2. Ефективність виробництва

роцес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовую-чи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу-ги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого — такі чи такі результати виробниц-тва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його викорис-тання.

Ефективність виробництва — це комплексне відбиття кінце-вих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (про-дуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно дію-чим законом економії робочого часу, що є основоположною суб-станцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромад-ження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефек-тивності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктив-ності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

езультативність виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не варто тлумачити однозначно.

Необхідно розрізняти:

1) кінцевий результат процесу виробництва;

2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприєм-ства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.

Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробниц-тва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах;

Другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу вироб-ництва (виробничо-господарської діяльності підприємства) за пев-ний період часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності — прибуток (при-бутковість).

Важливо нагадати, що необхідні для одержання певного резуль-тату виробництва (діяльності) ресурси розподіляються на однора-зові (інвестиційні) та поточні, які витрачаються щоденно. Відповідні види ефективності виробництва (діяльності) виок-ремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (резуль-татів) господарської діяльності підприємства (організації). У зв'язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характерис-тику окремих видів ефективності.*

Економічну ефективність відображають через різні вартіс-ні показники, що характеризують проміжні та кінцеві резуль-тати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать: обсяг то-варної, чистої або реалізованої продукції; величина одержано-го прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.*

Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості ро-бочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкіл-ля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилен-ня інфляції, погіршання екологічних показників).*

Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний ре-зультат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства, унаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток).*

Коли ж виробництво продукції на даному підприємстві потре-бує додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві зв'язане з меншими експлуатаційними витра-тами або іншими позитивними наслідками діяльності, то кажуть про народногосподарську ефективність, тобто сукупний ефект у сфе-рах виробництва та споживання відповідних виробів (послуг).*

Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяль-ності підприємства (організації) за певний проміжок часу.*

Порівняльна ефективність відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору ліпшого з них; рівень порівняльної ефективності відбиває економічні та соціальні пере-ваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень (напрям-ку діяльності) проти інших можливих варіантів.

Абсолютна й порівняльна ефективність доповнюють одна одну. Визначення економічно найбільш вигідного варіанта господарю-вання завжди базується на зіставленні показників абсолютної ефек-тивності, а її аналітична оцінка здійснюється порівнянням запла-нованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їхньої динаміки за певний період.*

Первинна ефективність — це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації), запровадження прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів.*

Первинна (початкова) ефективність майже завжди примно-жується завдяки багатоспрямованому та багаторазовому викорис-танню названих заходів не лише на даному, а й на інших підприє-мствах, в інших сферах діяльності. Тоді можна казати про так зва-ну мультиплікаційну ефективність, яка виявляється здебільшого в кількох специфічних формах — дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супровідних мож-ливостей та акселерації.*

Дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господарсь-ко-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційно-го економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, унаслідок чого відбувається його мультиплікація наприклад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить три-валий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).*

Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у вироб-ничій сфері (наприклад одержання синтетичного волокна високої якості уможливило виробництво нових видів тканини, а відтак — нових видів одягу тощо).*

Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва чи діяльності (переконливий приклад — застосування економіко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

* У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'яв-ляються супровідні можливості з певним ефектом. Такі можли-вості виявляються у вигляді різних проміжних і побічних резуль-татів (ефектів), використання виробничих і побутових відходів тощо.*

У будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації (від лат. accelero — прискорюю), який означає прискорення темпів поширення і застосування якогось конкретного