Базисна ціна залежить від властивостей сорту та якості товару. Це слід ураховувати, визначаючи фактичну ціну продажу з використанням різ-них знижок і надбавок, що можуть мати грошові та натуральні показни-ки оцінки.*

Плинні ціни. Встановлюються угодою партнерів залежно від умов біржових котирувань, рівня інфляції* та інших чинників, що впливають на ціни. Умови можливої зміни плинної ціни мають обумовлюватись в угоді із зазначенням розміру змін.

Залежно від суб'єкта встановлення.*

Ціна продавця. Встановлює й контролює виробник товару.*

Ціна покупця. Виникає на звичайному ринку під впливом попиту та пропозиції.*

Номінальна ціна. Публікується в різних прейскурантах, довідни-ках, біржових котируваннях. На неї орієнтуються продавці та покупці при укладенні угод.

Біржові ціни. Діють на біржах і згідно з ними укладаються відпо-відні угоди. До них належать такі ціни: ф'ючерсних угод; опціонних угод; продавця; покупця;

біржових котирувань; оплачені. Транспортні тарифи:*

наземних видів транспорту (автомобільний, залізничний, гужовий);*

водних видів транспорту (річковий, морський, поромний, сплав-ний);*

повітряних видів транспорту.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

І. Роль ціни як складової ринковрґ'економіки.

2. Місце ціни та їїзначенняв^озширеному відтворенні.

3. Принципи ціноутворення та їх зміст.

4. Умови ефективногр'здійснення процесу ціноутворення в суспільстві.

5. Зміни напрям^ута характеру ціноутворення залежно від типу ринку.

6. ФункціГцГн і їх зміст.

50

Глава 2

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ

ЗА ЦІНАМИ З БОКУ ДЕРЖАВИ

Характерною ознакою ринкової економіки є вільні відносини між суб'єктами господарювання та вільне ціноутворення. Однак у будь-якій державі навіть j розвиненою ринковою економікою абсолютно вільного ціноутворення не може бути.

По-перше, діють об'єктивні економічні закони, що обмежують ціни. З одного боку, будь-який виробник або реалізатор не може запропонува-ти ціну на свій товар, що буде нижчою за вартість сировини, матеріалів, комплектуючих, робочої сили, непрямих витрат, тобто нижчою за собі-вартість. З іншого боку, об'єкти ринку не можуть встановлювати ціпу, що перевищуватиме попит, тобто таку, за якою споживач може придбати цей товар. Якщо ці вимоги не виконуються, виробник може не відшкоду-вати коштів, які вклав у виробництво продукту.

По-друге. В умовах ринкової економіки діє система саморегулюван-ня цін. Так, виробник не зацікавлений встановлювати надто високі ціни, тому що це об'єктивно зменшує обсяги реалізації його продукції й отри-маний прибуток. В умовах конкурентного ринку постійно точиться бо-ротьба за ринки збуту, і виробники, аби вийти переможцями, змінюють ціни на свої товари. Це дуже складний процес, що має правила, норми, яких повинні дотримуватися всі суб'єкти ринку.

По-третє. У будь-якій державі (з розвиненою ринковою економікою чи з командно-адміністративною системою) державні органи впливають на процеси ціноутворення. Так, в Україні нині діють різні ціни залежно від ступеня регулювання: фіксовані, регульовані, вільні, індикативні.

Більшість країн мають так звану змішану економіку, що базується на ринковій конкуренції та макроекономічному регулюванні з боку держа-ви. Загалом перехід будь-якої держави до ринкових відносин у кінцево-му підсумку сприяє розвитку економіки. Однак при цьому збільшується

** ч*.

31

кількість кризових ситуацій. Тому держава повинна втручатись в еко-номічні процеси з метою пом'якшення наслідків негативних явищ. Впливаючи на ціни, держава намагається зменшити циклічні коливання процесів виробництва та реалізації, а т?кож перерозподілити фінансові ресурси між галузями, підприємствами. Загалом такий вплив має анти-кризовий характер.

Однак державний вплив на ціни здійснюється не лише через систему ціноутворення, а й шляхом регулювання ставок оподаткування, відсотко-вих ставок за кредити, розмірів орендної плати, зменшення окремих вит-рат підприємства тощо.

Особливе значення має антимонопольне регулювання, яке передбачає вжиття різних заходів у разі порушення підприємствами ділових відно-син, а саме:*

дискримінація щодо інших підприємств;*

відмова надавати знижки окремим клієнтам, особливо посередни-кам і підприємствам роздрібної торгівлі;*

встановлення будь-яких примусових умов при укладенні договорів на постачання товарів, сировини, що наперед неприйнятні для спо-живача (у роздрібній торгівлі така ситуація може виникнути під час продажу товарів у наборі);*

примушування підприємств, які купують товари, купувати їх лише у конкретного виробника, неможливість укладати угоду з іншими, тобто обмеження конкуренції;*

пропонування демпінгових цін;*

відмова постачати товари окремим підприємствам-реалізаторам;*

повний контроль за встановленням ціни виробника в роздрібній

торговельній мережі на всій території.

За таких умов лише антимонопольні комітети можуть приймати відповідні рішення та припиняти цю практику. Мета державного регулювання цін:*

забезпечення такого співвідношення між монополією та конкурен-цією, яке б не призводило до руйнівних наслідків для економіки, здійснення соціальної політики держави та захист окремих верств населення;*

стримування інфляційного підвищення цін через запровадження заходів, які б усували причини його виникнення. Основною причи-ною необгрунтованого підвищення цін на продукцію державними підприємствами є їх монопольне становище. Як наслідок виникає дефіцит товарів, підвищуються ціни на сировину та паливо, зникає звичайна конкуренція;

32*

соціальний захист населення, тобто диференційований підхід до встановлення чи змін роздрібних цін на окремі товари або послуги. Це здійснюється з урахуванням ролі товарів у формуванні реаль-них доходів населення, у забезпеченості продуктами (насамперед першої необхідності) різних груп і верств населення, які мають різ-ний рівень доходів. Особливо це стосується пенсіонерів, дітей до-шкільного та молодшого шкільного віку, інвалідів І, II груп та ін. Такі заходи можуть передбачати надання пільг на житлово-кому-нальні послуги, проїзд у транспорті тощо;*

формування нового попиту населення та культури споживання зав-дяки встановленню знижених цін, податкових пільг на товари, об-сяги реалізації яких держава прагне збільшити. Ця проблема роз-в'язується зменшенням податків для виробників, наданням дотацій на продукцію, гарантуванням виробникові збуту продукції через свої підприємства торгівлі;*

запобігання споживанню соціальне шкідливих товарів або тих, що можуть загрожувати життю та здоров'ю людини.

2.2. МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО

РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН В УКРАЇНІ

Мета державного регулювання цін у будь-якій країні залежить від ба-гатьох чинників: національних особливостей; кліматичних умов; наяв-ності сировини, матеріалів; політичної ситуації у