зробити висновок про те, що на першому підприємстві працівники за рівнем продуктивності праці в основ-ному однорідні. Понад 80 % - це працівники з продуктивністю праці від 140 д до 220 штук виробів.
3.7. Статистичні таблиці
Статистичними таблицями називають спосіб раціонального, наочного, систематизованого викладу і аналізу цифрових харак-теристик суспільних явищ і процесів.
Статистичні таблиці дозволяють найбільш стисло, компактно, без будь-яких словесних пояснень викласти наслідки зведеної обробки статистичних матеріалів. Це досягається тим, що об'єкти і характеризуючі їх показники розташовуються у певній системі, яка дозволяє внести їх назви у вигляді за-головків.
Значення статистичних таблиць полягає в тому, що вони дозволяють охопити матеріали статистичного зведення в цілому, значно полегшують їх аналіз, дозволяють без додаткових розрахунків зівставляти різні показники, виявляти ті чи інші характерні особливості досліджуваних явищ (подібність чи відмінність явищ, взаємозв'язок ознак та ін.).
Зовні статистична таблиця представляє собою ряд горизонтальних і вер-тикальних ліній, які перетинаються і утворюють відповідно рядки та графи (колонки), в сукупності складаючи скелет таблиці. Утворені клітини запов-нюють відповідною інформацією. Складену, але не заповнену цифрами таб-лицю називають макетом таблиці.
У будь-якій статистичній таблиці можна виділити статистичний підмет і статистичний присудок.
Статистичним підметом називають те, про що говориться в таб-лиці. Статистичним присудком називають числові підсумки, які ха-рактеризують статистичний підмет.
Як правило, складові елементи досліджуваного об'єкту, які утворюють статистичний підмет, розміщують у лівій частині таблиці, а показники, що формують статистичний присудок, - у правій. Однак зустрічаються випадки, коли статистичний підмет частково або повністю переноситься на місце ста-тистичного присудка. Складена і оформлена статистична таблиця повинна мати загальний, бокові та верхні заголовки. Загальний заголовок розміщує-ться над таблицею і виражає у стислій формі її зміст. Розміщені, як правило, зліва бокові заголовки розкривають зміст рядків підмету, а верхні - зміст граф (статистичного присудка).
У підприємницькій діяльності використовуються різні таблиці, які зале-жно від побудови статистичного підмета поділяються на три види: прості, групові і комбінаційні.
Простими називаються таблиці, підмет яких не поділяється на окремі групи, а становить перелік будь-яких об'єктів чи територіальних одиниць. За характером матеріалу прості статистичні таблиці поділяються на перелікові, територіальні і хронологічні. У підметі простої статистичної таблиці пода-ється перелік, длиниць досліджуваної сукупності. Для прикладу наведемо просту табл. 1.7.
Таблиця 1.7. Територія і чисельність населення Галичини станом на 1 січня 1991 р.
О б л а с т ь | Територія ТИС. KB.KM. | Чисельність населення, тис. чол. | Густота населення.
ЧОЛ.KM.KB.
Івано-Франківська | 13,9 | 1442.9 | 103.8
Львівська | 21.8 | 2764.4 | 126.8
Тернопільська | 13.8 | 1175.1 | 85,2
Всього: | 49.5 | 5382.4 | 108,7
Часто застосовуються територіально-хронологічні таблиці, в яких при-судок містить показники в розрізі років чи кварталів і т.д., а в підметі дається перелік районів чи областей. Наявність такого поєднання у побудові простих таблиць підсилює їх інформаційні можливості. Та все ж цей вид таблиць но-сить в основному описовий характер, хоча роль їх у висвітленні підприємни-цької діяльності досить значна.
Груповими називають статистичні таблиці, підмет яких поділяєть-ся на окремі групи за однією з істотних ознак.
На основі групових статистичних таблиць одержують більше інформа-тивного матеріалу для аналізу досліджуваних явищ, що зумовлено утворен-ням у їх підметі груп за певною істотною ознакою. До найпростішого виду групових таблиць можна віднести таблицю З.Ю., а також таблиці, що подані у рядах розподілу (див.нижче).
Таблиця 1.8. Національний склад населення України (за матеріалами переписів) |
1930 р. (в сучасних межах) | 1959 р. | 1970 р. | 1979 р. | 1989 р.
тис. чо л. | % | тис.
чол. | % | тис.
чол. | % | тис. чол. | % | тис. чол. | %
Все населения | 41776 | 100 | 41869 | 100 | 47126 | 100 | 49609 | 100 | 51452 | 100
втому числі: українці | 31317 | 75,0 | 32158 | 76,8 | 35284 | 74,9 | 36489 | 73,6 | 37419 | 72,7
росіяни | 3331 | 8,0 | 7091 | 16,9 | 9126 | 19,4 | 10472 | 21,1 | 11356 | 22,1
євреї | 2710 | 6,5 | 839 | 2,0 | 777 | 1,7 | 633 | 1,3 | 486 | 0,9
білоруси | 143 | 0,3 | 291 | 0,7 | 386 | 0,8 | 406 | 0,8 | 440 | 0,9
молдавани | 327 | 0,8 | 242 | 0,6 | 266 | 0,6 | 294 | 0,6 | 325 | 0,6
поляки | 2295 | 5,5 | 363 | 0,9 | 295 | 0,6 | 258 | 0,5 | 219 | 0,4
інші | 11053 | 3,9 | 885 | 2,1 | 992 | 2,0 | 1057 | 2,1 | 1207 | 2,4
Комбінаційними називають таблиці, статистичний підмет яких по-діляється на окремі групи за двома і більше ознаками, узятими в комбі-нації.
Найпростішим видом комбінаційної таблиці є така, що показує розподіл населення одночасно за місцем проживання і статтю.
Більш складними є таблиці, частина статистичного підмета яких знахо-диться на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є розподіл вантажних автомобілів за тривалістю експлуатації і їх пробігом (табл. 1.9).
Таблиця 1.9. Розподіл автомобілів за тривалістю експлуатації і їх пробігом
Загальний Тривалість пробіг експлуатації автомобілів автомобілів | Питома вага автомобілів, | % | Всьо-го
До 3-х років | Понад 3 до 8 включно | Понад 8 до 10 включно | Понад 10 років
До 100 тис.км | 28,4