х= 435 279 тис. кВт/год

Обчислення були доповнені наведеним нижче графіком.

Рис. 5 Графік беззбитковості ДАЕК “Севастопольміськенерго”

1 — точка беззбитковості за існуючих витрат на придбану елект-роенергію; 2 — точка беззбитковості за виконання нормативу втрат

На підставі проведеного аналізу були підготовлені рекомендації керівницт-ву компанії, спрямовані на оптимізацію структурі витрат, зокрема:

скорочення умовно-постійних витрат, що не впливають на обсяг ва-лового доходу від реалізації (будівництво, ремонти, соціальна сфера);

скорочення змінних витрат (тарифна політика, зниження питомих витрат палива на вироблення електроенергії);

збільшення витрат, спрямованих на заходи щодо забезпечення зростания "доходу від реалізації (реорганізація служби енергозбуту, реконструкція систем комерційного обліку, впровадження комп'ютерних систем обліку платежів за електроенергію тощо).

Зниження постійних витрат можливе за рахунок демонтажу і списання частини обладнання Севастопольської ТЕЦ, яке є неекономічним і морально застарілим. Станція працює тільки в період опалювального сезону, що починається у листопаді й завершується у квітні. Доцільним є переведення оперативного виробничо-технічного персоналу, що вивільнюється при цьому, у ремонтні підрозділи.

З огляду на дев'ятимільйонний борг міста за теплоенергію Севастопольсь-кій ТЕЦ і відсутність будь-яких перспектив щодо його сплати банківськими коштами, частину ремонтів обладнання бажано виконувати господарським способом, силами власного персоналу.

У 1998 році проводилась активна робота щодо передання об'єктів соціальної сфери у комунальну власність міста. Таким чином вдалося уникнути значних витрат на підтримку житлового фонду, водогону і тепломереж.

2. АНАЛІЗ ЧУТЛИВОСТІ ПРИБУТКУ

Важливим напрямом аналізу взаємозв'язку “витрати-обсяг-прибуток" є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності.

Аналіз чутливості прибутку (Sensitivity Analysis) - визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу.

Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу можна використати такі показники:

коефіцієнт маржинального доходу;

запас міцності:

операційний важіль

Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу:

(11)

Припустімо, обсяг продажу компанії "Янус" (приклад 1) збільшився на 10%. тобто на 100 000грн.

Для визначеному на прибуток зміни обсягу продажу можна використати запас міцності

Запас міцності (Margin of Safety) – величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг продажу перевищує беззбитковий обсяг продажу:

(12)

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.

Так, за обсягу продажу 1 000 000 грн. запас міцності компанії “Янус” становитиме:

1 000000-800000=200000 грн.

або

2000 одиниць (10000-8000)

Графічно це зображено на рис. 6.

Це означає, що компанія може знижувати обсяг продажу в межах 2000 одиниць або 200000 грн. без ризику зазнати збитків.

Показник запасу міцності можна також використати для визначення суми операційного прибутку

(13)

Рис. 6. Графік беззбитковості з відображенням запасу міцності

У разі зростання обсягу продажу компанії "Янус'' до 1 100 000 грн запас міцності становитиме 300 000 грн. (1 100 000 - 800 000).

Виходячи з цього, за обсягу продажу 1 100 000 грн операційний прибуток дорівнюватиме:

300 000 х 0,3 = 90 000 грн.

Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності використовують коефіцієнт запасу міцності.

Коефіцієнт запасу міцності (Margin of Safety Ratio — MSR) — співвідношення запасу міцності та фактичного (або запланованого) обсягу продажу:

(14)

Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи компанії. Значення цього показника лежать у межах:

<MSR>1

Чим більше значення має цей коефіцієнт, тим менше ймовірність того, що компанія зазнає збитку в разі зменшення обсягу продажу.

ПРИКЛАД 3

Компанія "Янус" бажає отримати прибуток у розмірі 210 000 грн і розглядає варіанти досягнення цього (табл. 4.2).

Таблиця 2. Вихідні дані про варіанти збільшення прибутку, грн.

Показники | Варіант 1 | Варіант 2

Зберегти існуючий виробничий потенціал | Використати (орендувати) більш продуктивне обладнання

Ціна | 100 | 100

Змінні витрата на одиницю | 70 |

50

Постійні витрати | 240 000 | 300 000

Обчислимо коефіцієнт запасу .міцності для кожної альтернативи.

Варіант 1

Позначимо необхідний обсяг продажу в натуральному вимірнику через х.

Тоді 100х = 70х + 240 000 + 210 000

30х = 450 000

х =150 00 одиниць

Виходячи з цього, для отримання бажаного прибутку продаж має дорівнювати:

150 00 х 100 = 1 500 000 грн.

Відповідно запас міцності становить:

1 500 000 - 800 000 = 700 000 грн.

Коефіцієнт запасу міцності = 700 000 : 1 500 000 = 0.467

Варіант 2

100х = 50х - 300 000 + 210 000

50х =510 000х = 10 200

10 200 х 100 = 1 020000

Точка беззбитковості = 300 000 : 0.50 = 600 000 грн.

Запас міцності = 1 020 000 - 600 000 = 420 000 грн.

Коефіцієнт запасу міцності = 420000 : 1020000 = 0,412

Отже, хоч обидва варіанти забезпечують отримання однакової суми прибут-ку, ризик зазнати збитків у разі недосягнення необхідного обсягу продажу за умов другого варіанта вищип.

Це пов'язано з тим, що, незважаючи на більшу величину постійних витрат, другий варіант забезпечує більшу питому вагу маржинального доходу.

Розглянутий приклад свідчить, що характер реагування прибутку на зміни в діяльності компанії залежить від структури її витрат.

Структура витрат (Cost Structure) — співвідношення постійних та змінних витрат підприємства.

Щоб визначити, яка структура витрат є оптимальною, розглянемо такий при-клад (табл. 3).

Таблиця 3. Структура витрат компаній, що мають різний рівень автоматизації виробництва

Показники | Компанія А

(ручна система праці) | Компанія Б

(автоматизована система)

Сума, грн. | % | Сума, грн. | %

Продаж | 250 000 | 100 | 250 000 | 100

Змінні витрати |

200 000 |

80 |

25 000 | 10

Маржинальний дохід | 50000 |

20 |

225 000 |

90

Постійні витрати | 25000 | 10 | 200 000 | 80

Прибуток |

25000 |

10 | 25 000 |

10

Відповідь на питання: яка з компаній має найкращу структуру витрат,