оцінюється на " задовільно" , то при будь-якому рівні якості " процесу " в системі якості виходу, тобто якість рішення буде " задовільною".

Співставність альтернативних варіантів за перечисленими восьми факторами забезпечується, як правило, при обоснуванні технічних, організаційних або економічних заходів, направлених на покращення приватних показників цільової підсистеми системи менеджента (показників якості і ресурсоємкості продукції, організаційно-технічного рівня виробництва, рівня соціального розвитку колективу, проблем екології),а також розвитку забезпечуючої, управляємоъ або управляючої підсистем, покращення зв’язків з зовнішнім середовищем системи.

В кожному конкретному випадку альтернативні варіанти управлінського рішення можуть відрізнятися не по всім факторам. Задача спеціаліста, менеджера або особи, що приймає рішення, постає в проведенні комплексного аналізу конкретних ситуацій з метою забезпечення співставності за максимальною кількістю факторів. Чим менше врахованих факторів, тим менше точність прогнозу до ефективності інвестицій.

Основні правила забезпечення співаставності альтернативних варіантів управлінського рішення:

1) кількість альтернативних варіантів повинна бути не менше трьох;

2) в якості базового варіанта рішення повинен прийматися найбільш новий за часом варіант рішення. Інші альтернативні варіанти приводяться до базового за допомогою коректуючих коефіцієнтів;

3) формування альтернативних варіантів повинно здійснюватися на основі умов забезпечення

4) високої якості та ефективності управлінського рішення;

5) для скорочення часу, підвищення якості рішення і зниження витрат рекомендується ширше застосовувати методи кодування і

сучасні технічні засоби інформаційного забезпечення процесу прийняття рішення.

Розглянемо технологію забезпечення співставності варіантів за перерахованими вище 8 факторами.

Забезпечення співставності альтернативних варіантів за фактором часу здійснюється виходячи з посилання, що "сегодняшний рубль дороже завтрашнего". Володіючи сьогодні, наприклад, 100 умовними одиницями валюти і поклавши їх у банк на депозит, через рік вкладник буде мати за банківською відсотковою ставкою, що дорівнює 10% річних, 110 умойних одиниць, через два роки - 121, через три - 133,1 і так далі (за складними відсотками).

Для обліку фактору часу минулі витрати приводяться до майбутнього року запуску об"єкта в експлуатацію (або до року реалізації заходу, до розрахункового року) за допомогою помноження номінальних минулих витрат (Зн) на коефіцієнт накопичення (Кн), які визначаються по формулі

Кн = (1+а)1,

де:

а - ставка накопичення, частки одиниці;

1 - кількість років між роком вкладу інвестицій і роком пуску об"єкта в експлуатацію (роком реалізації заходу, розрахунковим роком).

Приведені до наступного періоду поточні витрати (3"п) визначаються за формулою

3Лп = Зн х Кн.

Приведені до поточного періоду майбутні витрати (3"п) визначаються за формулою

3"п = Зн/Ксі,

де Ксі - коефіцієнт дискотування.

Кс1 = (1+(і)1,

де сі - ставка дисконту, частки одиниці.

Сума накопичення за складними відсотками (Єн) розраховуються за формулою

Єн = 3Лп- Зн.

Сума дискотування Єсі розраховуються за формулою

Єсі = 3н-3п.

Приклад обліку фактору часу покажемо на даних, що приведені в табл.3.2.1.

Таблиця 3.2.1

Вихідні дані для обліку фактору часу при ставці накопичення,що дорівнює

ОД

Варіанти

інвестицій | Рік вкладу інвестицій |

Сумарні

інвестиції

1999р. |

2000р. |

2001р. |

2002-пуск

Зн |

Зп |

Зн |

Зп |

Зн |

Зп |

Зн |

Зп |

Зн |

Зп

Перший |

50 |

66,5 |

50 |

60,50 |

50 |

55 |

50 |

50 |

200 |

232,05

Другий |

- |

5 |

50 |

60,50 |

50 |

55 |

100 |

100 |

200 |

215,50

Третій |

- |

- | - | - | 50 | 55 |

150 |

150 |

200 |

205,00

Аналіз таблиці дозволяє зробити наступний висновок: за рахунок скорочення термінів в два рази та "заморожування" інвестицій на менш короткий строк третій варіант інвестицій об’єкту ефективніше першого на 27,05 умовних одиниць (232,05 - 205,00) або на 13,5 %. Таким чином, для обліку фактору часу всі витрати слід приводити до одного року.

Фактор якості об’єкту управлінського рішення враховується за наступною формулою:

V = V х Кк а1

де Vп - приведене в якості до нового варіанту значення функції старого варіанту об’єкту (інвестиції, ціна, собівартість, трудоємкість, витрати в сфері споживання і т.д.);

Ун— теж номінальне значення функції;

Кк а1- коефіцієнт, враховуючий фактор якості об’єкту;

Проблеми проведення стратегічних змін. Виконання стратегії передбачає проведення необхідних змін, без яких навіть детально вивчена стратегія може зазнати фіаско. Тому з повною впевненоті можна стверджувати, що стратегічні зміни - це ключ до виконання стратегії.

Проведення стратегічних змін в організації є дуже складним завданням. Труднощі рішення цього завдання в першу чергу пов’язані з тим, що будь яка зміна зустрічає опір, який іноді може бути настільки вільним, що його не вдається пере боркати тим, хто проводить зміни. Тому, для того, щоб провести зміни, необхідно, як мінімум пере боркати наступне:

- відкрити, проаналізувати і передбачити те, який опір може зустріти зміна, що планується;

- зменшити до можливого мінімуму цей опір (потенційне і реальне);

- встановити статус-кво нового стану.

Носіями опору також , як і носіями змін , є люди. В принципі люди не бояться змін, вони бояться бути зміненими. Люди бояться того, що зміни в організації торкнуться їх праці, їх положення в організації, тобто встановлений статус-кво. Тому вони прагнуть заважити змінам з тим, щоб не попасти в нову, не зовсім зрозумілу для них ситуацію, в