Науково-технічні зони дозволяють оптимально об'єднати інтелектуальні ресурси і підприємницькі можливості, зменшити терміни упровадження відкриттів і винаходів у виробництво, залучити кошти у виді капіталів і кредитів, стримати відтік висококваліфікованих кадрів за рубіж. Незначних витрат вимагає формування зовнішньоторговельних зон, діяльність яких дозволяє досягти швидкої окупності і забезпечує, як правило, позитивний соціально-економічний ефект. Створення багатопрофільних виробничих зон може здійснюватися на основі існуючої виробничої бази з відповідним поповненням її національними й іноземними інвестиціями. Це буде сприяти розвитку експортного потенціалу конкретного регіону і держави в цілому, рішенню проблем зайнятості. Незважаючи на достатність відпрацьованих загальних вимог до створення і функціонування СЕЗ різних типів, методологічну визначеність у більшості питань створення зон, перехід від намірів до практики виявився тривалим і важким. В Україні, по суті, створені тільки дві СЕЗ і 27 територій пріоритетного розвитку (ТПР). Кілька пропозицій розглядалося на урядовому рівні: "Чернігів-Північ" (1993), "Чоп-Інтерпорт" (1994), "Південна Пальмира" (1995), СЕЗ "Азов’є", СЕЗ "Порто-франко", "Южненска" в Одеській області (1995) і ін. Вони були відправлені адміністраціям на доробку з урахуванням зауважень Міжвідомчої комісії. Пропозиції з обґрунтуванням СЕЗ "Європа-центр" у Закарпатській області пройшли обговорення в Кабінеті Міністрів України (1993), але були відхилені Верховною Радою України як потребуючі доробки [4, c.81].

Що стосується СЕЗ “Інтерпорт-Ковель” у Волинській області, яка була відкрита 1.01.2000 на 20 років, метою її створення була облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ-Одеса, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, транспортно-виробничої інфраструктури. На території СЕЗ розміщуються переважно підприємства, які здійснюють операції по обслуговуванню транспортних вантажів, їх зберігання, сортування, надання фінансових транспортно-агентських послуг, торгівля. На території СЕЗ діє режим спеціальний митної зони.

У Львівській області засновані СЕЗ “Курортополіс Трускавець” та СЕЗ “Яворів”. В обох СЕЗ інвестиції мають бути не менш 500 тис. доларів США. Мета створення першої СЕЗ було стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, яка направлена на зберігання та ефективне використання лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму. Метою другої СЕЗ є створення умов для відновлення земель, які були зруйновані техногенним впливом активної підприємницької діяльності, збільшення обсягу товарів, які постачаються на внутрішній та зовнішній ринки. У першій зоні зареєстровано понад 17 суб’єктів підприємництва, у другій – 80. Фахівці пояснюють, що прикордонні з Польщею Яворівські гектари, де відкривають промислові об’єкти, сьогодні набагато привабливіші, ніж рекреаційний “заповідник” у Трускавці, де кошти інвестують у медицину та розвиток інфраструктури [19, c. 15; 18, с. 27] .

Що стосується процесу створення СЕЗ у Донецькій області, те тут створена досить широка нормативна база: 24 грудня 1998 р. був прийнятий Закон України "Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”, а також у 1998-1999 р. були прийняті і затверджені різні нормативні документи по створенню і розвитку СЕЗ "Донецьк" і територій пріоритетного розвитку у Донецькій області.

У згаданому Законі визначений порядок створення і функціонування в Донецькій області СЕЗ і введення на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності. Крім цього, у законі визначені основні цілі створення в Донецькій області СЕЗ:

- залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць і працевлаштування працівників, що вивільняються в зв'язку з закриттям, реструктуризацією гірничодобувних і інших підприємств;

- упровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв;

- розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;

- збільшення постачань на внутрішній ринок високоякісних товарів і послуг;

- ефективне використання природних ресурсів[9, c.8].

Слід зазначити, що, незважаючи на поповнення реєстру державних документів про спеціальні економічні зони як у Донецькій області, так і в Україні в цілому (у 1996 р. підготовлена нова редакція Закону "Про статус спеціальних (вільних) економічних зон"), економічна і правова готовність до створення СЕЗ стала слабкішою. Це стосується податкового, інвестиційного клімату і міжнародного визнання наших дій [7; 5, c.127].

3 Результати, проблеми, напрямки розвитку й удосконалювання діяльності вільних економічних зон

Перш ніж розглядати напрямки розвитку і шляхи удосконалювання діяльності вільних економічних зон, необхідно проаналізувати результати та проблеми, зв'язані з функціонуванням СЕЗ.

Щоб отримати повну картину діяльності СЕЗ в Україні, розглянемо результати діяльности деяких СЕЗ.

На території спеціальної економічної зони "Донецьк" в рамках реалізації інвестиційних проектів суб'єктами підприємницької діяльності:

залучено інвестицій обсягом 5,7 млн. дол. США (59% від передбачених проектами), у тому числі іноземних 2,4 млн. дол. США, вироблено продукції на суму 175,4 млн. грн., створено 537 робочих місця. У першому півріччі поточного року ці показники складають: інвестицій залучено на суму - 54 тис.дол.США, вироблено продукції на 75,6 млн. грн., створено 7 робочих місць.

сплачено до бюджетів 13,3 млн.грн., у тому числі у 1півріччі 2003 року 3,8 млн. грн. Одночасно ними отримано пільг в обсязі 301,8 млн. грн., з яких 21% складають пільги отримані за перше півріччя поточного року (62,7 млн.грн.). Сальдо отриманих пільг та надходжень до бюджетів від'ємне і станом на 01.07.03 складає -288 млн.грн.

За період реалізації проектів суб'єктами СЕЗ "Азов":

залучено