Критичний розгляд запропонованих етапів показує, що при здійсненні аналізу структури інноваційно активних організацій можуть виникнути деякі складності, оскільки успіх в даному випадку передбачає розробку спеціальної статистичної інновації. На мою думку, в даному випадку також слід відмовитись від вимірювання інноваційної активності з допомогою вартісних показників, що пояснюється трудністю визначення критерію степені інноваційної активності для кожної організації регіону. Рішення проблеми вибору критерія може стати прийняття за проявлення інноваційної активності факту обороту на ринок інновацій.

Очевидно, що потребується пердчасна робота по організації ефективності людей даного ринку.

Розглянемо можливу модель ринку інновацій. Для більш детальної її оцінки необхідно розглянути основні економічні аспекти ринку інновацій. В якості їх виступають покупці (виробництво) і продавці (наука, виробництво) інноваційних ідей. З метою організації ефективної взаємодії покупців цілісно розділити останні на типи в залежності від присутності чи відсутності ідей і необхідного фінансування. При цьому можливі чотири випадки:

є ідея і фінансування;

є тільки ідея;

існують вільні фінансові ресурси, але не має ідей;

повна відсутність іна відсутність іня.

В якості основної мови спілкування між покупцями і продавцями на ринку інновацій мною пропонується використання загального класифікатора видів економічної діяльності. Ієрархічний метод класифікації дозволяє описати і закодувати без обмежень всі відомі види економічної діяльності. Крім того, до основного стандартизованого класифікаційного кода виду економічної діяльності можна добавити нестандартизовану частину кода на розгляд користувача. В якості додаткових критеріїв відбору взаємозв’язаних пар покупців і продавців можуть виступати інші види єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації. При цьому міри економічного стимулювання зі сторони регіональних владних структур також можуть бути прикріплені до конкретного коду інноваційної ідеї. В подальшому можна передбачити створення сприятливого інвестиційного клімату для певної категорії можливих партнерів.

Організаційно ринок інновацій може бути оформлений у вигляді регіонального центру сприяння інноваціям, які функціонуют автономно чи інтегровано в існуючих структурах керування науково-технічною та інноваційною діяльністю в якості додаткової функції. Крім того, принципово можлива інтеграція з уже діючими регіональними органами сприяння інноваційній діяльності, що представлена комісіями по інноваціях при регіональних адміністраціях, філіями дослідницького науково-консультаційного центру експертизи, координаційно-інформаційними центрами регіонів, центрами науково-технічних інформацій та деякими іншими.

Таким чином, в рамках запропонованої мною моделі ринку інновацій основними завданнями центру являються: 1) реєстр заявок покупців і продавців; 2) консультування у виборі сфери застосування кодів для інноваційної ідеї; 3) створення мережі взаємодіючих організацій у відповідності з інноваційним циклом конкретної ідеї; 4) сприяння конкурсному відбору зацікавлених організацій та інноваційних ідей; 5) моніторинг інноваційної активності організацій; 6) надання інформації всім зацікавленим користувачам.

Повернемось до другого етапу підвищення інноваційної активності організацій регіону, а саме, до розробки і застосування адресних мір активізації інноваційної діяльності окремих господарських суб’єктів через механізм оптимізації функцій регіональних органів влади. Очевидно, що для активізації інноваційної діяльності організацій регіона необхідно усунути якомога більше “вузьких” місць, що створюють перепони для ефективного розвитку останньої. В умовах запропонованої мною моделі ринку інновацій можливі наступні “вузькі” місця: по-перше, відсутність пропозицій інноваційних ідей (різної степені завершеності), по-друге, відсутність доступних джерел фінансування. Беручи до уваги ймовірний характер виникнення будь-якої інноваційної ідеї регіональним владним структурам доцільно сконцентрувати свою увагу на організації “дружньої” інфраструктури, що буде сприяти взаємовигідному співробітництву покупців і продавців на ринку інновацій. При вирішенні наступної проблеми, а саме, відсутності фінансування, можна використовувати весь накоплений арсенал засобів: від прямого бюджетного фінансування до побічних мір стимулювання інвестиційної активності економічних агентів.