Всі явища суспільного життя та їх ознаки тісно пов'язані між собою і за-лежать одне від одного. У підприємницькій діяльності зустрічаються різно-манітні взаємозв'язки між ознаками, які можуть виступати в ролі причини або наслідку явища. З них можна виділити такі:

1) коли в ролі фактора виступає кількісна ознака, а наслідку - якісна (стаж роботи і кваліфікація робітника, тривалість договірних зв'язків з постачальниками матеріальних ресурсів і їх якістю);

2) коли в ролі факторної ознаки виступає якісна ознака, а результативної - кількісна (наприклад, кваліфікація робітників і продуктивність їх праці);

3) коли в ролі фактора і результату виступають якісні ознаки, (наприклад, категорії працівників і їх освіта);

4) коли в ролі фактора і результату виступають кількісні показники, (наприклад, продуктивність праці і середня заробітна плата).

Характерною особливістю аналітичних групувань є те, що кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.

Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допо-могою дисперсійного аналізу.

3.6. Вторинне групування

При статистичному дослідженні інколи виникає потреба у проведенні вторинного групування, тобто у перегрупуванні статистичних матеріалів, ра-ніше зведених в групи. Вторинне групування застосовують тоді, коли раніше проведене групування не задовільняє дослідника. Воно проводиться шляхом зменшення або збільшення кількості раніше утворених груп для одержання порівняльних даних в часі і просторі.

Розрізняють два способи вторинного групування:

1) просте укрупнення інтервалів;

2) перегрупування за часткою окремих груп в загальному їх підсумку. Застосовуючи метод вторинного групування, виходять з припущення про рівномірний розподіл ознаки всередині інтервалу (див.табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Групування підприємств двох галузей промисловості за розміром основних виробничих фондів

(в % до підсумку) |

Галузь | Галузь

Групи

підприємств

за вартістю

основних

фондів,

млн.грн. | Кількість

підпри-

ємств | Обсяг

про-

дукції | Серед-

ньоріч-

на чисе-

льність

працю-

ючих | Групи

підприємств

за вартістю

основних

фондів,

млн.грн. | Кількість

підпри-

ємств | Обсяг

про-

дукції | Серед-

ньорічна

чисель-

ність

працюю-

чих

До 500 | 27.3 | 1.5 | 3,2 | До 100 | 6,4 | 0,1 | 0,3

501-5000 | 42,4 | 14,6 | 17,8 | 101-200 | 5,6 | 0.2 | 0,6

5000 і | 30,3 | 83,9 | 79,0 | 201-500 | 13,3 | 1,7 | 2,6

більше

Разом: | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 501-5000 | 38,6 | 9,2 | 12,6

5001-10000 | 20,4 | 17,2 | 17,3

10001-50000 | 11,9 | 27,7 | 29.0

50001 | 3,8 | 37,6

більше

Разом: | 100,0 | 100,0 | 100,0

Наслідки групування підприємств двох галузей за розміром основних фондів не зіставні, оскільки утворені в кожній з галузей групи підприємств переважно не співпадають між собою. Для того, щоб одержати порівняльні дані з обидвох галузей, необхідно провести перегрупування, взявши за осно-ву групи підприємств за вартістю основних фондів галузі 1. Наслідки вторинного групування представимо у вигляді табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Групування підприємств двох галузей за розміром основних фондів

Групи підприємств за | Галузь 1 | Галузь 11

вартістю основних фондів, млн.грн. | кіль-кість під-при-ємств | обсяг проду-кції | середньорічна чисельність працівників | кіль-кість під-при-ємств | обсяг проду-кції | середньорічна чисельність працівників

До 500 | 27,3 | 1,5 | 3,2 | 25,3 | 2,0 | 3,5

501-5000 | 42,4 | 14,6 | 17,8 | 38,6 | 9,2 | 12,6

5001 і більше | 30,3 | 83,9 | 79,0 | 36,1 | 88,8 | 83,9

Разом: | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

В групу підприємств вартістю основних фондів до 500 млн.грн. увійдуть три перших групи підприємств П галузі промисловості.

У третю групу підприємств з вартістю основних фондів від 5001 і біль-ше увійдуть три останніх групи. Друга група залишається без змін.

Оскільки після перегрупування для обох галузей взято однакові групи, то одержані дані є порівняльними. Зіставлення їх показує, що в розподілі кількості підприємств, обсягу виробництва і середньорічної чисельності працівників між двома галузями істотної різниці не має.

Застосування другого способу вторинного групування (перегрупування за часткою окремих груп в загальному їх підсумку) розглянемо на прикладі (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Розподіл робітників за рівнем їх продуктивності праці (дані умовні)

Підприємство | Підприємство 11

Групи робітників за рівнем продуктивності пра-ці, штук деталей | У % до підсумку | Групи робітників за рівнем продуктивності праці, штук деталей | У % до підсумку

100-120 | 2 | -

120-140 | 3 | 130-160 | 15

140-160 | 12 | 160-190 | 30

160- 180 | 19 | 190-220 | 21

180-200 | 25 | 220 - 250 | 15

200 - 220 | 30 | 250-280 | 12

220 - 240 | 4 | 280 - 300 | 7

240 - 260 | 3 | _ | _

260 - 300 | 2 | - | -

Разом: | 100 | Разом: | 100

Дані про розподіл робітників за рівнем продуктивності праці на двох підприємствах неспівставні, оскільки групи мають різні інтервали: 20 штук деталей на І підприємстві і 30 штук - на другому.

Для одержання порівняльних даних необхідно їх перегрупувати, утвори-вши по обох підприємствах групи ідентичної величини інтервалу (40 штук деталей).

Таблиця 1.6. Розподіл робітників двох підприємств за рівнем продуктивності праці

Групи робітників за рівнем продуктивності праці, штук виробів | Питома вага робітників в % до підсумку

Підприємство | Підприємство

100-140 | 5 (2 - 3) | 5 (10 : 30 х 15)

140-180 | 31(12-19) | 30(20:30x15-20:30x30)

180-220 | 55 (25 - 30) | 31(10:30x30-21)

220 - 260 | 7 (4 - 3) | 19(15-10:30x12)

260-300 | 2 | 15(20:30x12-7)

Разом: | 100 | 100

На основі вторинного групування дані по обох підприємствах приведе-но у порівняльний вигляд, який дозволяє