3. Чи збереже, на ваш погляд, Лондонський ринок цінних паперів лідиЩ руючі позиції в контексті інтеграційних процесів в Європі та введення спі-льної валюти? Порівняйте перспективи Лондонської та Франкфуртської фондових бірж.

ТЕМА 5 ^^

РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВИХ РИНКІВ **

НІМЕЧЧИНИ І ФРАНЦІЇ ^Н

'. -Ч^рри

Особливості функціонування акціонерних товариств та І

корпоративного управління у Німеччині. Роль комер- І

цінних банків на ринку цінних паперів. Місце фондо- і

вих бірж та утворених ними інституцій в організації і

фондового ринку країни. Специфіка побудови системи і

регулювання з огляду на федеративний устрій Німеч- І

чини. Взаємодія федеральних та місцевих органів. І

Види та форми випуску цінних паперів у Франції. Учасники! ринку цінних паперів. ГЇаризька фондова біржа. Органи регулю-1 вання фондового ринку. іЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНДОВИЙ РИНОК

Характерні сучасні особливості:

« ринок акцій незначний порівняно з обсягами економіки (крім Великобританії) внаслідок застосування універсальної бан-ківської системи;

* реформування ринку капіталу в зв'язку з інтеграційними процесами в ЄС, зокрема з введенням в обіг євро;

* проведення активних переговорів щодо об'єднання фондо-вих бірж, уніфікації правил, вимог, часу роботи і т. ін.;

* створення спільних торгових систем, зокрема торгівлі опці-онами ЕІЖЕХ (на базі німецької ОТВ);

* розбудова Європейського клірингового депозитарію «Євро-пейський кліринговий дім (ЕСН) (на базі «Седел» та «Німецька біржа — кліринг АГ»);

* створення європейського рейтингового агентства «Єврорей-тинг»;

* створення РЕ8СО — Європейської асоціації регуляторів ринку капіталів.

Подвійне членство у німецькій та швейцарській ф'ючерсних ЕІЖЕХ біржах і є прикладом реалізації нових стратегій. Обидві фондові біржі використовують єдину технічну платформу і ма-ють таким чином об'єднані сили у запровадженні технічного та організаційного злиття.

ЕІЖЕХ є однією з перших спільних біржових організацій з опціонної електронної ф'ючерсної торгівлі, яка охоплює дві юрис-дикції. Схожий стратегічний альянс було недавно укладено між Лондонською та Франкфуртською фондовими біржами.

РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ НІМЕЧЧИНИ

* Особливості організації ринку: |Ц

* особлива роль банків в економіці та на фондовому ринку; В

* цінні папери на пред'явника; Щ

* переважає ринок облігацій, насамперед державних;

* певна недовіра населення до акцій;

* обмеження на придбання контрольних пакетів, практична відсутність «ворожих» поглинань.

Лише 6 % населення Німеччини володіє акціями.

* У Німеччині існують вісім фондових бірж: у Франкфурті, Дюссельдорфі, Берлині, Гамбурзі, Ганновері, Мюнхені, Бремені,Штутгарті. Найбільшою є Франкфуртська фондова біржа (ФФБ), на яку припадає понад 75 % всієї біржової торгівлі. Згідно з ні-мецьким законодавством фондова біржа є установою публічного права — некомерційною організацією. Члени біржі розподіляють-ся на три категорії: банки, офіційні маклери (КигзтаШег) та віль-ні маклери (РгеітаШег). У цілому на біржі домінують три най-більші німецькі банки: Дойче банк, на який припадає 1/3 всього обігу ФФБ, Дрезднер банк та Коммерцбанк. Перші два на почат-ку 2000 р. оголосили про злиття, внаслідок чого може утворитися одна з найбільших фінансових установ у світі.

Усі біржі об'єднані в Акціонерному товаристві «Німецька бір-жа АГ». У статутному капіталі товариства 80 % належить бан-кам, 10 % — біржам, 10 % — маклерам.

Основними завданнями товариства є:

* об'єднання провідних інститутів фондового ринку в єдину систему;

* створення торговельно-інформаційних систем;

* використання єдиної депозитарно-клірингової установи.

Центральний депозитарій «Німецька біржа — кліринг АГ» — дочірнє підприємство «Німецька біржа АГ». Сьогодні в рамках європейських інтеграційних процесів розпочалось його об'єднан-ня з депозитарієм «Седел».

Основний фондовий індекс — ОАХЗО.

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ*

Біржове право Німеччини є федеральним, хоча нагляд за його виконанням входить до компетенції земельних урядів.

У 90-х роках у Німеччині змінилися уявлення про регулюючі механізми ринку цінних паперів. «Якби в Німеччині діяли такі ж жорсткі правила щодо зловмисників, як у США, — зазначив один з американських брокерів на початку 90-х років, — то всі німець-кі торговці цінними паперами давно сиділи б за ґратами».

Після зняття кордонів на пересування капіталів в об'єднаній Європі було потрібно привести національне законодавство у від-повідність із загальноприйнятими європейськими юридичними нормами (директивами Європейського Союзу). У 1994р. було ухвалено Закон про торгівлю цінними паперами, в якому впрова-джені положення про заборону операцій з цінними паперами з використанням інформації, ^невідомої широкому загалу. Внаслі-док прийняття Закону був створений федеральний орган — Ко-місія з цінних паперів (ВА\Ґе), що налічувала в середині 1999 р.понад 150 працівників, основним завданням яких є боротьба з використанням інсайдерской інформації на ринку цінних папе-рів. Порушники (інсайдери, що використали інформацію в кори-сливих цілях) можуть бути ув'язнені на термін від 1 до 3 років.*

Згідно із Законом 1994 р. до компаній, які здійснюють опе-рації з цінними паперами, висуваються такі вимоги:

1) вести операції в інтересах своїх клієнтів на належному професіональному рівні, надійно та ретельно;

2) долати конфліктні ситуації і турбуватись про те, щоб при неминучості конфлікту інтересів доручення клієнта було викона-но з максимальним урахуванням інтересів останнього;

3) доводити до відома клієнта інформацію щодо виду та обся-гів майбутньої угоди у тій мірі, в якій вона необхідна для забез-печення його інтересів.

У той же час таким компаніям забороняється давати клієнтам рекомендації щодо купівлі-продажу цінних паперів або дерива-тивів, якщо вони не узгоджуються з інтересами клієнтів, уклада-ти угоди за власний рахунок на підставі відомостей, які отримані з клієнтських доручень та можуть нанести збитки цим клієнтам.

Права акціонерів у Німеччині закріплені у Законі про акціоне-рні товариства, в якому обумовлюється право акціонерів на отри-мання інформації про діяльність товариства від Ради директорів. Усі німецькі акціонерні товариства зобов'язані публікувати річ-ний звіт, що має обов'язково містити звітність про прибутки і збитки, баланс, опис діяльності за рік, звіт Спостережної ради