МЕТА І МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ “ВИТРАТИ-ОБСЯГ-ПРИБУТОК”

Ніби мисливець, який прагне знайти, де ховається здобич кожен менеджер хоче знати про можливі наслідки власних рішень.

Перед менеджером постійно постають питання:

Який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх витрат?

Яку кількість продукції слід реалізувати, щоб одержати бажаний прибуток

Як вплине на прибуток зниження піни продукції та збільшення обсягу

продажу?

Виплачувати персоналові, то займається збутом, оклад чи комісійні? Чи поєднати ці види оплат?

Не скільки треба збільшити обсяг продажу, щоб зберегти існуючий рівень прибутку в разі збільшення витрат на рекламу до 100 000 гри на місяць?

Відповідь на ці та аналогічні запитання можна дістати шляхом аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток".

Аналіз взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" (Cost-Volume-Analysis) – метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства з метою визначення:

обсягу продажу, що забезпечує відшкодування всіх витрат і отримання бажаного прибутку;

величини прибутку за певного обсягу продажу;

впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства;

оптимальної структури витрат.

Аналіз взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток" здійснюють за допомогою різних методів (рис.1)

Рис. 1 Метод аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток"

Важливим елементом аналізу взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" є аналіз беззбитковості.

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також обчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.

Точка беззбитковості (Break-Even Point) — обсяг продажу (діяльності), за якого:

доходи підприємства дорівнюють його витратам.

або

маржинальный дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції). грошових (виручка) одиницях, або у відсотках до нормальної потужності;

Для ілюстрації різних методів аналізу "витрати — обсяг — прибуток" розглянемо такий приклад.

ПРИКЛАД 1

Компанія "Янус " виробляє й реалізує один вид продукції. Нижче наведено дані про діяльність підприємства за останній місяць (табл. 1).

Таблиця 1. Звіт про прибуток компанії "Янус"

Стаття | Разом | На одиницю, грн. | Відсоток

Продаж (10 000 одиниць) | 1 000 000 | 100 | 100

Змінні витрати | 700 000 | 70 | 60

Маржинальннй дохід | 300 000 | 30 | 40

Постійні витрати | 240 000 | х | х

Операційний прибуток | 60 000 | х | х

Обчислення точки беззбитковості за допомогою рівняння. Точку беззбитковості у грошо-вих одиницях можна вивести з рівняння:

(1)

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то маємо:

(2)

Позначивши кількість реалізованої продукції через х, отримаємо:

100х = 70х + 240 000

30х = 240 000

х = 8 000 одиниць

BES = 8 000 * 100 грн. =800 000 грн.

Маржинальный метод визначення точки беззбитковості. Перетворимо рівняння (2) таким чином.

Звідси:

Оскільки знаменник означає маржинальной дохід на одиницю, тому:

Застосувавши наведену формулу, отримаємо:

240 000 : 30 = 8 000 одиниць.

Для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях можна викорис-тати коефіцієнт маржинального доходу.

Коефіцієнт маржинального доходу (Conrriburion Margin Ratio) — співвідношення маржинального доходу та чистого продажу підприємства:

Визначимо коефіцієнт маржинального доходу компанії "Янус":

30:100 = 0,3

Точку беззбитковості в грошових одиницях обчислюють за такою формулою:

Виходячи з цього, точка беззбитковості компанії "Янус" дорівнює:

BES = 240 000 : 0,3 = 800 000 грн.

Обчислення точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але на практиці менеджера більше цікавить обсяг і ціна реалізації, що забезпечить отримання бажаного прибутку. Обсяг продажу у грошових одиницях, необхідний для отримання бажаного прибутку, можна обчислити за допомогою рівняння (1) або за формулою:

7

Відповідно обсяг продажу в натуральних одиницях можна обчислити за формулою:

(8)

Припустімо, компанія "Янус" бажає отримати операційний прибуток у сумі 60 000 гри. Для цього їй необхідно реалізувати:

(240 000 + 60 000) : 30 = 10 000 одиниць

Тобто дохід від продажу має становити:

(240 000 + 60 000) : 0,3 = 100 000 гри.

Прибуток за певного обсягу продажу можна встановити, виходячи з рів-няння (1):

(9)

або перетворивши формулу (7):

(10)

Отже, якщо компанія "Янус" планує отримати чистий дохід від продажу в сумі 1 300 000 грн, очікуваний прибуток становитиме:

(1 300 000 х 0,3) - 240 000 = 150 000 грн.

Аналіз на основі прибутку після оподаткування (чистого прибутку). Бажаний прибуток, розглянутий і обчислений вище ,- це прибуток до оподаткування. Утім, менеджера може цікавити прибуток, що залишається в розпорядженні компанії після сплати відповідного податку на прибуток.

Взаємозв'язок чистого й операційного прибутку можна виразити таким чином:

Приклад 2

Припустімо, що компанія “Янус" спланує податок не прибуток у розмірі 30% і хоче мати чистій прибуток 10 500 грн, тоді вона має реалізувати х одиниць продукції:

100х = 70х + 240 000 + 105 000 : (1 - 0,30);

30х = 390 000

х = 13 000 одиниць.

Аналогічний результат отримаємо, застосувавши формулу (3):

Графічний аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку. Аналіз взаємозв’язку “витрати-обсяги-прибуток” можна здійснити за допомогою графіків:

Беззбитковості.

Взаємозв'язку обсягу та прибутку

Маржинального доходу

Графік беззбитковості Графік беззбитковості (Break-Even Graph) показує прибуток чи збиток при певних витратах.

Графік беззбитковості будують у такій послідовності

Крок 1. Побудова осей графіків

На цьому графіку на осі X відображають обсяг діяльності (продажу) у грошових або натуральних одиницях, або як відсоток використання виробничої потуж-ності. На осі Y відображають витрати (з розподілом їх на змінні й постійні) та дохід від продажу.

Крок2. Нанесення ліній постійних витрат

Лінію постійних витрат проводять паралельно осі X. оскільки постійні витра-ти не змінюються при зміні обсягу продажу.

Крок 3. Обчислення загальних витрат

Для кількох зручних обсягів діяльності (продажу) обчислюють суму загаль-них витрат. Наприклад, у разі продажу 4 000 одиниць продукції загальні витрати компанії "Янус" дорівнюватимуть:

(70 х 4 000) + 240 000 = 520 000 грн.

Значення обчислених загальних витрат