Ефективність використання позик визначається показникам оборотності кредиту. Рівень оборотності кредиту вимірюється двома показниками:

тривалістю користування кредитом;

кількістю обігів, зроблених кредитом за період.

Тривалість користування короткостроковим кредитом (t) характеризує середнє число днів користування кредитом, є зворотним розміром оборотності позик, визначається за формулою:

,

де:

- середні залишки кредиту;

О-п – обіг кредиту по погашенню;

Д – число календарних днів у періоді.

Кількість обігів, зроблених кредитом за період (n), визначають, як:

Якщо відома тривалість користування кредитом, кількість обігів позик визначають:

Рівень оборотності позик визначають також за даними про їх видачу:

або n':n=ДО'

де ДО' – коефіцієнт співвідношення обігу позик по видачі і по погашенню.

Число обігів кредиту по видачі вище число його обігів по погашенню, якщо ДО' є вищим за 1.

В статистиці кредиту визначається поняття „прострочені позики”. Частка несвоєчасно повернутих кредитів визначається: сума прострочених позичок /загальна сума повернутих кредитів.

Ступінь неповторності кредитів визначають: сума кредитів, погашених несвоєчасно /загальна сума заборгованості за позикою.

Коефіцієнт неповоротності = (сума кредитів, погашених несвоєчасно /загальна сума заборгованості за позикою)100%

Рівень поворотності кредитів = 100 – коефіцієнт неповоротності позичок.

Індекс середньої тривалості користування кредитом змінного складу:

де m – одноденний обіг кредиту; m1 – звітного; m-0 – базового року.

,

Підставивши замість ДО його значення у формулу індексу змінного складу

На розмір індексу змінного складу впливають наступні чинники: зміна тривалості користування короткостроковим кредитом окремих одиниць сукупності, зміна питомої ваги одноденного обігу по погашенню окремих частин сукупності в загальному його розмірі.

Для визначення впливу на приріст середньої тривалості користування кредитом зміни тривалості користування короткостроковим кредитом окремих одиниць сукупності визначають індекс постійного складу:

Для визначення впливу на приріст середньої тривалості користування кредитом зміни питомої ваги одноденного обороту по погашенню окремих частин сукупності в загальному його розмірі визначають індекс структурних зрушень:

Абсолютний приріст середньої тривалості кредитом за рахунок окремих чинників:

а) за рахунок індивідуальних значень тривалості кредиту

б) за рахунок структурних зрушень в одноденному обігу по погашенню

Загальний абсолютний приріст середньої тривалості користування кредитом можна визначити:

Його розмір повинен збігатися з алгебраїчною сумою відхилень за рахунок окремих чинників:

Для побудови індексів швидкості оборотності кредиту за даними про тривалість користування ним, використовується зворотне співвідношення показників, тобто базисні показники поділяються на звітні.

Індекси середнього числа обігів визначаються:

Індекс перемінного складу:

Індекс постійного складу:

Індекс структурних зрушень:

Середній залишок кредиту (розмір кредитних вкладень) = тривалість користування позикою (визначається за даними обігу на видачі) * розмір одноденного обігу по видачі.

На підставі цього зв’язку можна записати систему взаємозалежних індексів:

Індекс середнього залишку кредиту дорівнює множенню індексу тривалості користування кредитом, обчисленому за даними його обігу по видачі.

Різниця чисельника і знаменника дає абсолютний приріст середнього залишку кредиту, обумовленого зміною тривалості користування позикою; різниця чисельника і знаменника визначає абсолютний приріст середнього залишку кредиту, обумовленого зміною одноденного обігу по видачі.

Обіг по погашенню кредиту = число обігів * середній залишок кредиту.

Абсолютний приріст розміру обігу по погашенню за рахунок зміни числа обігів позичок =

Таким чином, банківська система України організовує й обслуговує рух позикового капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію і перерозподіл у сфери виробництва й обігу.

ВИСНОВОК

Отже, з урахуванням закономірностей функціонування грошей і грошового ринку, банків, банківської системи формується економічна політика держави взагалі і грошово-кредитна політика центрального банку зокрема, здійснюється державне регулювання всіх сфер економічного життя суспільства.

Кредит – явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв’язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п’ять етапів:

формування вільної вартості;

розміщення вільної вартості в позички;

використання позиченої вартості на потреби позичальника;

вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника;

повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів.

Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи кредитування.

Під видом кредиту слід розуміти конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якого є кредит.

Банківська система – це не проста сукупність окремих банків, а свідомо побудована на законодавчій основі їх єдність з чітким визначенням місця, субординації та взаємозв’язків окремих її елементів та ланок.

Основою розвитку грошово-кредитних відносин в Україні є постійне удосконалення банківської системи. Життєво необхідним є розташування банків по території країни відповідно до концентрації грошових потоків, забезпечення їх високої капіталізації та ліквідності, захист прав фінансово-кредитних установ на безумовне повернення виданих кредитів.

Необхідно щорічно розробляти стратегії розвитку банківської системи і підвищення її ролі в економіці країни. Вони повинні бути комплексними, тобто формуватись не тільки Національним банком, а й Урядом України. Важливо, щоб трикутник „економіка-держава-банки” запрацював на повну потужність в інтересах українського народу.

Додатки

Таблиця 1

Окремі параметри грошово-кредитної системи України

(рн.. рн.. на кінець періоду)

Показники | Роки

1992 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

(ІІІ кв)

Готівка в обігу (МО) | 5 | 793 | 2623 | 4041 | 6132 | 7158 | 9583 | 11541

Гроші на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті | 16 | 1967 | 2059 | 2275 | 2918 | 3174 | 4511 | 6412

Грошова маса (М1) | 21 | 1860 | 4682 | 6315 | 9050 | 10331 | 14094 | 17953

Строкові депозити та інші кошти | 4 | 1358 | 2164 | 2708 | 3398 | 5100 | 7620 | 10123

Грошова маса (М-) | 25 | 3216 | 6846 | 90023 | 12448 | 15432 | 21714 |