один конкретний ринок, а й вийти на інший. При цьому ціна на певний товар має бути нижчою за ціну альтернативного товару, що вже реалі-зується на ринку.
Крім того, варто зважати на характер ринку. Якщо на ньому діє один виробник, ціна майже не залежить від еластичності попиту. Коли на рин-ку олігополія або конкуренція, важливу роль відіграє еластичність попи-ту, й у цьому разі ціна буде гнучкою. Зі зростанням конкуренції підпри-ємець взагалі може відмовитися від просування товару на ринку.
Перехід до наступної стадії життєвого -циклу товару — стабіль-ності— відбувається непомітно. На цій стадії найважливіші ринки збу-ту вже освоєні. Поступово знижуються й темпи розширення виробниц-тва. Для залучення нових споживачів слід докласти додаткових зусиль, тобто створення нового попиту потребує додаткових витрат. ялі На Дій стадії велике значення має ціна, а надто її залежність від ела-ртичності попиту. При вищих цінах цінова еластичність більша, ніж при нижчих. Оскільки якість товару в основному вже задовольняє спожи-вачів, зменшуються й витрати виробництва, а загалом і ціна. На цій
45
ЗМЄНШУЮТЬСЯ- Р ку' а ТОМУ можливостіскоротити виробництво. Пропозиція знижується до рівня попиту на то-
Коли
°К
вар' J політика Ціноутворення стає незалежною. Співвідношення попиту
завдяки д Ь Насичений> освоїти його нов ' .
воленні пе ЄНЦ1ац"_безпосеРедн..з продукту 1ЈЄГМе.НТ[і можна лише та пропозиції, тобто ціна рівноваги, досягається дослідно. Проте стійко-
спппмпмг * ИИХ ПОТРЄ° споживачів Оди™ л, УТЬ И полягає в задо- Го співвідношення досягти не вдається, виробництво та збут старого ви-
. скорочуються. иовий попит. Під. Цінова політика підприємства базується нарізних принципах. Роз-
-j.——.^oaiMMe ПрИбуТОК ВІД рЄЗ-
, ,. „ ~,.Huuy. це відбувається тоді, коли фірма виробляє товар, що не має аналогів. Якщо підприємство є монополістом, то його прибу-ток складатиметься з прибутку від реалізації обох товарів одночасно — і дІкЬепр"'"'"""---зго, і старого. Якщо на ринку діють олігопольні під-j мають погоджувати ціни між собою, адже інакше це
є виробництво Р»"ку товарів ста. більш
в"сувають до томр
З°СТаТ MC'"U"M"
............ по-
гапня. Об'єктивно ри-відбувається через те, що попит на доходи споживачів збільшуються ' "і" <>'—-*--'** певний зростання
_,-..*.. .iwHHi на певний
-._ ^Kvywiuui .меншими темпами порівняно з темпами зростання доходів на душу населення. Знижується й цінова еластичність попиту. Оскільки зміна попиту здебільшого досягається без зниження цін з боку виробника, можна сказати, що це відбувається під впливом зовнішніх чинників. Однак при цьому треба враховувати, що збільшення доходів споживачів може зумовлювати підвищення цін.
Доходи населення можуть збільшуватись також за рахунок збільшен-ня заробітної плати працівників, що призводить до збільшення витрат і собівартості продукції, а також підвищення ціни товару. При цьому збільшення заробітної плати загалом не супроводжується зростанням -ефективності в галузі. Зрештою вона втрачає значення в rnrrmrro~~- — масштабі, і капітал перехолитк пг. ,,—--
ЩС
_.... .,с* MDUIO висока, с-.„^„г, iwDup ще реалізується. Треба враховувати також консервативність споживачів. Якщо виробникам но-вого виробу вдається зменшити витрати виробництва, то попит і обсяг реалізації старого товару зменшуються. У цьому разі виробник старого товару має знизити ціну на свій товар, однак його можливості на цій стадії обмежені, а тому єдиний вихіп —
46
1. Забезпечення відповідності напрямків і змісту цінової політики напрямкам і змісту економічної політики підприємства загалом. Цінова політика є складовою загальної економічної політики підприємства, тому мета та завдання їх мають бути однакові, причому цінова політика залежить від економічної політики підприємства. Крім того, цінова полі-тика має доповнювати і конкретизувати економічну політику підприєм-ства з урахуванням насамперед життєвого циклу товару та підприємства.
2. Цінова політика мас формуватись з урахуванням кон'юнктури ринку відповідних товарів і змін, що відбуваються. Це дає змогу визна-чити відповідний сегмент ринку, на якому діє виробник, характер зміни цього сегмента та цін, що йому відповідають.
3. Цінова політика має розроблятись виходячи з видів і форм збуту, кількості каналів збуту, форми реалізації товарів кінцевим споживачам. При різних формах і напрямках реалізації цінової політики необхідно враховувати як споживачів (оптових посередників, роздрібні торговельні підприємства, населення), так і форми розрахунку за товар (попередня оплата, кінцева оплата, надання товарного кредиту), а також якість ви-робу.
4. Гнучкість політики ціноутворення. В умовах насиченості ринку, особливо споживчих товарів, виробник повинен швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку. Це досягається застосуванням різних знижок з ціни товару для різних споживачів. А це, у свою чергу, дає змогу зни-жувати ціну й підвищувати її стимулюючу роль в умовах ринкової еко-номіки.
5. Розробка цінової політики залежно від якості товару та ступеня його новизни для споживача. Це досягається використанням нових тех-нологій, нового обладнання. Але при цьому слід ураховувати об'єктивні причини, що призвели до збільшення собівартості та витрат виробницт-ва; зазначимо, що загальна тенденція має розвиватися в бік зменшення Ціни.
6. Урахування різних чинників, передусім зовнішніх, що не залежать від підприємства і впливають на його цінову політику. У цьому разі важ-ливо визначити ці чинники і спрогнозувати їх зміни в майбутньому.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ .____=____.*=
1. Характер обмежень цін в умовах ринкової'економіки.
2. Мета та завдання державного регулюваннядіїн.
/
3. Пряме державне регулювання цін та йр-гб зміст.
4. Непряме державне регулювання uijffa його зміст.
5. Економічні методи державного впливу на ціни та їх зміст.
6. Командно-централізовані методи державного впливу на ціни та їх зміст.
7. Методи державного регулювання цін у різних країнах світу.
Глава 4
МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ ТА ЇХ ЗМІСТ
4.1. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРАХУНКУ ЦІНИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Встановлення ціни є одним з найважливіших етапів цінової політи-ки підприємства. Однак насамперед необхідно проаналізувати