101 -250 тис.км | 4,4 | 15,1 | 1,9 | - | 21,4

251-400тис.км | - | 14,8 | 3,4 | 0,8 | 19,0

Понад 400 тис.км | - | 9,3 | 7,0 | 13,9 | 30,2

Всього: | 32,8 | 40,2 | 12,3 | 14,7 | 100

Якщо прості таблиці головним чином носять описовий характер дослі-джуваних явищ, дають інформацію, необхідну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні служать в осно-вному для науково-пізнавальної мети - виділення типів та виявлення зв'язків між ознаками явищ.

При побудові статистичних таблиць найбільш відповідальним моментом є розробка присудка, окреслення його змісту, виявлення зв'язків між групу-вальними ознаками та показниками, що їх характеризують. Лише такий ор-ганічний зв'язок цих двох складових робить таблиці єдиним цілим, що до-зволяє виконати ряд завдань у статистичному дослідженні. Статистичний присудок, об'єктивно перебуваючи у діалектичному взаємозв'язку з статис-тичним підметом таблиці, повинен будуватися таким чином, щоб за допомо-гою системи його показників можна було одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їх істотні особливості.

Показники в присудку розміщуються в суворій логічній послідовності. Присудок таблиці повинен являти собою не набір випадкових цифр, а певну систему думок, висловлених мовою цифр.

З точки зору теорії і практики статистики при побудові таблиць необхід-но дотримуватися таких правил:

1. Для того, щоб таблиці були наочними і виразними, вони не повинні бути громіздкими та перевантаженими зайвими деталями. Інколи доцільніше замість однієї великої таблиці побудувати декілька органічно зв'язаних між собою, послідовно розміщених таблиць.

2. Загальний заголовок таблиці повинен у стислій, виразній формі роз-кривати зміст таблиці, включаючи відомості про те, до якої території і періо-ду відносяться наведені у ній дані, одиниці виміру, якщо вони виступають єдиними для всієї сукупності. Заголовки (назви) рядків і граф також повинні бути сформульовані стисло і виразно. Слова у таблиці пишуться повністю, без скорочень. При відсутності загальної одиниці виміру у кожній графі про-ставляється своя одиниця виміру.

3. У таблиці повинні бути всі необхідні підсумки: групові і загальні.

4. Якщо таблиця складається з великої кількості граф, то їх слід нуме-рувати.

5. До таблиці необхідно давати пояснення у вигляді посилання, примітки у тих випадках, якщо наведені у ній дані відрізняються між собою певними особливостями, наприклад, є попередніми, відносяться лише до частини якоїсь території, не охоплюють всіх одиниць сукупності тощо.

6. Відсутність значень ознаки у певних одиниць позначають знаком ти-ре, а відсутність відомостей - трьома крапками.

7. Аналіз статистичних таблиць логічніше починати з загальних підсум-ків, які дозволяють одержати загальну характеристику сукупності, після чого можна переходити до вивчення даних окремих строк та граф.

Використана література

С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна. 1998 р., 2000 р.

В.Г. Швець, д-р екон. наук, проф. (Київ. Нац ун-т ім. Тараса Шевченка)