організації, проектування і виготовлення, визначення системи контролю.
Наступним етапом є організаційно-економічна і матеріальна підготовка виробництва. Організаційна підготовка пов’язана з перебудовою організації виробництва і праці, що викликано переходом на виробництво нових видів продукції. Вона складається з:
розрахунку нормативів організації виробництва;
проектування нових виробничих структур;
удосконалення спеціалізації виробничих підрозділів;
організації трудового режиму.
Економічна підготовки передбачає планування і стимулювання процесу виробництва та включає в себе:
розробку виробничих програм для підприємства;
розрахунок виробничої потужності;
розробку систем стимулювання виробництва;
визначення економічного ефекту від впровадження нової техніки.
Матеріальна підготовка виробництва включає комплекс заходів щодо забезпечення виробництва матеріальними та паливно-енергетичними ресурсами. В складі матеріальної підготовки виробництва можна виділити такі основні елементи:
організація підготовки зовнішньої кооперації та поставок;
підготовка комплекту постачальницької документації;
складання заявок, розрахунок потреб в різних видах ресурсів;
безпосередня заготовка різних видів ресурсів, які є необхідними.
Кінцевим етапом підготовки виробництва є організація винахідництва і раціоналізації на підприємствах. В результаті розширення і зміцнення в останні роки науково-технічного співробітництва з іншими країнами все більшого значення на підприємствах набуває організація патентно-ліцензійної роботи. Значну роль у вирішенні питання про патентування відіграє ступінь розробки винаходу, його значимість, кон’юктура ринку.
Всі перелічені етапи є дуже важливими при організації підготовки виробництва і лише їх сукупність визначає рівень ефективності підготовки виробництва.
Основні принципи раціональної організації та підготовки виробництва.
Взаємозв’язок науки, техніки і виробництва представляє собою безперервний у часі процес послідового перетворення одного і того ж предмету праці, що проводяться в різних стадіях його життєвого циклу в різних формах: знання, модело-натуральний об’єкт. Тому для забезпечення якнайшвидшого освоєння досягнень науки і техніки треба дотримуватись наступних принципів:
принцип системності передбачає чітке визначення мети системи, її складу, структури та засобів забезпечення, розуміючи під системою процес підготовки виробництва;
принцип сумісності стосовно системи підготовки виробництва означає забезпечення інформаційної, технологічної, технічної та організаційної взаємодії всіх складових елементів, а також забезпечення сумісності системи підготовки виробництва з іншими компонентами виробничої системи;
принцип керованості означає, що цільова функція управління системою підготовки виробництва повинна бути виражена через такі параметри, які забезпечили б планування, облік контроль та регулювання цієї системи;
принцип наступності означає можливість і необхідність діалектичного зв’язку при виборі компонентів та формуванні структури об’єкта розробки, при якому максимально утримуються всі прогресивні науково-технічні рішення. Нові рішення включаються в об’єкт в такому обсязі, який необхідний в нових умовах.
Додержання цих принципів є вирішальною умовою перетворення системи комплексної підготовки виробництва в структурно та функціонально завершений механізм самовдосконалення системи, розвиток якої стимулюється все зростаючими потребами та вимогами споживача щодо якості вироблюваної продукції.
Характеристика показників для оцінки рівня підготовки та організації виробництва на Долинському УБР.
Розглянемо систему показників для оцінки рівня підготовки виробництва на буровому підприємстві. Почнемо аналіз з організаційної підготовки виробництва. Даний етап підготовки пов’язаний з перебудовою організації виробництва, впровадженням нових досконаліших видів продукції. Це цілий комплекс заходів по зміні виробничої структури та організації нових виробничих місць. За характером роботи організаційну підготовку виробництва можна розбити на такі складові частини:
розрахунок нормативів організації виробництва;
проектування нових виробничих структур;
організація трудового режиму;
удосконалення спеціалізації виробничих структур.
Для оцінки ефективності організаційної підготовки виробництва використовують наступну систему показників:
Рівень пропорційності виробництва можна охарактеризувати коефіцієнтом пропорційності, що визначається у вигляді відхилення пропускної здатності (потужності) по кожному етапу від запланованого режиму роботи:
, (2.1)
де m – кількість етапів;
- пропускна здатність окремих етапів в прийнятих одиницях виміру;
- обсяг виробництва по плану в прийнятих одиницях виміру.
Рівень паралельності виробничого процесу можна визначити коефіцієнтом паралельності за формулою:
. (2.2)
В таких випадках, коли процеси складаються з багатьох часткових процесів, формула (2.2) набуває виду:
, (2.3)
де - тривалість виробничого циклу або його окремих етапів при паралельному виконанні робіт;
- розрахункова (фактична) тривалість циклу при умовах, що склалися;
m – кількість етапів робіт (часткових процесів).
Рівень прямоточності характеризується оптимальним розміщенням робочих місць у виробничому процесі і величину затрат часу на транспортні операції та визначається у вигляді коефіцієнта прямоточності за формулою:
, (2.4)
де - тривалість транспортних операцій в процесі (циклі);
- загальна тривалість виробничого циклу;
m – кількість транспортних операцій.
Важливим завданням організації підготовки виробництва є максимальне скорочення перерв, що виникають між окремими технологічними операціями або процесами. Для характеристики цієї роботи можна використати коефіцієнт безперервності , що визначається формулою:
, (2.5)
де - тривалість технологічної частини виробничого циклу.
Одна з передумов раціонального використання всіх елементів процесу виробництва є його ритмічність – це і є повне завантаження обладнання, нормальна його експлуатація, раціональне використання матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів.
Рівень ритмічності можна охарактеризувати коефіцієнтом ритмічності, який визначається за формулою:
, (2.6)
де А – щоденне відхилення недобуреної проходки;
В – плановий випуск продукції;
t – тривалість планового періоду.
Важливим показником, що характеризує рівень організації підготовки виробництва є надійність виробничого процесу, що визначається за формулою:
, (2.7)
де - час чекання експлуатації;
- сумарний час роботи.
Слід використовувати і специфічні показники, серед яких коефіцієнт експлуатації свердловин, коефіцієнт використання фонду свердловин, тривалість міжремонтного періоду свердловин, тривалість циклу спорудження свердловин та його окремих елементів.
В значній мірі видобуток нафти і газу залежить від фонду свердловини, його зміни і степеня використання, а також технічного стану експлуатаційного обладнання.
Саме технічний стан діючого фонду свердловин і визначає їх міжремонтний період (МРП), який характеризує не тільки організацію ремонтного обслуговування на підприємстві, але й в певній мірі техніко-технологічну підготовку виробництва. Цікавим з точки зору організації підготовки виробництва на даному підприємстві є цей показник ще й тому, що він характеризує в загальному діяльність допоміжних підрозділів підприємства, які забезпечують виконання основних