КОРОТКИЙ ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ПОНЯТЬ
КОРОТКИЙ ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ПОНЯТЬ
Акціонер – запозичено з французької мови через посередництво російської; фр. actionnaire “акціонер” утворено від action “дія, акція”, що зводиться до лат. actio, - фnis “дія”, пов’язаного з дієсловом ago “дію”; значення фінансового терміна фр. action набуло завдяки зближенню з словом actif “актив, готівка”.
Акція “цінний папір” – запозичено з голандської або німецької мови через посередництво російської й польської; нім. Aktie “акція (цінний папір)” походить від гол. actie, яке в цьому значенні утворилося від лат. actio, - фnis як юридичного терміна із значенням “скарга, претензія скаржника, право на участь”, що розвинулося з основного значення “дія”.
Біржа «у капіталістичних країнах — установа для укладання торговельних угод; торгова площа; місце найму робо-чої сили; (заст.) стоянка візників», очевидно, запозичення з німецької мови; н. Bцrse «біржа» походить від фр. bour-se «гаманець; біржа», в якому зберігає-ться слат. bursa (byrsa) «гаманець», що зводиться до гр. вхсуб «шкіра; шкіряна сумка»
Бюджйт — запозичення з французької мови; фр. budget похо-дить від англ. budget «мішок скарбни-ка», яке зводиться до фр. ст. bougette «малий мішок», похідного від фр. bouge «скриня», що походить від лат. bulga «кошіль, шкіряний мішок».
Вйксель - пізнє запозичення з німецької мови, очевидно, че-рез російське й польське посередниц-тво; н. Wйchsel «вексель, обмін» утво-рилося за допомогою суфікса -sla- від тієї самої основи, що й нвн. weichen «ухилятися, поступатися місцем», спорідненої з лат. vicзs “зміна, взаємність”
Гривня «мідна монета в три або дві з половиною копійки; золота і срібна монета», гривна «металева прикраса на шию; гривна «грошова одиниця у вигляді злитка срібла; металева прикраса на шиї», нашийна прикраса», первісне зна-чення «намисто» доповнилось в окремих мовах значенням «грошова одиниця» , внаслідок звичаю робити намисто з мо-нет.
Дефіцит – через російську і далі через фран-цузьку чи італійську мову (фр. dйfi-cit «дефіцит, нестача», іт. dйficit «тс.») запозичено з латинської; лат. dзficit «не вистачає, бракує»є формою 3 ос. одн. дієслова dзficere «не вистачати, браку-вати».
Дивідйнд - інтернаціональний фі-нансовий термін (англ. dividend, фр. di-vidende, н. Dividйnde та ін.); походить від лат. dоvidendum «те, що підлягає розподілу», пов'язаного з дієсловом dоvidere «розподіляти».
Долар - запозичення з англійської мови; англ. dollar «долар, грошова одиниця США і деяких інших країн” походить від нім. Таlег, що є результатом скорочення назви Joachimstaler “йоахімстальська (монета)», похідної назви міста Joachimsthal.
Дотація - запозичення з західно-європейських мов; фр. dotation «дар, внесок», нім. Dotatiуn «дар, визначені комусь прибутки» походять від слат. dotвtio «дар», утвореного від лат. dфtвre «давати, дарувати», пов'язаного з укр. дати.
Економія, [оконумія, якундмія], еко-нум, [окунум Г, Ж, окумбт Г, Ж, окумун Г, Ж, яконум], економіст, еконуміка, економізбція, економізм, еконумка, еко-нумша, економічний, еконумний, екону-мити, економізувбтися, еконумничати, ст. економія (XVІІ ст.), икономіа (1627); - запозичення з латинської мови; лат. oeconomia «правильне господар-ство» походить від гр. оЯспnoмЯб «керу-вання домашнім господарством», утворе-ного з основи іменника пЯспs «дім, жит-ло, батьківщина», спорідненого з лат. vicus «житловий квартал, село».
Експорт, експортйр, експортува-ти - запозичення з англійської мови; англ. export «вивіз» походить від лат. exporto «вивожу, відпускаю, виганяю”.
Імпорт, імпортйр, імпортувбти - запозичення з англійської мови; англ. import «ввіз; ввози ти» походить від лат. importo «ввожу».
Інкбсо «одержання банком грошей за дорученням клієнта», інкасбтор, ін-касбція, інкасувбти – через посередництво німецької мови (нім. Inkasso «отримування платежів, стягнення грошей») запозичено з італійської; іт. incasso «збір, виторг, стан каси» утворене з прийменника in «в, до, при» та іменника cassa «скриня, каса», що походить від лат. capsa. «схованка, скринька».
Карбуванець, [карбуванка] «метале-ва монета» Пі; - власне українське ут-ворення від дієслова карбувати «робити насічки» (на обводі монети);
Картйль «угода між підприємцями; (заст) письмовий виклик на дуель», картелювати «об'єднувати в картелі».
Корпорбція «замкнена група осіб, об'єднана певними інтересами» — запо-зичення з західноєвропейських мов; н. Korporation, фр. англ. corporation по-ходять від слат. corporatio «тілесність; зв'язок; поєднання частин», пов'язаного з лат. corporare «робити тілесним; вті-лювати», corpus (corporis) «тіло, речо-вина; суспільна організація».
Корупція «підкупність урядовців» - запозичення з західноєвро-пейських мов; н. Korruption «розклад; підкуп; корупція», фр. англ. corrup-tion «тс.» походять від лат. corruptio «підкуп; занепад; корупція; розклад», пов'язаного з дієсловом corrumpo «псую, пошкоджую, розладную; зваблюю, роз-бещую».
Котирувати «визначати біржову ціну», котируватися «цінуватися (про валюту, товари); мати певну ціну в очах людей» - через російське і німецьке посередництво (нім. кotieren «котирувати») запозичено з французької мови; фр. coter «позначати, нумерувати, котирувати», утворене від соte «частка, пай; котирування».
Кошторис «план передбачуваних витрат і надходжень матеріальних та грошових ресурсів» - запозичення з польської мови; п. kosztоrys «тс» (букв, «обриси, окресленн коштів») утворене з компонентів koszt «витрати, вартість, кошт» і rys «риса, абрис, начерк».
Кредит «надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика», кре-дитка, кредитор, кредитувати – запозичено з італійської мови через німецьке або французьке посередництво (н. Kredit, фр. credit); іт. credito «віра, довір'я; борг, кредит» продовжує лат. creditum «позичка, борг», похідне від credo «вірю».
Маклер «професійний посередник при укладанні торговельних та біржових угод», маклерство, маклерствувати, мак-лерувати – запозичення з німецької мови; н. Makler походить від гол. makelaar «тс», утвореного від makelen «бути по-середником в угоді».
Облігація – через російську і польсь-ку мови запозичено з латинської; лат. obligatio «зобов'язання, поручительст-во, зв'язаність» утворене від дієслова obligo «зв'язую, зобов'язую», яке скла-дається з префікса ob- «об-» і дієслова ligo «в'яжу».
Олігархія «політичне й економічне панування