В робочому залі встановлюємо робочі місця для роботи.

Кольорова гама в перукарні повинна бути виконана у пастельних тонах (блідоголубий, салатовий, лимонний, світлосірий). В перукарні повинно бути з метою реклами – вітражі на вітринах, для інформації із напрямів моди мають бути картини живопису, зелені посадження. В залі відвідувачів встановлюємо півпряму мебель і журнальні столики з журналами.

Не маловажним для клієнтів є акустика, гучна музика втомлює і майстра і клієнта. Не мають бути непотрібні голоси розмови між майстрами.

Температура виробничих приміщень має бути 180-200 оС, для того щоб перукарі могли продуктивно і якісно працювати.

Робота перукаря пов’язана із напруженням зору, тому робоче місце повинно бути добре освітлене. Виходячи із цього, в перукарні встановлюють вікна вітринного типу. Перукарня працює у дві зміни, і в другій половині дня робочі зали освітлюють люмінісентними лампами (лампи денного освітлення), які не виділяють додакового тепла. Для освітлення робочих місць в тому випадку, коли природнє світло освітлює дзеркало, а не обличчя клієнта, встановлюють на стіні висячі лампи, бажано з лівої сторони дзеркала, щоб їхнє світло освітлювало голову клієнта.

Санітарно-технічне обладнання перукарень. Робота перукаря пов’язана з великим використанням гарячої і холодної води, тому в перукарні може бути подача води – централізовано, або місцевим способом. Для цього встановлюють умивальники із водозмішувачами. Використовуючи хімічні речовини люди вдихають випари сірководню, щоб цього не було у перукарні повинна бути вентиляція – у вигляді вентиляторів (приточно-витяжна), або відкрите віконечко. Утеплення виробничих приміщень може бути централізованим або місцевим. Централізованим – батареї, подачі гарячої води.

Робоче місце перукаря обладнюється туалетним столом і кріслом. Існує багато різних перукарських туалетних столів. Звичайно це столик облицьований пластиком із вмонтованого в нього раковиною або без неї. В столику є висувні шухляди для інструментів, пристрої, парфумерія і білизна. Над столиком установелно прямокутне або овальне дзеркало розміром не менше 60х100см.

Перукарське крісло повинно мати напівм’яке сидіння із спинкою і підлокітчиками, оббивку з водонепроникних матеріалів, воно має вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб крісло було обкладано вантажепідйомником, щоб можна було підіймати і опускати його має бути підставка для ніг.

Розташування туалетних столиків і крісел в робочому залі перукарні може бутирізним в залежності від площі приміщення та його форми. Головна умова, яка мусить бути виконана при розміщенні устаткування – дотримання встановлених відстаней між кріслами. Робоча зона перукаря не повинна бути відділена вертикальної осі крісла більш, ніж на 90см. мінімальна відстань між осями двох крісел 180см. Якщо робоче крісло розташовано до стінки, відстань між ним істінкою має бути неменше 70см. На кожне робоче місце перукаря за стаціонарними нормами відводиться не менше 4,5 м2 площі. На робочому столі необхідно розмістити у певному порядку (справа на ліво) предмети туалету: спиртівку, ватницю, бочку з дез. розчином, пудреницю, флакон з перекиснем водню і т.д. Чим частіше використовується в роботі даний предмет, тим ближче до майстра він має знаходитися.

По закінченні робочого дня туалетний стіл і все приладдя треба протирати 5% розчином хлороміну.

Перед обслуговуванням кожного клієнта перукар мусить ретельно вимити руки з милом.

До резенфікації перукарень та санвузлів застосовують хлорне вапно, протираємо вологою ганчіркою змоченою в розчині хлорного вапна.

Перед початком роботи майстер-перукар повинен підготувати робоче місце до прийомувідвідувачів. При підготовці треба переконатися в наявності потрібних інструментів, продезінфікувати їх розкласти у певному порядку первірити справність, підготувати необхідну кількість білизни, воду, парфюмерію, препарати. Під час усіх робіт по обслуговуванню відвідувачів у перукарнях майстер повинен застосувати білизну, яка оберігає одяг клієнта ві попадання на нього використовуваних речовин, інастриженого волосся. Це пенюари, рушник, серветкиі пелерини.

Технологія виконання модельних стрижок по методу тупого зрузі.

Стрижка – це викорчування волосся. Процес стрижки складаєтья з методів, операції, зрізів, певного фасону.

До стрижок по методу тупого зрізу, виконується по відповідному взірцю і вимагає таких технічних вимог.

1) чисто вимите вологе волосся.

2) волосся розділяємо на окремі зони, скручуємо в джгути.

3) по краю росту волосся, по окружності голови загинаємо тонкі пасма волосся.

4) виконуємо окальтовкою силует майбутньої стрижки.

5) пасма змоченні будуть контрольними у виконанні стрижки.

Для прикладу візьмемо срижку по методу тупого зрізу “Російська”.

Стрижка “Російська” дуже проста і легка у виконанні. Все волосся стрижемо під кружок, причому, з боків його стрижуть на рівні мочки вуха, або з урахуванням бажання клієнта.

Стрижка виконується в такому порядку:

Майстер, стоячи позаду крісла, розділяє волосся прямим проділом від середини лоба до маківки, потім його розчісують униз і починають підрізати прямою лінією з лівого боку потилиці.

Стригти волосся треба прядками, дотримуючись рівня першої прядки. Щоб волосся підстригти рівно і не розділялося під час стрижки його притримують долонею лівої руки, злегка злегка притискаючи до щоки.

Для стрижки волосся правої сторони майстер переходить на правий бік і починає стригти від обличчя до потилиці. Волосся потиличної частини голови підрізають рівно, причому краї повинні мати товсту обрублену грань. Коли ми підстригли нам треба перевірити якість стрижки, всі нерівності.

Стрижку “Російська” можна носити гладко зачісаною назад або з проділом – прямим чи бічним.

Принцип методу тупого зрізу полягає в тому, що всі наступні пасма волосся будуть дещо довшими від попередніх і тому закінчуючи стрижку все волосся буде закручуватись під низ.

Для художнього оформлення стрижки в зачіску досить використати круглу щітку – браж і феном висушити.