землю | 1 100 000 | 1 100 000 | 0
Акцизний збір з вітчизняних товарів | 2 350 000 | 1 175 000 | 1 175 000
Акцизний збір з імпортних товарів | 750 000 | 750 000 | 0
ВСЬОГО: | 21 122 500 | 14 495 000 | 6 627 500
Значні рівні дефіциту бюджету та, як наслідок, стрімке зростання державного боргу протягом останніх років стали суттєво впливати на стан економіки країни. Виникла нагальна необхідність у проведенні більш якісного аналізу макроекономічного впливу бюджету. Крім того, перехід вітчизняної статистики від методології балансу народного господарства ло методології системи національних рахунків також потребував перегляду принципів обліку держаних фінансів.
Зважаючи на це, в 1996 році було розроблено нову структуру бюджетної класифікації України, засновану на міжнародних принципах статистики державних фінансів.
Однак із погляду методологічної статистики державних фінансів у новій бюджетній класифікації України не повністю вирішена проблема адекватного відображення у статистичному обліку ряду бюджетних операцій, що і призвело до неоднозначного визначення та тлумачення основних бюджетних категорій.
Останнім часом через неправильне проведення по бюджетних рахунках згаданих вище операцій фактично здійснювалось заниження розміру дефіциту бюджету, оскільки розмір витрат бюджету на погашення основної суми боргу за іноземними кредиторами, гарантованими урядом, значно перевищував надходження на рахунок відшкодування бюджетних витрат від підприємств-боржників.
То чи був проект бюджету на 2000 рік, винесений на перше читання, профіцитним, а запропонований бюджетним комітетом у повторному першому читанні – бездефіцитним? Відповідь буде такою: залежить від того, як порахувати.
Так, приведення операцій стосовно обслуговування, погашення та відшкодування іноземних кредитів, гарантованих Кабінетом Міністрів України, та надходжень від приватизації у відповідність із міжнародними стандартами статистики державних фінансів виявить, що проект бюджету на 2000 рік, профіцит якого планувався у розмірі 554,5 млн. грн., фактично був дефіцитним. При цьому розмір дефіциту бюджету становив 3328 млн. грн. ( при віднесенні запланованих витрат на погашення основної суми боргу за іноземними кредитами, гарантованими урядом, у розмірі 276 млн. дол. США, або 1382,5 млн.грн., до видаткової частини бюджету, а надходжень від приватизації у сумі 2,5 млрд. грн. – до джерел фінансування дефіциту бюджету). За тим же підрахунком бездефіцитний бюджет, запропонований у повторному першому читанні бюджетним комітетом, мав дефіцит у розмірі 3882 млн. грн. Лебеда Г.Б., кандидат економічних наук; “Фінанси України”, 3’2000
Особливості формування бюджету в Україні.
Суперечливий характер перерозподілу бюджетних ресурсів на рівні регіонів. Регіони України істотно відрізняються за своїми фінансовими можливостями. Водночас при формуванні місцевих бюджетів за основу беруть визначення нормативів мінімальної бюджетної забезпеченості та однакових для всіх областей нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів.
Виділення з центрального бюджету субвенцій ** Субвенції з державного бюджету України спрямовуються в місцеві бюджети на конкретні програми і не можуть бути використані на інші цілі. Кошти, що виділяються з державного бюджету України для фінансування видатків місцевих бюджетів, що не покриваються доходами, є дотаціями. і субсидій у випадку, коли витрати місцевих бюджетів не покриваються доходами. Відсутність законодавчо встановлених умов надання субвенцій для областей призводить до того, що державний бюджет перетворюється на знаряддя досягнення політичних цілей, розв’язання завдань і додержання інтересів одних регіонів за рахунок кошті в інших. Проте невизначеність у наданні субсидій означає, що витрати