особисте відповідальність кожного керівника за результати діяльності

професійне вирішення задач спеціалістами функціональних служб

Мал. 2.4. Лінійно-функціональна структура управління

Дивізіональна структура управління – вперше такий вид структури управління був застосований США в кінці 20-х років ХХ ст. в автомобільній промисловості. З 60-х років широко застосовується в Європі. Дану структуру управління застосовують підприємства із широкою номенклатурою товару, в яких швидко змінюються споживачі. Права та обов’язки у дивізіональній структурі управління розподіляються по двох основних рівнях: головний офіс та виробний або збутовий відділ.

В головному офісі знаходяться керівник та декілька функціональних служб, які відповідають за стратегічне планування, фінансування, роз приділення ресурсів, проводять кадрову та маркетингову політику.

У виробничому відділі є управлінці які самостійно вирішують проблеми у своїх підрозділах. Виробничий відділ, як самостійний апарат несе всю відповідальність за рентабельність виробництва та за отримання прибутку. Товарна структура управління застосовується тоді, коли підприємство приймає рішення про розширення асортименту товару. Використовується вона багатьма великими підприємствами, які випускають диверсифіційну продукцію. Для спрощення задач у відділах можуть створюватися функціональні служби. У керівника підприємства залишається невелика кількість централізованих функціональних служб, які забезпечують прийняття рішень на високому рівні.

Мал.2.5. Товарна структура управління

Ринкова структура управління – використовують підприємства, які виробляють великий асортимент товарів і відповідають попиту декількох ринків. Якщо деякі ринки випливають зацікавленість для підприємства, тоді в його структурі виділяють автономні відділи, орієнтовані на даний ринок.

Мал. 2.6. Ринкова структура управління

Регіональна структура управління – застосовують підприємства, діяльність яких охоплює великі географічні зони. Дана структура полегшує вирішення проблем, які пов’язані з місцевим законодавством та потребами споживачів. Спрощується зв’язок підприємства з клієнтами

Мал. 2.7. Регіональна структура управління

Глобальне структура управління – використовується підприємством, для яких розбіжності між видами товару має більше значення між розбіжності стосовно регіону в якому його продають. Розбіжності в товарі зазвичай обумовлюються тим, що підприємство випускає широку гамму виробів, виробництво яких потребує різних технологій.

Мал. 2.8. Глобальна структура управління

Матрична структура управління формується шляхом співставленням двох структур управління, наприклад, функціональної і проектної. При цьому в кожному функціональному підрозділі створюються цільові групи, які закріплюються за окремими проектами, програмами. Представники робочих групи, які закріплюються за окремими проектами, програмами.

Мал. 2.9. Глобальна структура управління

Представники робочих груп одночасно підпорядковуються керівникам проекту, які вирішую що і коли повинно бути зроблено, і своїм функціональним менеджером, які визначають хто і як буде виконувати необхідні завдання. Матричну структуру можна використовувати у авіа космічній, автомобільній галузях.

Послідовність проведення робочих операцій

ВГ – виробнича група

ГД – група дослідження

ГК – група конструктування

ГР – група розробок

ГП – група постачання

БГ – бухгалтерська група

Конгломератна структура управління дає можливість придбати підприємством найбільш цілеспрямовану систему інформації. В одному відділі може використовуватися товарна структура, в другому – регіональна, в третьому – матрична. Керівник вищої ланки конгломерата відповідає за довгострокове планування, розробку політики координацію та контролю діяльності всього підприємства. Підприємства, які входять до складу конгломерату в деякій мірі залежать одне від одного. Це дає змогу керівникові конгломерату продати будь-яке з підприємств. Дана структура управління застосовується в науковій галузі.

Мал. 2.10. Конгломератна структура управління

Проаналізувавши види організаційної структури можна зробити висновок ,що ПП “Рітас” використовує у своїй діяльності лінійно-функціональну структуру управління, оскільки на підприємстві працюють наступні відділи: відділ маркетингу, відділ кадрів, фінансовий відділ, відділ постачання.

Мал. 2.11. Лінійно-функціональна структура управління яка застосовується на ПП “Рітас”

Директор даного підприємства самостійно формує структуру управління та встановлює штат. Кожний відділ виконує покладені на нього обов’язки. Будь-який наказ, який підлягає безумовному виконанню працівники одержують тільки від лінійних менеджерів, а функціональні служби аналізують проблеми та консультують директора.

2.3. Маркетингове дослідження ринку товару підприємства

Приватне підприємство “Рітас” займається торгово-закупівельною та посередницькою діяльністю промислово-технічної продукції, це одна із головних сфер діяльності. До промислово-технічної продукції входять наступні групи товарів: будівельна хімія, лакофарбові вироби (м.Рівне), лакофарбові вироби (м.Дніпропетровськ), водоемульсійні фарби, авто хімія, розчинники, господарські товари, розчинники, вироби з металу, цвяхи, посуд емальований (м.Запоріжжя), нержавіючий посуд, посуд алюмінієвий, посуд фарфоровий, електротовари, упряж, телефони.

Асортиментний перелік цих товарів, а також вага, кількість в упаковці та ціна містяться в додатку Б. Для того щоб дослідити товар, як продукт людської діяльності виготовлений для продажу та для задоволення потреб споживачів необхідно обґрунтувати визначення маркетинг – це ринок або торгівля найважливішим елементом його є збут.

Маркетингову діяльність можна уявити як послідовність певних етапів, тобто кроків до споживача, що їх робить виробник на шляху до ринку.

Одним із таких кроків є комплексне дослідження ринку, передбачає пошук відповідей на такі запитання:

на яких ринках слід працювати;

яка ємність цих ринків, тенденції, кон’юктура, прогнозування;

яка конкурентноздатність підприємства

як необхідно змінити асортимент для інтенсивнішого збуту продукції;

у яких нових товарах є потреба, яка їхня ринкова та виробнича характеристика

хто є споживачами та покупцями продукції, яке їхнє становище та вимоги до товарів

хто є конкурентами, які їхні сильні та слабкі сторони, методи конкурентної боротьби.

Другим головним кроком є розробка, стратегії маркетингу, яка проводиться на основі маркетингових досліджень і являється планом реалізації маркетингових цілей. Стратегія ґрунтується на аналізі стану підприємства, оцінках ринків і потребує розробки заходів товарної цінової, політики розподілу, а також просування товару.

Товарна політика включає визначення споживчих характеристик товару та його позиціювання на ринку, розробку асортименту та засобів маркетингу. Позиціювання товару являє собою визначення особливостей та характерних рис товару, що відрізняють його від аналогічних товарі конкурентів. Життєвий цикл починається із розробки товару та появи його ринку і до появи його на ринку