З метою подолання екологiчної кризи в країнi потрiбно здiйснити екологiзацiю виробництва. Екологiзацiя виробництва – це поступове розширення дії екологiчних прiоритетiв у виробничій дiяльностi, підвищення екологiчної освiченостi й свiдомостi управлiнського персоналу, поступове проникнення екологiчних нововведень у виробництво, екологiчна модернiзацiя виробництва.

Екологiзацiя виробництва може здiйснюватися рiзними шляхами: впровадженням рацiонального природокористування (заощадження природних ресурсiв, економiя витрат сировини, палива та енергії тощо) та проникненням екологiчних нововведень у промисловiсть (виробництво продукцiї тривалого i багаторазового використання, споживання вiдновних природних ресурсiв взамiн невiдновних, комплексне перероблення сировини та утилiзацiя вiдходiв виробництва i споживання, мiнiмiзацiя розсiюваних i невiдновних вiдходiв, використання нетрадицiйних джерел енергiї тощо).

Одним iз основних шляхів екологiзацiї промисловостi є вдосконалення i модернiзацiя технології виробництва, в тому числi уловлювання викидiв, комплексне перероблення стiчних вод i вiдходів та використання продуктiв перероблення як вторинної сировини, тобто перетворення забруднювальних речовин на кориснi продукти. Другий напрям екологiзації виробництва полягає в очищеннi викидiв i стокiв вiд забруднення i третiй – це виробництво обладнання та устаткування для здiйснення екологiчно безпечних („зелених”) технологiй. Очiкують, що останнiй напрям, пов’язаний з виробництвом устаткування для „зелених” технологiй, набуватиме дедалi бiльших масштабiв у промисловостi розвинених країн.

Модернiзацiю виробництва потрiбно здiйснювати на основi системно-екологiчного механiзму. Пiд останнiм розуміють процес, що вiдбувається мiж вихiдним i завершальним еколого-економічними станами виробничої системи, з урахуванням поставлених цiлей екологiчної модернiзації виробництва. Отже, в результатi екологiзацiї виробництва отримують модернiзовану модель з полiпшеними еколого-економiчними характеристиками яка може бути одержана лише завдяки застосуванню системного пiдходу та екологiчного менеджменту.

На основi комплексного аудиту, який включає обстеження промислової дiлянки, прилеглої місцевостi, вiдходiв та системи екологiчного менеджменту тощо, розпочинають процеси екологiзації виробництва з формулювання завдань та розроблення програми. Пiсля цього перехiд вiд вихідної до кiнцевої, або модернізованої екологiчної моделi здiйснюють шляхом екологічного iнжинiрингу та екологiчного маркетингу модернiзацiї дiючого технологiчного процесу. В результатi у виробництво впроваджуються „зелені” технологiї, тобто екологiчно безпечнi технології, що забезпечують випуск екологiчно безпечної продукцiї. Отже, за допомогою екологiчного аудиту розробляють програму екологiчного та технiчного оздоровлення виробництва за допомогою екологiчного маркетингу – управлiнськi й технологiчні рiшення, спрямовані на виконання запропонованих заходiв, за допомогою екологiчного iнжинірингу здiйснюють впровадження всiх запланованих заходiв у виробництво.

Таким чином, екологічний інжиніринг – це еколого-iнженерна дiяльнiсть, що має на метi технiко-еколого-економiчне обгрунтування комплексу заходiв та їх виконання, якi спрямованi на „зелену” модернiзацiю виробництва. У процесi екологiчного iнжинiрингу проводять технологiчнi дослiдження на пiлотному устаткуваннi. Наприклад, перевiряють технологiчнi рiшення щодо очищення газодимових викидiв, стiчних вод або перероблення вiдходiв виробництва. Це можуть бути також дослiдження рiзних процесiв удосконалюваної технології з метою зменшення витрат сировини, енергії, викидiв, стокiв та вiдходiв виробництва.

Основними завданнями екологiчного iнжинiрингу є:

проведення пошуку на ринку „зелених” технологiй вiдповiдних технiчних рiшень, здатних задовольнити можливiсть виконання програми екологiчної модернiзацiї підприємства;

еколого-економiчне обгрунтування запропонованої програми екологiзацiї виробництва;

проведення необхiдних технологiчних дослiджень на пілотних установках щодо доцiльностi використання запропонованих для модернiзацiї технiчних рiшень (очищення стокiв i викидiв, перероблення вiдходiв тощо);

розроблення програми впровадження „зеленої” технології в дiюче виробництво (програми екологiчної модернiзації виробництва);

організація виконання програми впровадження „зеленої” технології;

екологiчне навчання персоналу пiдприємства;

виробництво екологiчно безпечної продукцiї та продуктiв.

Екологiчне навчання персоналу пiдприємства проводиться на всiх етапах екологiчної модернізації. Воно має на метi реалiзацiю програми екологiзації виробництва за умови досягнення бажаного ефекту при найменших витратах. Екологiчне навчання пiдвищує iнтелектуальний потенцiал пiдприємства та забезпечує свiдоме ставлення персоналу до вирiшення екологiчних завдань модернiзації виробництва.

Екологiчна паспортизацiя пiдприємств та iнших господарських об’єктiв є одним iз ефективних перспективних заходiв охорони навколишнього природного середовища. Екологiчний паспорт пiдприємства належить до його основної проектно-технологiчної документації. Поряд з технологiчним регламентом вiн повинен бути на кожному пiдприємствi. У цьому документi наведено данi, що характеризують взаємовiдносини пiдприємства з довкiллям.

У першiй частинi паспорта наводяться загальнi вiдомостi про виробництво: назва пiдприємства та вироблюваної продукцiї, район розташування, його потужнiсть, займана площа, кiлькiсть працюючих та основнi витратнi величини споживаної сировини, води, енергiї, палива, пари, повiтря тощо, а також вiдомостi про споживану сировину, джерела водо- i теплопостачання, короткий опис технологiчних схем виробництва основної продукції, технологiї очищення газодимових викидiв в атмосферне повiтря та стiчних вод, оборотнiсть, зберiгання, транспортування та вилучення твердих вiдходiв (назва, кiлькiсть, хiмiчний склад та деякi основнi властивостi, технологiя перероблення або складування), утримання примiщень i споруд, плани дiй в аварiйних умовах, небезпечнi матерiали (в тому числi й радiоактивнi), вiдомостi про кращi альтернативнi технологiї, що застосовуються на iнших пiдприємствах країни чи свiтової практики i завдають меншої шкоди довкiллю. Характеризується також санiтарно-захисна зона пiдприємства (величина зони, прилеглi об’єкти, її оформлення).

У другiй частині паспорта вiдображенi заплановані природоохороннi заходи iз зазначенням конкретних термінiв, виконавцiв, обсягiв i витрат, питомих i загальних газодимових викидiв в атмосферне повiтря i скидiв стiчних вод та вiдходiв виробництва до i пiсля впровадження кожного заходу.

Екологiчнi паспорти дають змогу зробити аналiз екологiчного стану на пiдприємствi та навколишнього природного середовища в регiонi, порiвняти технiко- i еколого-економічні данi з даними iнших пiдприємств, що характеризуються кращими природоохоронними заходами. Одночасно можна оцiнити й ефективність застосованої технологiї, повноту використання сировини й палива, ефективнiсть технологiї очищення стiчних вод i газодимових викидiв та перероблення вiдходiв виробництва. Можна також зробити еколого-економiчну оцiнку збиткiв